Тікаючи від обстрілів російської армії-агресора, з України виїхали мільйони людей, переважно жінки з дітьми та люди похилого віку. Їм вдалося докорінно змінити уяву європейців про те, якими можуть бути біженці.
Розкриті обійми Євросоюзу
2 серпня європейський комісар із питань внутрішніх справ Йлва Йоганссон відвідала Київ, аби обговорити з представниками українського уряду виконання Директиви про тимчасовий захист, кроки на шляху до вступу до ЄС і непохитну підтримку Євросоюзом України та її народу.
"Із 4 березня, в межах Директиви, майже 3,9 мільйона українців зареєструвалися в ЄС. Я тут, щоб зрозуміти, як найкраще сприяти їхній підтримці в Євросоюзі й Україні, включно з тими, хто повертається додому з ЄС. Будьте певні: що б не трапилося на війні, українців завжди тепло зустрінуть в ЄС", - зазначила вона.
За словами віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, статус тимчасового захисту для громадян України в Євросоюзі діятиме до весни 2024 року.
Європейці шоковані українськими біженцями: вони чемні, переважно освічені, намагаються знайти роботу та прагнуть повернутись на Батьківщину. Тому у багатьох країнах ЄС та й у інших західних державах для наших мігрантів створюють всі належні умови.
Зокрема, українці у Польщі мають доступ до медицини на рівні з її громадянами; Ірландія припиняє безвіз для біженців з ЄС, аби прийняти українських мігрантів; Чехія надає нашим біженцям безоплатну медичну допомогу протягом 150 днів; МОН і Кембридж підписали угоду, що спростить оцінювання знань українських дітей за кордоном; протягом літа у багатьох країнах ЄС для них також працювали безкоштовні літні табори, а європейські навчальні заклади радо приймуть українських школяриків восени до навчання; працюють численні українські культурні центри, бібліотеки, гуртки, клуби для малих і дорослих українців.
І це - вже не згадуючи, що багатьом із біженців країни, котрі їх прийняли, надали безкоштовне житло, а подекуди й харчування. У липні також стало відомо, що Євросоюз виділить Бельгії, Італії та Люксембургу понад 433 млн євро на компенсацію витрат, пов'язаних із підтримкою українських мігрантів.
За повідомленням Reuters, долучився до захисту українців за кордоном навіть Google, що запустить інформаційну кампанію з викриття брехні проти українських біженців у ЄС.
"Дочірня компанія Google Jigsaw розпочне кампанію із протидії дезінформації про українських біженців у Польщі, Словаччині та Чехії, грунтуючись на дослідженні психологів з двох британських університетів", - йдеться у матеріалі Reuters.
Мета кампанії - "вибудувати стійкість до антиміграційних наративів у партнерстві із місцевими недержавними організаціями, науковцями, експертами у галузі дезінформації".
Зворотній бік монети
Разом із тим, ще у червні український соціолог, гендиректор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто спрогнозував другу хвилю міграції з України після закінчення війни. За його словами, сім'ї, що укоріняться за кордоном, спробують забрати своїх чоловіків, котрим зараз заборонений виїзд із України.
"Питання в тому, де відбуватиметься з’єднання родин після війни: в Україні чи в ЄС. Якщо жінки адаптуються до життя за кордоном, запишуть дітей до садочків, знайдуть роботу та винайматимуть житло, то, з великою ймовірністю, чоловіки поїдуть до них", - вважає директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Елла Лібанова.
На її думку, якщо війна розтягнеться на рік, безповоротні демографічні втрати України вимірюватимуться мільйонами. Якщо ж затягнеться на кілька років або буде заморожена, то багато сімей можуть відкласти народження дитини, і це ще більше загальмує відтворення населення. Не треба забувати й про десятки тисяч загиблих, як молодих військових, так і цивільних - це також сотні тисяч ненароджених малих українців.
При цьому, хвиля вимушеної міграції застала Україну в період поєднання трьох довгострокових демографічних проблем: відпливу населення, зменшення народжуваності та зростання середнього віку. За 30 років незалежності населення країни скоротилося на 10 млн осіб, а коефіцієнт народжуваності на одну українку у 2020 році становив 1,22 (що є одним з найнижчих показників у світі).
Проте експерт із довгострокових стратегій та учасник Несторівської групи інтелектуалів Євген Глібовицький припустив, що багато європейських країн створять приховані інструменти для утримання українських жінок із дітьми, аби вирішити свої демографічні проблеми.
"Це можуть бути податкові кредити, якісь можливості для навчання чи якісь інші можливості розвитку, які нині відсутні в Україні. І таким чином вони домагатимуться, щоб люди залишалися за межами України на більший термін", - попередив він.
За даними польських дослідників, внаслідок міграції зміниться вікова структура нашого населення, адже середній вік українських біженців - 36 років. Відплив працездатних людей та дітей загрожує швидким старінням населення, дефіцитом робочої сили та зростанням навантаження на пенсійну систему.
"Вдома і стіни допомагають"
Однак 93% біженців з України все ж хочуть повернутися додому: це дані опитування, яке провело Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.
"Мені просто не вистачає України, того неба, співу жайворонка, тих полів", - розповіла журналістам вже літня мігрантка Ганна Чорна. А молоді українки визнають, що сумують за своїм мирним життям у коханій країні. "Як каже моя дев’ятирічна дитина: "Мама, там все моє рідне", - ділиться Ірина Шинкаренко, що через війну була змушена тимчасово виїхати за кордон. Наші діти на чужині пишаються тим, що вони - українці, малюють рідні міста, жовто-блакитний прапор і голубів миру, аби скоріше потрапити на Батьківщину.
Та існують й більш практичні наші співвітчизники, котрі, розуміючи, що Україна через війну зараз не у найкращій економічній "формі", сім разів подумають, чи повертатися. Не треба скидати з терезів і тих, хто за півроку війни встиг пустити міцне коріння за кордоном: знайшов високооплачувану цікаву роботу або зустрів свою "другу половинку". Звичайно, якби не війна, цього би не сталося, але такі люди навряд чи повернуться на рідну землю.
Тож, які фактори можуть сприяти поверненню біженців? Є. Глібовицький в інтерв'ю НВ назвав чинники, що впливатимуть на цей процес. За його словами, першочергово на рішення повернутися впливає закінчення війни, бо це - частина мислення безпеки, успадкованого з радянських травм та історичної пам'яті.
"Якщо стане ясно, що світ стабільний, то багато хто буде готовий повертатися назад, навіть якщо їхні побутові умови не будуть тут комфортними. Якщо світ, на їхню думку, буде нестабільним і зберігатиметься значна стратегічна невизначеність, то вони навіть за більшого комфорту вдома залишатимуться в некомфортних умовах у ЄС", - вважає він.
Ірина Носальська