В уряді вважають соціальні виплати другими за пріоритетом після потреб армії. Також обіцяють, що всі, хто має на них право отримають їх незважаючи на воєнний стан.
Другі після армії
За словами міністерки соціальної політики України Оксани Жолнович соціальні виплати є другими за пріоритетом у казначействі після задоволення оборонних потреб.
“Україна живе в умовах воєнного бюджету, тому першочергово казначейство задовольняє військові запити від Міністерства оборони. Другими за пріоритетом є запити від Міністерства соціальної політики”, - каже О. Жолнович.
За її словами, до кінця 2022 р. уряд планує реалізувати декілька програм щодо соціальних виплат.
Очільниця Мінсоцполітики впевнена, що всі плани міністерства на цей рік вдасться вдасться реалізувати. Зокрема мова йде про:
підняття прожиткового мінімуму в грудні на 3,2%; перерахунок соціальних виплат відповідного до нового прожиткового мінімуму (з 1 липня він складає 2508 грн; з 1 грудня за планом має скласти 2589 грн), підняття пенсії на 300 грн для людей старше 70 років у жовтні; встановлення нижньої планки для пенсіонерів старше 70 років з повним страховим стажем на рівні не нижче 3 тис грн.
Міністерка запевнила, що питання про скорочення соціальних виплат наразі не стоїть.
В той же час вона визнала, що є затримки з виплатами, особливо з соціальною допомогою, однак це не провина Мінсоцполітики, воно проводить усі нарахунки вчасно. Причина полягає в тому, що кошти спрямували на армію. В той же час міністерка гарантує, що всі, хто має право на соціальні виплати, їх отримають.
“Кожна людина, яка має право на виплату – отримає її і я це гарантую, тому що весь уряд, як механізм, зараз над цим працює”, – наголосила О. Жолнович.
Великі надії Мінсоцполітики покладає на співпрацю з міжнародними партнерами, які надають фінансову допомогу саме для соціальних виплат.
Якщо не буде дефолту, соцвиплатам ніщо не загрожує
Експерти загалом вірять уряду в тому, що він хоче виплачувати соціальні виплати. На їх думку, єдине, що може завадити - це дефолт країни. Його треба уникнути за будь-яку ціну.
Так, Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що будь-які обіцянки уряду під час війни залежатимуть від того чи буде дефолт в країни чи вдасться його уникнути. Достатність бюджета є формальною і видно, що міжнародні запозичення, які різко стали доступними, виділяються для якоїсь єдиної мети, яку ми зараз не бачимо і не розуміємо. Нам кажуть, що всі пожертвування та позики йдуть на потреби армії, або для порятунку населення країни, або на відновлення інфраструктури. При цьому кредитори не висувають складних умов отримання фінансових ресурсів. А ось раніше було багато умов і правил, за якими країна могла отримати кредити, або не могла. І часто через невиконання умов, ми не отримували ці кредити. Що змінилося? Початок війни та падіння економіки не можуть бути аргументом для зростання рівня довіри до України. Отже, можуть бути якісь інші мотиви. Тому говорити про готовність держави дотримуватися своїх зобов'язань ми можемо з тієї точки зору, що вона поки що намагається утримати формальні показники в нормі, щоб не допустити дефолту. І доки він не настане – можна чекати, що виплати триватимуть, без скорочень, у повному обсязі.
Також варто зазначити, що економити на соціальних виплатах стає можливим за рахунок того, що у частині регіонів, які відійшли під вплив іншої держави, зараз виплати не здійснюються. Ймовірно, що відбудеться перерозподіл усіх грошей на пенсіонерів та соціально незахищених людей, які залишилися в нашій країні
В свою чергу Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру впевнений, що на рахунок соцвиплат не варто переживати. В Україні виплата пенсій та допомог – це захищені статті і на них гроші з держбюджету надходять в першу чергу. Тут проблем не буде. Тим більше, що вже давно НБУ робить потрібну емісію гривні аби вистачило грошей на соцвиплати. Інша річ, що в результаті бойових дій є проблеми із соцвиплатами для біженців, які змушені були виїхати з зони бойових дій, але це справа бюрократії і вона вирішується. Також є проблеми з тими, хто залишився. Їм платити дуже складно, бо вони перебувають на де-факто не підпорядкованій Україні території. Тому справді вже є борг із соцвиплат, але це через бойові дії, коли війна закінчиться всі борги по соцвиплатам закриють.
Плани на підвищення
Крім того, що держава бере на себе зобов’язання щодо соцвиплат, які вже нараховані та обіцяє підняти їх, як заплановано в бюджеті на 2022 р., в Мінсоцполітики є грандіозні плани на майбутній рік.
Так, О Жолнович відзначила, що у бюджет наступного року Мінсоцполітики вноситиме подання на чергове збільшення прожиткового мінімуму. Однак міністерка зазначила, що зараз не можна передбачити, наскільки він зросте, оскільки це залежатиме від рішення Міністерства фінансів.
Як відомо, всі соцвиплати прив’язані до прожиткового мінімуму. Тож, якщо він зросте, то за ним підтянуться і всі інші.
В той же час, М. Орищак вважає такі заяви популістськими.
“Коментарі про підвищення соцвиплат наступного року звучать нереально, популістськи, ніби для підтримки морального духу населення. Однак, якщо держава має план щодо стримування економіки від падіння, і намагатиметься не допустити дефолту, то ми можемо припустити і оптимістичний сценарій. Результатом якого стане збільшення виплат”, - каже М. Орищак.
Усі обіцянки та плани на майбутні роки експерт не розглядає в принципі, оскільки, на його думку, це вгадування, а не планування та прогнозування. В той же час, добре, що держава має намір підвищувати соцстандарти та план для його реалізації, але з урахуванням війни та переддефолтного статусу зміни в планах можуть бути кардинальними.
На думку О. Охрименко швидше за все в 2023 р. мінімум складе близько 2700 грн, а потрібно принаймні 6700 грн і це проблема, яка ніяк не вирішується вже давно.
Нагадаємо, Мінсоцполітики визнало, що реальний прожитковий мінімум в Україні значно більший за фактичний і становить близько 6500 грн. Але зараз уряд шукає гроші, що забезпечити його підвищення з 1 грудня до 2589 грн., як і заплановано в цьогорічному бюджеті.
Тож підвищення прожиткового мінімуму цілком можливо, і всіх інших соцвиплат, які до нього прив’язані теж, проте зовсім не на велику суму, що цілком зрозуміло, адже країна і до війни не могла встановити такий прожитковий мінімум, який співпадав би з реальними потребами населення.
Плани міністерства на цей рік щодо соцвиплат:
підняття прожиткового мінімуму в грудні на 3,2%;
перерахунок соціальних виплат відповідного до нового прожиткового мінімуму (з 1 липня він складає 2508 грн; з 1 грудня за планом має скласти 2589 грн),
підняття пенсії на 300 грн для людей старше 70 років у жовтні;
встановлення нижньої планки для пенсіонерів старше 70 років з повним страховим стажем на рівні не нижче 3 тис. грн.
Вікторія Хаджирадєва