Більшість українських банків знайшли спосіб справлятися з ризиками, які були породжені війною з Росією. Це підтверджує рейтинг надійності.
Розпочате РФ повномасштабне вторгнення в Україну на довгий час паралізувало українську економіку і були ризики того, що банківська система не впорається і відбудеться банкопад, подібний до того, який ми вже бачили у 2014-2015 р.р. Проте як свідчить новий рейтинг надійності банків, цього не сталося.
Більше довіри до великих банків
Фінансовий портал Mind склав рейтинг життєздатності банків за підсумками першого півріччя 2022 р. Висновки, до яких прийшли аналітики загалом втішні: українській банківський сектор зміг підлаштуватися під нові умови та вижити. Поки що не було масового банкопаду, великих сплесків неплатежів, а більшість банків змогли переформувати бізнес-моделі під нові реалії.
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що банківська система в Україні вже давно працює краще, ніж у ЄС. Зараз навіть в умовах війни банки демонструють стресостійкість. Завжди є проблеми в будь-якому бізнесі і у банків вони теж є, але вони навчилися їх вирішувати та, незважаючи на війну, проводять платежі своїм клієнтам.
Загалом, на думку експерта, наразі немає великих ризиків для банківської системи. Є такий добрий показник Н2 – адекватність регулятивного капіталу. Якщо цей показник менший за 10%, це погано, але він у нас більше 17%, що означає, що все нормально.
Проте вижити довелося не всім банкам. За півроку кількість учасників рейтингу зменшилася на 7 банків – до 31. З рейтингу виключені неплатоспроможний Мегабанк та ліквідовані російські Промінвестбанк і Сбєрбанк. Також через падіння ринкової частки з рейтингу виключені Дойче банк ДБУ, Кристалбанк, Банк Інвестицій та заощаджень, Радабанк і РВС Банк.
Найвищі оцінки отримали великі установи, що входять до іноземних банківських груп або підтримувані західними державами: Райффайзен банк, Укрсиббанк та Сіті банк.
Експерти рекомендують віддавати перевагу саме великим банкам, а не дрібним, маловідомим фінансовим установам, останнім можна довіряти у виняткових випадках, коли це виправдано галузевою специфікою, наявністю ділових зв'язків або ж для залучення коштів у бізнес.
Найуспішнішим, як і раніше, залишається ПриватБанк, який за перше півріччя заробив понад 6,2 млрд грн, це 63% чистого прибутку всіх прибуткових банків.
Найзбитковішими стали три державні банки: Ощадбанк, Укргазбанк та Укрексімбанк.
Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що ще на початку 2022 р. було проведено стрес-тести з яких стало відомо, що деякі банки в кризовому стані. Серед них були і Укргазбанк та Укрексімбанк. Це означає, що ці банки вже на початок поточного року потребували додаткового капіталу. Капіталізація цих банків була збільшена отже банки продовжують рухатися у бік дефолту.
Прибутки падають
Тим не менш, незважаючи на те, що колапсу банківської галузі не сталося проблеми у фінансових установ є. Українські банки втрачають прибуток. За даними НБУ, чистий збиток платоспроможних банків станом на 1 липня сягнув 4,6 млрд грн, а кількість збиткових банків перевищила два десятки.
Проте банки не перестали зовсім заробляти гроші. За даними Mind прибуток вони отримують з різних джерел. Мова йде про чистий відсотковий дохід, який банківський сектор отримує завдяки вкладенням у депозитні сертифікати НБУ. Другим джерелом доходів є поступове відновлення обсягу щоденних (касових, карткових тощо) операцій. Третім те, що ушестеро зріс прибуток від операцій із купівлі-продажу валют, що дозволило банкам наростити операційні доходи. Наразі більшість банків зберігає операційний прибуток – заробіток від профільної діяльності.
М. Орищак каже, що отримання операційного прибутку банками стало можливим у той момент, коли встановлювати курс валют дозволили самим банківським структурам. Продаж валюти став прибутковим, але при цьому не розганяв девальвацію. При тому, що офіційно курс продажу долара стабільно тримався на рівні 29,15, а потім на рівні 36,6 банки могли збільшувати різницю між купівлею та продажем в обмінних пунктах.
Кредити та депозити
Ситуація з депозитами та кредитами теж далека від ідеалу.
Більшість депозитної бази банків становлять кошти до запитання. Це гроші, які клієнти можуть вилучити будь-якої миті, що ускладнює для банків планування видачі кредитів та створює ризики відтоку ресурсів, якщо серед вкладників виникне паніка.
М. Орищак пояснює небажання населення відкривати депозити тим, що люди не мають значних грошових накопичень, та недовірою до фінансових установ, адже при падінні банківського сектора вони можуть залишитися без коштів для існування зовсім. Тому розміщуючи депозити навіть на умовах “на вимогу”, люди йдуть на ризик, але це одна з небагатьох можливостей перекрити інфляцію в країні. Не поспішає класти гроші на депозит не лише населення, а й бізнес, бо вони потрібні йому на підтримку поточної діяльності. Не сприяє росту депозитів і той факт, що ставки залишаються на низькому рівні. Ймовірно, що частково гроші зберігають удома, оскільки рівень довіри до банківського сектору знижується.
В той же час, О. Охрименко каже, що добрим сигналом від банків є те, що депозити повертають, немає масових неповернень та паніки з цього приводу.
У кредитуванні також спостерігається застій. За півроку валовий обсяг виданих кредитів фізособам скоротився на 3%, кредитний портфель юросіб зменшився на 0,2%.
М. Орищак каже, що питання кредитування є болючим для сектора, оскільки зазвичай це і є “їжа” банків, це те, за рахунок чого вони існують. Але зараз, коли є ризик руйнувань рухомого та нерухомого майна, бізнес зупиняє роботу, люди зайняті на війні та отримують звільнення від виплат за кредитами – ризик видавати позики занадто великий. Потенціал повернення коштів зводиться до 10%.
Своєю чергою О. Охрименко визнає, що є проблеми з кредитами, але, на його думку, багато в чому вони пов’язані з тим, що частину території України окуповано.
Тим не менш на думку аналітиків Mind кредитний ризик залишається головною загрозою для банківського сектору у 2022 р. Експерти побоюються накопичення проблемної заборгованості в другому півріччі та різкого сплеску неплатежів за кредитами. Насамперед це стосується корпоративних позичальників, частка яких у загальному кредитному портфелі банків сягає 74%.
Вікторія Хаджирадєва