Через воєнні дії росіян з транспортуванням сільськогосподарської продукції виникли великі проблеми. Тому йде активний пошук альтернативних шляхів агроекспорту, зокрема, для вивезення за кордон олії.
Старт - через рік?
Одна з тих культур, яку українці в найбільших обсягах традиційно продають за кордон, - соняшникова олія. До війни вона експортувалась до 107 країн світу, а найбільші її споживачі знаходяться в Європі (37 %), Південно–Східній Азії (29 %) та Азії (14,9 %). Тому пошуки нових шляхів транспортування олії - питання дуже актуальне, як і вивезення з нашої країни зерна. Надію тут дає новий українсько-польський проєкт. На початку вересня чотири міністерства - агрополітики та інфраструктури України і сільського господарства та інфраструктури Республіки Польщі уклали чотиристоронній меморандум щодо проекту з будівництва транскордонного трубопроводу, через який потече українська олія до порту міста Гданськ. Планується, що найближчим часом Україна та Польща створять робочу групу, метою якої стане напрацювання технічних характеристик та умов будівництва трубопроводу та двох терміналів.Оскільки в нас переробляється багато олійних культур, то трубопровід стане одним із варіантів альтернативних логістичних маршрутів експорту.
"Останні пів року ми активно працювали над нарощенням обсягу експорту вітчизняної сільськогосподарської продукції через спільні пункти пропуску з Польською Республікою. Ми також працюємо над скороченням черг на українсько-польському кордоні", - зазначив міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.
Трубопровід має пролягати з району Ягодина у Волинській обл. до Гданська. За попередніми технічними характеристиками, довжина його сягатиме 600 км, а його потужність - близько 2 млн тонн олії на рік.
Як зауважив заступник міністра агрополітики та продовольства Тарас Висоцький, нині український агробізнес працює в надскладних умовах і демонструє гнучкість і ефективність. Через складну логістику зернових, сільськогосподарський сектор переорієнтовується, фермери все більше роблять ставку на олійні культури.
За його словами, планується, що труба на експорт олії почне функціонувати вже наступного року, і буде затребувана й після війни, оскільки Україна є і залишиться світовим лідером з експорту рослинної олії. Це довгостроковий проєкт, який може навіть змінити ринок. Ідея його полягає в експорті рослинної олії з польських портів до третіх країн.
"Серед усіх олійних культур гарно налагоджена переробка соняшника. До війни Україна займала половину світового експорту соняшникової олії. Зараз ці експортні потужності поступово відновлюються. Якщо на початку війни вивозили багато насіння соняшника, то зараз вже повертаємося до попередньої схеми, коли ми експортуємо менше насіння, а більше олії. За рахунок цього створюється додана вартість", - пояснює аналітик "Українського клубу аграрного бізнесу" (УКАБ) Світлана Литвин у коментарі DW.
Щодо переробки сої та ріпаку, то, зазначає вона, в Україні немає серйозних потужностей для цього. Однак війна уже змусила українських аграріїв змінити пріоритети у вирощуванні культур, то, можливо, сприятиме й тому, що інвестори захочуть більше коштів вкладати
в переробку олійних культур. Зазвичай ми експортували ріпак і сою як сировину. Зараз це проблематично, тому поступово з’являтимуться потужності з переробки цих олійних культур, бо додана вартість цікава і українським аграріям, і виробникам. Через здорожчання логістики експорту дедалі більше виробників сільгосппродукції надають перевагу переробці. До слова, зараз тонна українського ріпаку на експорт коштує 600 доларів, тоді як тонна ріпакової олії - 1700 доларів.
За даними Міністерства агрополітики та продовольства, аграрії почали засівати свої поля. Незважаючи на окупацію ворогом частини території країни, ріпак уже посіяно на 70% від минулорічних площ, які становили 1 млн га. Це свідчить про те, що фермери зацікавлені у вирощуванні олійних культур. Крім того, в семи областях України розпочато посів озимої пшениці, жита та ячменю. Очікується, що посівні площі зернових будуть зменшені на 25-35%. Що стосується жита, то його сіятимуть не менше, ніж завжди, бо вирощування його орієнтоване лише на внутрішній ринок. Однак озимий клин пшениці та ячменю буде меншим, адже через блокаду морських портів залишилися запаси від минулорічного врожаю.
Українсько-польське ноу-хау
В Міністерстві агрополітики та продовольства запевняють, що такої лінії з транспортування олії, яку планують збудувати згідно з українсько-польським меморандумом, немає ніде в світі.
А взагалі-то трубопроводи використовують як найефективніший вид транспортування рідких та газоподібних речовин. Цей вид транспорту займає 11 % від обсягу світового вантажообігу. Його найбільше застосовують для переміщення нафти та газу. За даними Української Вікіпедії, довжина магістральних нафто- та газопроводів складає у 120 країнах світу понад 3,5 млн км. Крім нафтопроводів і газопроводів, трубопроводи активно використовують і для транспортування води: в системі централізованого водопостачання, для зрошування, а також для доставки мінеральних вод від джерел до ліній розливу або до бюветів.
Відомі й не дуже поширені, але досить цікаві випадки використання трубопровідного транспорту. Наприклад, в Австрії певний час з кінця ХVI століття функціонував 40-кілометровий трубопровід, який доставляв ропу для виробництва солі з озера Гальштат. У Нідерландах з 1978 по 1994 рік працював трубопрововід, який щодня доставляв тонни молока з острова Амеленд на відстань 8 км. У Данії, Німеччині та Бельгії існують трубопроводи для доставки пива на відносно невеликі відстані - 5-10 км. А в Україні трубопровідний транспорт здобув популярність серед контрабандистів. Зафіксовано, як мінімум, два випадки контрабанди спирту з Молдови в Україну. Перший - у листопаді 2017 року, коли на кордоні між країнами, на глибині 10-20 см, було виявлено 150 м пластикової труби. Цим засобом транспортування зловмисники не встигли скористатися, але прикордонники припустили, що він був призначений саме для спирту. Другий випадок стався у грудні 2019 року. Тоді митники спільно з співробітниками СБУ виявили трубопровід, обладнаний усім необхідним для незаконного переміщення через кордон з Молдовою спирту. В селі Кучурган Роздільнянського району Одеської обл., поблизу пункту пропуску "Кучурган", в нежилому приміщенні виявили завершення трубопроводу. Оперативники встановили, що мешканці прикордонного села налагодили незаконну поставку алкоголю з Придністров'я. Для цього вони побудували трубопровід, який проходив по дні Кучурганського лиману, з пропускною здатністю до 80 тонн сурогату на місяць.
Галина Гірак