Експерти пояснили, чому інфляція нижче, ніж прогнозував НБУ, але все ж таки достатньо висока, та розказали, ціни на які товари зростали швидше.
Війна, яку розпочала Росія в Україні призвела до зростання інфляції в нашій країні, проте вона нижче, ніж прогнозував НБУ. Що допомогло втримати споживчою інфляцію та на які товари ціни росли швидше, а на які повільніше і чому?
Інфляція зросла через війну
Війна в Україні призвела до руйнування інфраструктури та
падіння рівня доходів населення і, як наслідок, до зростання цін.
В НБУ кажуть, що інфляція у серпні прискорилася через бойові дії, які порушили ланцюжки постачання. Також вплинуло те, що було повністю зруйновано багато підприємств, скоротилися пропозиції товарів та послуг, збільшилися виробничі витрати бізнесу. Ще одна причина - ефект перенесення на ціни девальвації гривні, що сталася наприкінці липня.
Проте, за інформацією НБУ, споживча інфляція в Україні хоч і прискорилася у серпні, але другий місяць поспіль залишається нижчою, ніж прогнозував регулятор.
“Відхилення зменшилося, якщо порівняти з липнем. Крім того, нижчими темпами, ніж очікував НБУ, зростала базова інфляція”, - повідомили у регулятора.
Водночас в НБУ попереджають, що інфляційні ризики для України все ще зберігаються через війну з Росією, що триває.
“Погіршення курсових та інфляційних очікувань посилює фундаментальний інфляційний тиск, попри пригнічений споживчий попит загалом”, - зазначають у НБУ.
Могло бути гірше
Експерти згодні з аналітиками НБУ в тому, що інфляція могла бути значно вищою, ніж є наразі.
Так, Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio каже, що зростання цін в Україні в 2022 р. могло бути набагато більшим, ніж 22,2%, якби фінансовий регулятор не стримував спекулятивність на валютному ринку з лютого, не проводив інтервенції, не змінював фіксований курс валюти влітку, не вводив би обмежень щодо виведення коштів із країни і т.д. Націленість бізнесу та населення збагатитися в період девальвації національної валюти, без чіткого контролю з боку уряду, призвела б до рекордних показників інфляції в сукупності зі зростанням цін на ринку енергоресурсів для нашої країни. Зазначимо, що закупівельні ціни на газ для українських підприємств зросли на 50% із липня поточного року. Тобто навіть в останні місяці інфляція могла б бути вищою.
Стримувати зростання інфляції вдалося ще й тому, що ціни на бензин були стабільними з кінця травня, а на газ ціна значно впала. Вартість А-95 з 24 травня до 13 вересня коливалася в районі 50 грн за літр, в середньому по Україні. А-92 за аналогічний період подешевшав на 2,7% до 47,9 грн., дизель подешевшав на 5,4% до рівня 53,35 грн. Газ автомобільний з пікового рівня 42,5 грн у червні 2022 р. впав на 38,7% до 26,05 грн.
Загалом інфляційний тиск відчуває на собі не лише Україна, а й весь світ. Він зумовлений зіпсованими логістичними ланцюжками, затримками у постачанні товарів, падінням валют різних країн, які так і не змогли економічно оговтатися після періоду COVID.
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру, своєю чергою, каже, що під час війни інфляція завжди висока. У якості прикладу він наводить Ізраїль, під час загострення арабо-ізраїльського конфлікту інфляція там була 1000%. Тому, коли у нас почалася війна, багато економічних експертів прогнозували, що у нас інфляція буде близько 100 і навіть 200%. НБУ очікував на інфляцію на рівні 30%, а виявилося трохи більше 20%.
Стримуючим чинником інфляції в Україні, на думку експерта, стала “любов” українців до долара. Дуже багато гривень українці витратили на скуповування валюти, як наслідок, ці гроші не пішли на купівлю товарів. Внаслідок цього не було й розгону інфляції.
Що подорожчало більше?
За даними НБУ у серпні цього року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року більш за все подорожчало пальне - на 68,1%. На другому місці -
сирі продукти харчування - на 40,8%. На третьому - оброблені продовольчі товари. Вони подорожчали на 23,9%.
На четвертому - непродовольчі товари - на 16,7%. На шостому місці послуги - на 15,6%. Шістку
“лідерів” замикають адміністративно-регульовані ціни. Вони зросли на 14,7%.
О. Болтян каже, що якщо розглядати окремі товари в Україні, які дорожчали, то варто брати до уваги не лише фактичне зростання цін, яке враховується під час виробництва та транспортування товарів, а й очікування бізнесу, які закладаються у кінцеву вартість товару заздалегідь, щоб не залишитись із втратами. Виробники при формуванні ціни враховують потенціал зростання вартості енергоресурсів та бензину, майбутню непросту зиму, а також ціновий проміжок, який необхідний для того, щоб підтримувати рентабельність бізнесу. Все це складові цін на продукти та різні товари в Україні. Нині ціни активніше зростають на ту продукцію, яка має попит. Це можливість заробити для рітейлерів. Ніхто не знає, якою буде зима, тому заздалегідь запасаються харчовими продуктами. На випадок, якщо попит буде низьким взимку, рітейлери намагаються вже зараз створити собі фінансову подушку безпеки.
О. Охрименко, своєю чергою, каже, що продукти подорожчали багато в чому через паніку та розрив логістики. Війна створила проблеми зі зберіганням та постачанням продуктів, тому і собівартість виробництва продуктів та продаж зросли. Люди купують насамперед харчові продукти. А ось ціни на одяг навіть упали, дуже мало покупців. Ціни на бензин у нас безпосередньо пов'язані з курсом та світовою ціною. Зараз у нас більшість бензину - це імпорт, тому ми на його ціну впливати не можемо.
Вікторія Хаджирадєва