Уряд розробив пропозиції до країн ЄС по покращенню ситуації своїх громадян за кордоном, серед них - як уникнути подвійного оподаткування.
Уряд України планує направити листа до всіх податкових відомств та урядів країн ЄС із рядом пропозицій щодо спрощення життя біженців за кордоном.
Застосувати “ковідний прецедент” до біженців
Однією з головних пропозицій українського уряду буде прохання уникнути подвійного оподаткування біженців.
Уряд України планує найближчим часом надіслати листа до всіх податкових відомств та урядів ЄС за підписом першої віце-прем'єрки Юлії Свириденко.
“У листі ми попросимо застосувати до нинішньої ситуації так званий “ковідний прецедент”: коли мільйони людей через скасування авіарейсів виявилися не в країнах свого податкового резидентства. Тоді до них не було застосовано “правило податкового резидентства 180 днів”. Саме тому, що вони виявилися там вимушено. Про це є відповідна резолюція ЄС”, - сказав старший економіст Ukraine Economic Outlook, член Економічного штабу при Кабінеті Міністрів Михайло Кухар.
Нагадаємо, під час спалаху пандемії COVID-19 багато українців через скасування авіарейсів вимушені були залишитись за кордоном більше ніж на термін у 180 днів, який дозволяє не сплачувати податки країні в якій людина фізично перебуває. Тоді на прохання українського уряду було відмінено “правило податкового резидентства 180 днів”, яке дозволило не платити податки країні, в якій люди тимчасово перебували на період ковідних обмежень.
До речі 180 днів - це умовна цифра. В різних країнах це різні терміни. Так, для набуття податкового резидентства у Швейцарії треба лише 90 днів, а у Німеччині можна стати німецьким податковим резидентом вже на другий місяць.
Ставлення експертів до такої пропозиції уряду різне. Так, Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) вважає, що прохання про те, щоб українців, які змушені залишатися за кордоном у період війни, звільнили від податків в країні перебування не зовсім справедливе, оскільки багато українців знайшли роботу чи підробіток саме в тих країнах, де вони мешкають зараз. Отже, Україні вони не повинні сплачувати податки, оскільки є працевлаштованими за законами інших країн. Відповідно можна зробити висновок, що чесним було б звільнення від податків людей саме в нашій країні, якщо вони досі перебувають не на території України та не перетинали кордон. Крім того, що це було б чесним стосовно країн, які й без того допомагають нам у період війни, це було б ще й більш логічним з погляду обліку та ведення документів, труднощів перекладів тощо.
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру, в свою чергу, вважає цю ініціативу уряду піаром.
“Якщо людина виїхала з України і стала біженцем до ЄС і там отримує допомогу, то вона не повинна сплачувати жодних податків ні в ЄС, ні в Україні. Це чітко записано у податкових кодексах України та країн ЄС. Якщо наш біженець працює в ЄС, то він там справді сплачує податки, але їх не потрібно платити повторно в Україні. У нас є з усіма країнами ЄС договір про уникнення подвійного оподаткування”, - каже О. Охрименко.
Нагадаємо, з країнами, де найбільше біженців з України підписано двосторонні договори - Конвенції про запобігання подвійного оподаткування. Вони дозволяють українцям, які мешкають на дві країни, не сплачували податки по декілька разів.
Якщо ви сплатили податок, приміром у Іспанії, то в Україні вам його мають зарахувати, і навпаки. Проте є і винятки, адже системи оподаткування в різних країнах різні, отже єдиного правила немає.
Крім того зараз наш уряд готує пропозиції про надання можливості українцям, які перебувають за кордоном обирати податкове резидентство між Україною та країною ЄС.
Нашим ФОПам дозволять відкривати рахунки у закордонних банках
Ще одна пропозиція українського уряду полягатиме у тому, щоб
розробити зміни у відповідні інструкції Національного банку України (НБУ) та Державної податкової служби (ДПС), щоб надати можливість українським ФОПам відкривати рахунки у закордонних банках.
М. Орищак каже, що податкові недостачі боляче б'ють по українському бюджету, та 4 млн громадян, які перебувають за кордоном, несуть вагомий внесок у ці втрати. Однак ініціатива про відкриття рахунків у зарубіжних банках – це не турбота про бюджет країни. Імовірніше, це підготовка до того, щоб усіх громадян могли враховувати, хто вже влаштовується на роботу, і щоб гроші не йшли в криптосектор, який поки не регулюється, як банківський. Тобто у довгостроковій перспективі - це підготовка до інтеграції з країнами ЄС.
Своєю чергою О. Охрименко вважає, що мало хто з наших підприємців, які стали біженцями сплачують податки в ЄС.
“Я не можу уявити наших бізнесменів, які декларують свої доходи в ЄС від ФОП в Україні. У ЄС не знають, хто з біженців має ФОП в Україні і ніколи не дізнаються, якщо людина сама їм про це не повідомить”, - каже О. Охрименко.
Тож ті, хто проживають у ЄС, але ведуть бізнес в Україні - це наша тіньова економіка.
Те ж саме, стосується біженців, які живуть в ЄС, а працюють на віддаленні в Україні. Вони не повідомляють про це податкову тієї країни, в якій перебувають. По совісті, справді біженець зобов'язаний це зробити, але наші люди цього уникають, їм і так не вистачає коштів на життя, адже українські зарплати значно нижчі за європейські. До речі, якщо в ЄС дізнаються, що у вас є робота в Україні, то змусять повернути соцвиплати, якщо ви ними користуєтися. За кордоном справедливо вважають, що допомогу треба давати лише тим, хто її потребує.
Крім того, урядом готуються пропозиції по відміні оподаткування соцдопомоги в ЄС, декларування і штрафів - у вигляді змін у Податковому Кодексі.
М. Орищак каже, що скасування оподаткування соціальної допомоги в ЄС може бути в ряді ініціатив для того, щоб люди мали більше грошей для проживання в країнах ЄС, де рівень життя вищий, ніж в Україні, і витрачати доводиться більше.
За даними ООН, найбільше українських біженців в Європі отримали статус тимчасового захисту у Польщі - 1 млн 274,1 тис., на другому місці Німеччина (670 тис.), на третьому - Чехія (413 тис.). Далі йдуть: Італія - 150,3 тис., Іспанія - 133,8 тис., Болгарія - 129,4 тис., Франція - 96,5 тис., Словаччина - 86,8 тис. та Австрія - 78,2 тис.
Вікторія Хаджирадєва