До Чорногорії, Домінікани, Кенії, Ізраїлю та інших країн почали експортувати м’ясні, молочні продукти та багато іншого з нашої країни.
Попри те, що експорт України через війну з Росією скоротився на 30%, наша країна шукає нові ринки збуту аби наповнити бюджет і в неї це виходить. Загалом з початку року до нашого експорту додались ще 10 груп товарів у різні країни світу. Про які товари йдеться та куди їх експортують?
Десять груп товарів на іноземні ринки
Навіть в умовах воєнного стану Україна працює над відкриттям нових ринків для українського експорту у світі.
За 8 місяців нинішнього року наша країна зуміла отримати доступ для 10 груп українських товарів у 6 країн світу. Наразі ми експортуємо м’ясні напівфабрикати призначені для споживання людиною та м’ясні продукти у Чорногорію, молоко та молочні продукти до Домініканської республіки та Кенії, корм для домашніх тварин у Сінгапур, ентомофаги (комахи, які створюють біотичний бар’єр захисту для сільськогосподарських культур) у Польщу,
жувальні предмети для домашніх тварин, шкіри та шкури, декоративних прісноводних риб та живих кролів до Ізраїлю.
Форми сертифікатів опубліковано на офіційному вебпорталі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби) у розділі “Міжнародне співробітництво” ‒ “Ветеринарія та безпечність” ‒”Сертифікати на експорт з України”.
Нові ринки для деяких товарів, на думку Максима Орищака, аналітика компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) стали можливими через попередні та нові домовленості України про сертифікати щодо різної продукції, які є можливість експортувати на даний час попри війну. Так, Чорногорія погодила допуск на свій ринок українських м'ясних напівфабрикатів ще у січні 2022 р. Раніше між країнами було узгоджено форми сертифікатів на експорт з України до Чорногорії молочних продуктів, меду, м'яса птиці та яєць. 10 березня Україна та Японія погодили форму сертифікату для сирого молока та молочних продуктів. 15 квітня Аргентина дозволила українським виробникам завозити молоко та молочну продукцію, а пізніше, 25 травня, Кувейт дав такий самий дозвіл. Після Кувейту аналогічне рішення прийняла Туреччина. Ще раніше, 22 лютого, Єгипет відкрив ринок для українського м'яса птиці. Корм для свійських тварин до Сінгапуру дозволили ввозити буквально з серпня, тому говорити про перспективи доходу від цього вузького сегменту для української економіки рано.
Робота над відкриттям нових ринків триває
Експорт товарів з України значно поповнює бюджет країни та допомагає нашому бізнесу, тому відкриття нових ринків дуже важливе для розвитку економіки.
“Ми знаємо, що в часи війни українському бізнесу особливо непросто. Саме тому дипломати Міністерства закордонних справ спільно з командою Держпродспоживслужби наполегливо працюють над відкриттям нових іноземних ринків, щоб створювати нові можливості продажу товарів і послуг за кордон для українських компаній. У воєнний час експорт стає справжнім порятунком для бізнесу”, – заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Своєю чергою, Ольга Шевченко, заступник Голови Держпродспоживслужби заявила, що відкриття можливостей нашим експортерам виходити на зовнішні ринки не тільки забезпечує економічну стабільність для українських підприємств та збереження робочих місць, а також є запорукою визнання роботи нашої служби щодо гарантування безпечності української продукції в умовах війни.
У Держпродспоживслужби запевняють, що наразі активно продовжується робота щодо відкриття нових ринків експорту різних видів м’яса птиці, яєць столових та яєчних продуктів, риби та рибних продуктів, меду та продуктів бджільництва та інших товарів до різних країн світу. За кожним із таких рішень стоїть запит бізнесу та величезна робота багатьох спеціалістів, яка іноді може тривати кілька років.
Повернутися до довоєнних об’ємів експорту
Загалом, втрати експорту з України за шість місяців цього року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року становлять близько 30%. Так, за 6 місяців поточного року експорт товарів сягнув 22,7 млрд дол., що становить 76% від минулорічних показників.
За словами М. Орищака на зменшення обсягів вплинуло скорочення експорту зерна з України, який різко впав з початку війни. Падіння сталося тому, що наші чорноморські порти - ключовий маршрут для постачання - були закриті, що призвело до зростання світових цін на продовольство та викликало побоювання щодо нестачі зерна в Африці та на Близькому Сході. Найбільше ми експортували продукти рослинного походження, частка становила 24,1% від загального експорту, недорогоцінні метали, (17,6%), олії (12,1%) та мінеральні продукти (12,3%).
Україна намагається лобіювати інтереси своїх експортерів та вивозити те, що можливо, не лише морем, а й іншими видами транспорту. Польща, як партнер торгово-економічних відносин, одна з найбільш зручних країн за рахунок територіального розташування. Тому саме в цю країну ми вивозимо максимальну кількість зерна, зараз частка автотранспорту в експорті зернових становить 13,7%. Враховуючи наш інтерес у цьому напрямі, уповільнюється темп проходження кордону. Крім того, зростання пропозиції з України знижує ціни на агропродукцію в Польщі. Але інших варіантів ми зараз не маємо. Розширенню експортних потоків України заважає відсутність транспортної альтернативи. Якби запрацювали всі морські порти, вони підтримали б економіку країни.
Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже: те, що експорт впав - це логічно. Війна завжди заважає економіці. Але падіння, на його думку, некритичне. Були побоювання, що він впаде на 100%, але падіння склало лише близько 30%. Крім того, швидше за все до кінця року Україні вдасться частково зменшити просідання експорту за рахунок угоди про утворення “зернового коридору”. Війна показала, чим Україна сильна на світовому ринку. Виявилося, що без українських харчових продуктів складно і тому навіть Росія пішла на угоду.
Попит на продукти у світі зростає і зростатиме далі, тож тут Україна навіть попри війну виграє. Дуже добре, що ЄС зняв обмеження та мита на українські продукти, тепер можна більше продати в Європейські країни соняшникової олії, сухого молока, м'яса птиці та інших товарів.
Водночас треба визнати, що є проблема з експортом металу. Частину металургійних заводів знищено чи захоплено, а інші мають проблеми з сировиною та енергією. Хоча зараз попит у світі на метал впав через кризу, спричинену війною в Україні. На жаль, без втрат під час війни не можна обійтися.
Вікторія Хаджирадєва