Цінова "стеля" для російських нафти і газу обвалить попит на них на європейському ринку, а далі - й на світових ринках загалом. Якщо це рішення буде пролонговане за кувейтським сценарієм, принесе користь і Україні.
Питання з нафтою вирішено
Захід, здається, остаточно усвідомив, що енергоносії є інструментом шантажу РФ. Тож 2 вересня країни G7 ухвалили рішення про обмеження цін на російську нафту.
"Ми хочемо створити широку коаліцію з метою максимізувати ефективність наших заходів і закликаємо всі країни, які все ще хочуть імпортувати російську нафту і нафтопродукти, взяти на себе зобов'язання робити це тільки за цінами на рівні або нижче за граничні, - йдеться у заяві, - Ми підтверджуємо наш спільний політичний намір завершити і ввести комплексну заборону на послуги, що дозволяють морське транспортування сирої нафти і нафтопродуктів російського походження по усьому світу. Надання таких послуг буде дозволено, тільки якщо нафта і нафтопродукти закуповуватимуть за граничною ціною (або за нижчою ціною), межу якій буде визначено широкою коаліцією країн, які визначатимуть і впроваджуватимуть найбільшу ціну".
Очікується, що ліміт цін на нафту запровадять з 5 грудня, а на нафтопродукти - з 5 лютого 2023 року. Як пише Bloomberg, підтримка великих покупців російської нафти, таких як Індія та Туреччина, є для ефективності цього рішення особливо важливою. Проте Індія побоюється, що може "програти" іншим у можливості купувати російську нафту за зниженими цінами.
Росія на обмеження нафтових цін відреагувала майже істерично: як заявив російський віце-прем'єр Олександр Новак, РФ не постачатиме нафту і нафтопродукти тим державам, котрі підтримають межу цін, оскільки не "працюватиме на неринкових умовах".
Водночас, Росія з весни намагалась продати якомога більше нафти до Китаю та Індії. Та невдовзі, за оцінкою аналітиків Goldman Sachs, ембарго ЄС на російську нафту залишить незатребуваними 1,25 млн барелів на день. Продати весь цей обсяг у КНР неможливо. При цьому Індія за останній місяць скоротила закупи нафти на 40%: наприкінці липня було 960 тисяч барелів на день, у середині серпня - 740 тисяч барелів. Китай купував 810 тисяч барелів на день, на 35% менше, ніж на початку червня. В результаті, за прогнозом Міжнародної енергетичної агенції, вже на початку наступного року виробництво нафти в РФ впаде на 20%, до 8,8 млн барелів на добу, тобто, до мінімуму з 2002-2003 років.
Обмеження вартості газу - на часі
Як вважає президент Єврокомісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн, країни ЄС повинні встановити граничні ціни й на російський газ.
"Я твердо вірю, що настав час для обмеження цін на російський трубопровідний газ до Європи, - сказал вона журналістам 2 вересня. - Обмеження цін на газ може бути запропоновано на європейському рівні, і на європейському рівні також існує правова основа для тимчасового обмеження прибутку в якості надзвичайного заходу під час кризи".
Представники країн ЄС обговорять документ на семінарі 7 вересня, а 9 вересня - міністрами енергетики.
За повідомленням Euractiv із посиланням на розроблений ЄК документ, Євросоюз підготував два інструменти обмеження цін на газ. Перший передбачає обмеження цін на газ, що імпортується з РФ, а другий - створення адміністративних цінових зон для найбільш постраждалих країн ЄС, так званих "червоних зон".
При цьому газ поки залишається інструментом маніпуляцій для Росії. Він дешевшав весь минулий тиждень, незважаючи на зупинку Північного потоку-1 (ПП-1), оскільки країни ЄС заповнювали сховища, випереджаючи графік. 2 вересня його вартість на майданчику TTF у Нідерландах з постачанням на "день уперед" склала 1880 доларів за тисячу кубометрів або 182 євро за МВт год. Однак 5 вересня ціни на газ різко зросли після того, як РФ заявила, що ПП-1 буде закритий на невизначений термін. TTF на відкритті торгів вартість газу 5 вересня виросла на 30%, до 2900 доларів, проте потім знизилась до 2700 доларів - що на 23% більше, ніж напередодні, і майже на 400% більше, ніж рік тому.
