Президент Росії Володимир Путін продовжує втрачати вплив на Азію. Тим часом Китай займає спорожнілі позиції і нарощує дружні відносини з сусідами, особливо з Казахстаном.
Перший візит після пандемії
Глава КНР Сі Цзіньпін взяв участь у саміті Шанхайської організації співробітництва з 14 по 16 вересня. Однак перед поїздкою до ШОС він здійснив державні візити до Казахстану та Узбекистану.
Перш, ніж Сі вирушив до Самарканду, він приземлився в столиці Казахстану Нур-Султані для двосторонніх переговорів із президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим. Цей візит мав величезне символічне та геополітичне значення.
Офіційний представник МЗС Казахстану Айбек Смадіяров так прокоментував візит: "Унікальність цього візиту в тому, що Казахстан є першою країною, яку відвідає китайський лідер із початку пандемії. Для нас, для Казахстану це велика честь. Сподіваємося, що візит пройде на дуже хорошому та високому рівні".
Двостороння зустріч відбулася майже через три роки після того, як Сі Цзіньпін востаннє виїжджав за межі своєї країни з офіційним візитом, і має велике значення на тлі риторики, що виходить із Росії на адресу Казахстану, вважає Темур Умаров, науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир.
"У Росії існує думка, що Казахстан якимось чином завдячує Росії своєю стабільністю", - сказав Умаров. Візит китайського лідера має нагадати Москві, "що Казахстан не задній двір Росії, і на диверсифікацію його зовнішньої політики є попит", додав експерт.
Зазначимо, що Токаєв провів зустріч із Сі Цзіньпіном у середу, 14 вересня.
"Це ваша перша закордонна поїздка після пандемії, тому цей візит має історичне значення", - сказав Токаєв, звертаючись до Сі Цзіньпіна.
Президент Казахстану також нагадав, що цього року виповнилося 30 років з моменту встановлення дипломатичних відносин між Казахстаном та Китаєм.
Зі свого боку, Сі Цзіньпін наголосив, що Китай підтримує позицію Казахстану з регіональних та міжнародних питань.
"Як би не змінювалася міжнародна кон'юнктура, ми й надалі рішуче підтримуватимемо Казахстан у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності, твердо підтримуватимемо проведені Вами реформи щодо забезпечення стабільності та розвитку, категорично виступатимемо проти втручання будь-яких сил у внутрішні справи Вашої країни", - сказав Сі Цзіньпін.
Про Україну та Росію
Фраза про "втручання у внутрішні справи країни" цілком могла бути адресована РФ. В акаунті екс-президента РФ Дмитра Медведєва у "ВКонтакті" було опубліковано пост, де від імені політика повідомлялося, що Русь "знов стане єдиною", "до приєднання Грузії її взагалі не існувало", а Казахстан - штучна держава. Ймовірно, цим можна пояснити жорстку заяву Китаю, яка стала ляпасом для РФ, вважає російський опозиціонер і аналітик Андрій Піонтковський.
"Зрозуміло, до кого відноситься ця фраза. Хто робить замах на територіальну цілісність Казахстану? Що ж ми, не читали ті статті, того ж Медведєва, (де він писав - ред.) які області потрібно відібрати у Казахстану", - нагадав Андрій Піонтковський.
Казахські ЗМІ не пропустили цього моменту. Там зазначають, що в офіційних звітах про зустріч глави Китаю з казахстанським колегою Касим-Жомартом Токаєвим Україна не згадується. Але його слова про те, що Китай підтримуватиме Казахстан "у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності" і виступає "категорично проти втручання будь-яких сил у внутрішні справи" країни, не залишилися непоміченими на тлі інформаційної кампанії, що розгортається в Росії, що складається з загроз і випадів на адресу Казахстану у зв'язку із його нейтральною позицією щодо конфлікту в Україні.
У свою чергу політичний оглядач із Казахстану Микита Шаталов зазначив, що після початку бойових дій в Україні Росія перестала бути гарантом безпеки в регіоні, яким вона була з моменту розпаду СРСР. Тепер вся її увага, всі ресурси зосереджені в Україні, і це добрий шанс для Китаю поступово інтегруватися в безпекову інфраструктуру в регіоні. Враховуючи, що Центральна Азія є своєрідним поясом навколо Китаю, це важливий крок для того, щоб не допустити дестабілізації та приходу до регіону ворожих для КНР сил, сказав він.
До речі про реакцію Москви. Член правління Української асоціації китаєзнавців Олексій Коваль нагадав, що незадовго до повномасштабного вторгнення РФ в Україну війська ОДКБ заходили на територію Казахстану. Тоді у Кремлі прямо говорили, що можуть дуже швидко розвернутися на землях сусіда.
"Тоді якраз не втручався Китай. І були такі питання, мовляв, а чому Китай не втручається. І тоді було більше питань саме до Китаю. Але тепер, я думаю, відновлюється певний баланс. Росія демонструє силовий бік тиску на Центральну Азію, а Китай, навпаки, демонструє економічні та політичні важелі впливу", - зазначив експерт в ефірі НВ.
Китай, ШОС та Росія
Після Нур-Султана китайський лідер вирушив до Самарканду. Вже там, у рамках вищезгаданого саміту ШОС, відбулася зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна. У саміті взяли участь також лідери Індії, Пакистану та чотирьох країн Центральної Азії. Аналітики зазначають, що для Пекіна саміт був необхідний для поглиблення зв'язків з іншими країнами в регіоні, а не лише для зустрічі із президентом Росії. Китайське державне телебачення транслювало прибуття Сі Цзіньпіна до Казахстану, де його зустріли з великою помпою. Також в Узбекистані його зустріла почесна варта, танцюристи та музиканти.
Експерт центру Carnegie Endowment for International Peace Азії Еван Фейгенбаум сказав, що Пекін хоче продемонструвати дипломатичну підтримку Росії заради протистояння домінуванню США, пише ZN. Але він також хоче уникнути будь-яких кроків, які призвели б до запровадження санкцій та шкоди для китайської економіки. На думку експерта, Китай хоче забезпечити риторичні гарантії пострадянським країнам Центральної Азії, стривоженим війною в Україні. Адже російське вторгнення показало, що Путін готовий застосувати брутальну силу, щоб відродити СРСР.
Цікавий момент: глава КНР Сі Цзіньпін пропустив вечерю з Путіним та президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом у Самарканді, пославшись на COVID-19.
До речі, експерт з Китаю з Джорджтаунського університету Еван Медейрос вказав у коментарі Financial Times на "дивний і різкий зсув" у російсько-китайських відносинах.
Старший науковий співробітник британського Міжнародного інституту стратегічних досліджень Найджел Гулд-Девіс зазначає, що Росія після поразок на полі бою на Харківщині стикається також із невдачею на дипломатичному фронті. З його слів, військовий конфлікт в Україні має достатню кількість небажаних наслідків для китайської сторони.
На думку експертів, характер зустрічі Путіна та Сі Цзіньпіна у Самарканді говорить про те, що Китай починає займати більш критичну позицію щодо дій Москви в Україні.
Валерія Шипуля