Російські окупанти руйнують все на своєму шляху. Знищена не тільки військова або критична інфраструктура, не лише житлові будинки, школи й лікарні, а й релігійні та спортивні споруди.
Нічого святого
З вірою окупанти ведуть досить запеклі бої. За даними Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, з початку повномасштабного вторгнення агресор завдав руйнувань щонайменше 205 спорудам релігійних спільнот. Вщент зруйновані або мають значні пошкодження церкви, мечеті, синагоги, освітні та адміністративні будівлі релігійних спільнот України принаймні - у 14 областях.Серед знищених будівель - 5 мусульманських, 5 іудейських, 195 - християнських: 29 належать протестантським спільнотам, 20 - ПЦУ, чотири - католицькій церкві, три - Українській греко-католицькій церкві, сім - Свідкам Єгови, 132 - УПЦ. Найбільша кількість руйнувань релігійних споруд - в Луганській (56) та Донецькій (48) областях. Далі йдуть Київська (34) і Харківська (25) області.
Інформацію про руйнування релігійних споруд разом із Держслужбою етнополітики збирає громадська організація «Майстерня академічного релігієзнавства», створивши спеціальний проєкт "Релігія у вогні: документування воєнних злочинів Росії проти релігійних громад в Україні".
"Запис руйнування та ушкодження релігійних об'єктів російськими військами підтвердить кілька видів військових злочинів. По-перше, було зруйновано багато храмів, що належать УПЦ (МП), що свідчить про невибірковий характер обстрілу. По-друге, багато культових споруд використовуються як бомбосховища, розміщення вимушених переселенців, там ведеться гуманітарна робота з цивільним населенням. Знищення та пошкодження цих об'єктів є ознакою цілого комплексу злочинів і потребує як належної фіксації, так і максимального розголосу, що не завжди вдається зробити під час війни релігійним організаціям та органам державної влади", - пояснюють організатори проєкту.
Поки що ніхто не може припустити, скільки всього, у тому числі й на окупованих територіях, зруйновано релігійних споруд і що відбувається в них, коли туди приходять російські військові. Страшну правду дізнаємося після деокупації усієї країни. А зараз звідти надходить деяка тривожна інформація. Генштаб Збройних сил України повідомив, що у храмах УПЦв селищі Червоний Маяк Бериславського району Херсонської області російська армія розміщує особовий склад і військову техніку. А поліція Херсонської області сповістила, що 1 вересня російські військові обстріляли некерованими реактивними снарядами село Новопавлівку того ж Бериславського району, внаслідок чого майже повністю зруйнована місцева церква.
Маріупольський храм Святителя Петра Могили увійшов до книги рекордів України як єдина у світі релігійна споруда, повністю оформлена петриківським розписом. При цьому храмі були благодійна їдальня, музей українського побуту, школа гри на бандурі, бібліотека. Як повідомляє Вільне радіо, поки що ця святиня вистояла. А що буде завтра?
"Будівля храму Святителя Петра Могили збереглася з часів Другої світової війни. Тоді тут була німецька комендатура. Пізніше - кадрове управління пароплавства. А з 1998 року там облаштували храм. Він розташований у Приморському районі Маріуполя, і за формою нагадує корабель. Стіни будівлі прикрашають 500 метрів розпису з блакитних квітів з жовтими серединками", - сказано у повідомленні.
Внаслідок обстрілів зараз у храмі розбиті вікна, посічені уламками стіни й дах, в одній зі стін застряг нерозірваний снаряд. Окупанти влучили у двір храму і багатоповерхівку поруч. Після бомбардування Маріуполя росіяни опломбували будівлю і нібито планують там розпочати служіння Російської Православної Церкви.
"Храм опломбований. Росіяни його забрали. Там була комісія, хтось з РПЦ приїхав, і вони дали два місяці на те, щоб храм або перелаштували на канони РПЦ, або знесли. Зараз він опечатаний, в ньому заборонено служити", - розповідає священник Роман Перетятько, який раніше там правив службу.
В ЮНЕСКО занепокоєні тим, що через воєнні дії окупантів нині відбувається з культурною спадщиною України, до якої належать і частина релігійних споруд.
"Культурна спадщина у всіх її формах ніколи не повинна бути об’єктом нападів. Я звертаюся із закликом поважати міжнародне гуманітарне право, зокрема Гаазьку конвенцію про захист культурних цінностей", - зазначила гендиректор організації Одрі Азулай.
Стадіон можна знищити, спорт – ні
Збитки, завдані росіянами спортивній інфраструктурі, вже перевищують 160 млн доларів. 19 об’єктів зруйновані вщент, решта понад 80 мають пошкодження різного ступеню.
"За останні два роки стільки спортивних об’єктів було збудовано та реконструйовано, скільки Україна не бачила за всі роки незалежності. Нам не вистачає цієї інфраструктури зараз. 19 об’єктів вщент зруйновано. Ми робимо все, щоб після перемоги все відбудувати", - заявив міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт.
Нагадаємо, 2020-2021 роках в Україні побудовано та реконструйовано 171 об’єкт: сім басейнів, 42 стадіони, 80 спортивних майданчиків, 40 спорткомплексів, дві льодові арени. Нацбанк України відкрив спеціальний рахунок, на який залучають міжнародну фінансову допомогу для повоєнної відбудови спортивної інфраструктури. А Міжнародний олімпійський комітет оголосив про намір провести донорську конференцію, під час якої також збиратимуть кошти для України.
"Понад 40 країн світу нас підтримали, створили всі умови для безкоштовного перебування наших спортсменів, щоб вони продовжували тренування. Дуже приємно, що в такий складний час є міжнародна підтримка, наші тренери і спортсмени продовжують працювати і перемагати", - зазначив міністр.
За час повномасштабної російської воєнної агресії завдяки міжнародній спортивній спільноті вдалося зекономити 500 млн грн бюджетних видатків на спорт. Саме стільки держава мала б витратити на забезпечення спортсменів і тренерів, які через війну змушені жити і тренуватися за кордоном. Ці кошти виділили національні федерації різних країн, міжнародні федерації з різних видів спорту, Олімпійські комітети та Фонд солідарності олімпійської спільноти та українського спорту.
Тим часом, попри агресію окупантів, український спорт продовжує розвиватися. Навіть у напівзруйнованій Ірпінській ДЮСШ у волейбольному залі, залі тхеквондо і на спортивних майданчиках вже тренуються діти. А наші спортсмени з початку 2022 року вибороли на міжнародних змаганнях понад 1600 медалей.
Галина Гірак