Очільник Біларусі Олександр Лукашенко вже півроку крутиться, ніби вуж на сковорідці. Він, вочевидь, не має змоги відмовити у військовій допомозі російському диктаторові Путіну, та розуміє всю невідворотність наслідків.
Недобитий аеродром
Головною загрозою для України з боку Білорусі, як і в перші дні війни, залишаються ракетні удари. Осередком цієї небезпеки є аеродром в Зябрівці Гомельської області, переданий у повне користування РФ. Там Росія накопичила до 14 зенітних ракетних комплексів С-400 і близько 60 ракет до них, три радіолокаційних станції КАСТА-2Е2 та 48Я6 Підліт і два ЗРПК Панцир. Також передбачається, що у Зябрівці розташований склад боєприпасів із щонайменше 15-60 ракетами для ЗРК С-300/400.
Як повідомив Telegram-канал моніторингової групи Беларускі Гаюн, звідти незабаром може плануватись масований ракетний удар по Україні. За даними групи, літаки Іл-76 ВКС РФ підвозять ракети для С-400 до аеропорту Гомель, а звідти - до Зябрівки.
У Зябрівці також було помічено вертоліт Мі-8, машини різного військового значення, інженерну техніку, окопи, намети. А на околицях аеродрому розміщені танки Т-72 та ОТРК Іскандер.
Ударові з боку Зябрівки варто перешкодити. У ніч на 11 серпня на аеродромі було чутно вибухи (щонайменше, вісім). Проте Міноборони Білорусі повідомило про проведення навчань військ ППО та ВПС із бойовою стріляниною, та чи пов'язані вони зі спалахами в цьому районі, невідомо. Влада Білорусі пояснила вибухи "займанням однієї з одиниць техніки", та невідомо, чи це є правдою.
Водночас, заступник начальника головного оперативного управління Генштабу ЗСУ бригадний генерал Олексій Громов заперечив причетність ЗСУ до вибухів у Зябрівці.
"Дійсно, на аеродромі Зябровка були вибухи, напередодні були подібні вибухи на аеродромі Саки. Кожен військовослужбовець ЗСУ, кожен підрозділ намагався би таку "зірочку за збитий" прималювати собі. Але на даний час ми маємо лише ті факти, які коментують відповідно Міноборони Білорусі і Міноборони Росії", - сказав він на брифінгу 11 серпня.
А вже 16 серпня ворог підняв літаки з території Білорусі і, намагаючись замаскувати авіаційну активність під тренувальні польоти, завдав ракетного удару двома керованими авіаційними ракетами X-59, імовірно, з винищувачів-бомбардувальників Су-34 по військовому аеродрому на Житомирщині.
Як заявив речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, є дані розвідки про те, що противник нарощує свої сили на білоруський території та може продовжити завдавати ракетних ударів по нашій території, зокрема,у День Незалежності.
"Це є і політична складова - погрожувати Заходу, а також погрожувати Україні. Певна загроза з території Білорусі була завжди, і нагадаю, що саме її територію Росія використала з перших днів повномасштабного вторгнення та завдавала ударів звідти різним озброєнням", - наголосив він.
А Головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний у телефонній розмові з начальником штабу оборони Збройних сил Канади генералом Вейном Дональдом Ейром висловив занепокоєння розташуванням ракетних систем уздовж держкордону з боку Білорусі.
Окрім того, як повідомляє Управління стратегічних комунікацій ЗСУ у Telegram, загарбники наразі страждають на дефіцит БМП-2, й додаткову техніку почали стягувати саме з Білорусі. Перед початком вторгнення у складі російської армії нараховувалось до 3,5 тисяч БМП-2, причому 1,5 тис. з них перебували на зберіганні. За даними військових, вже документально (фото/відео) підтверджено знищення понад 400 БМП-2 ворога. Загальна озвучена чисельність перевищує 1 тис. спалених БМП-2.
Невже загроза знизилась?
Як відомо, з Білоруссю межують Шацька, Любешівська, Камінь-Каширська та Ратнівська громади Волинської області. Туди, за словами фахівців, і міг бути направлений удар з боку Білорусі - аби перешкодити доставці західної зброї в Україну. Громади та керівництво області ще до 24 лютого почали укріплювати український кордон на цьому відрізку, продовжилось це й під час війни.
Водночас, військовий експерт, полковник запасу та колишній радник керівника Донецької ОДА Роман Світан ще наприкінці липня зауважив: зважаючи на режим, у якому зараз готуються білоруські війська, вони навряд чи підуть на територію України.
"Це нереально. Сенсу в цьому для Білорусі точно не буде. Він (Лукашенко – ред.) їх просто спалить і все. Поставити йому таку задачу - виконає він її чи ні - Путін, звісно, може. Вони можуть зірватися і вдарити в якусь із наших бригад, але вони залишаться на лінії фронту, не більше", - сказав тоді він.
Водночас експерт зауважив: білоруси, задіяні у навчаннях Схід-2022 у Росії (котрі триватимуть на полігонах Східного військового округу РФ з 30 серпня до 5 вересня – ред.), потім можуть бути перекинуті до Донецьку чи того ж Херсона.
"Технічно така можливість може бути, тому що білоруські війська під час навчань потрапляють під управління російських військ", - пояснив Р. Світан.
Також, за його словами, повторний напад окупантів на столицю у цьому році неможливий - їм просто не стане сил.
"Це вони можуть зробити, якщо ми підпишемо умовний Мінськ-3 чи Стамбул-1. Тоді вони перегрупуються і через півроку зможуть якусь ударну групу відправити", - додав він.
Водночас, радник голови Офісу президента Олексій Арестович вважає: якщо Лукашенко пожене білорусів на війну, вони складуть зброю або воюватимуть на боці України.
"Білоруська армія не піде у наступ доти, поки там не буде великого контингенту російської армії. Для цього потрібно 20 тис. російських військових. У РФ стільки нема. Вони вже зараз з Донецького напрямку перекидають війська на Херсон та Мелітополь, побоюючись нашого контрнаступу. А якщо росіяни перекинуть невелику кількість до Білорусі і скажуть білорусам наступати, то вони ще можуть влаштувати росіянам невеликий "котел" на території Білорусі", - зазначив О. Арестович у коментарі журналістам.
На думку полковника запасу Олега Жданова, загроза наступу білоруських вояків на Україну у серпні навіть знизилась.
"Лукашенко дуже активно дає боєприпаси. Ешелон за ешелоном ідуть. Він віддає боєприпаси РФ, знімає зі зберігання техніку та віддає РФ. А перед початком війни ніхто патронів не роздає. Навпаки, патрони збирають, щоб акумулювати та використовувати їх у бойових діях", - відзначив експерт.
Ірина Носальська