"Податок" за агресивні дії
Звичайно, чим менше нафтогазових коштів потрапить до російського бюджету, тим слабкішою буде економіка країни-агресора, тим менше сил буде вести війну проти України. Та чи не злякається Європа енергетичного шантажу Росії?
"З нафтою все вирішилось, як бачите: з нового року російська нафта до Європи потрапляти не буде, за виключенням деяких випадків, які теж можна зрозуміти. Наприклад, ті ж угорці – це не лише політична історія. Справа у тому, що їхній нафтопереробний завод збудовано під російську нафту, вони не можуть по-іншому переробляти. Однак, загалом це не заважає по-справжньому стверджувати, що проти російської нафти є санкції, - каже політолог Михайло Шейтельман. - А далі виникнуть, та й вже виникають, природні обмеження вартості. Пригадую, як віце-президент найбільшої нафтопереробної кампанії Лукойл Леонід Федун пару місяців тому казав, що зараз угоди проходять по ціні на 40% нижчій від світової. Вони ж хваляться, що наростили експорт нафти до Індії, Китаю. Так, збільшили – за 60% від ціни. От, вона коштує 100 доларів, а вони продають за 60, умовно. Адже за нормальною ціною російська нафта вже нікому не потрібна: її дуже складно постачати, танкери не страхують".
Та експерту здається, що поставити "планку" у вартості газу буде важчим завданням для ЄС.
"Думаю, по газу не наважаться, чесно кажучи", - сказав він у коментарі 24 каналу.
При цьому, у нафто-газовому балансі РФ частка нафти складає як мінімум дві третини, а, можливо, навіть і більше.
"Якщо європейці самі її не купують, а іншим обмежать її придбання, Росія втратить більше половини коштів від цих двох третин. Тому удар по газу, звичайно, важливий. Проте він менш важливий, ніж намагання добити цю історію з нафтою", - підкреслив експерт.
Однак, за словами М. Шейтельмана, обмеження ціни на газ - це, звичайно, гарна ідея.
"Був же такий цікавий прецедент, з Іраком. Коли Ірак напав на Кувейт у 1990 році, вони захопили, окупували Кувейт та анексували його, проголосивши, що це провінція Іраку. Далі у 1991-му міжнародна коаліція на чолі зі Сполученими Штатами та Великобританією силою вибивала Ірак з Кувейту, розгромила іракську армію. Після чого на Ірак були накладені контрибуції: він мав виплатити всю шкоду і тим країнам, котрі займались відновленням територіальної цілісності, але головне - самому Кувейту, що був повністю зруйнований. Там була ще величезна екологічна шкода, бо іракці підпалили всі нафтові свердловини Кувейту, тоді на Близькому Сході вперше в історії сніг падав, - розповів він. - І зробили це дуже просто: сказали, що тепер будь-яка нафта, що йде з Іраку, - на неї є певний міжнародний податок: будь ласка, купуйте. Але коли ви купуєте нафту з Іраку, то 30% ви платите цій країні, а 70% - Кувейту. Цей відсоток змінювався з роками у бік того, що Ірак отримував усе більше. І що цікаво: останній транш з боку Іраку таким чином пройшов у лютому 2022 року. Тобто, через 31 рік після цієї війни останній раз Ірак виплатив цей податок, таким чином повністю розплатившись за шкоду, завдану Кувейту",
На думку експерта, Євросоюз цілком може застосувати цю схему й по відношенню до України.
"Зараз на це ще не наважаться, але вже скоро таке може статись. Це буде, коли вони скажуть: "Добре, у вас (РФ – ред.) газ коштує тисячу доларів, але з них 700 - Україні, а 300 - вам", - резюмував М. Шейтельман.
Ірина Носальська