Уряд планує розпочати нову систему нарахування пенсій з 1 січня того року, коли завершиться війна в Україні, але дещо робиться вже зараз.
Одразу після закінчення війни в Україні планують запровадити накопичувальну пенсію. Про це було багато розмов і раніше, але цього разу розроблено відповідний законопроєкт.
Мікс накопичувальної та солідарної систем
Наразі в Україні діє солідарна пенсійна система, яка фінансується за рахунок відрахувань працездатного населення. Ця система не справляється зі своїми завданнями.
За даними ООН до початку повномасштабного вторгнення Росії до нашої країни, Україна входила до топ-15 країн світу із найшвидшими темпами скорочення населення. У зв'язку з війною ситуація ще більше погіршується. Скорочення чисельності населення працездатного віку призведе до зменшення кількості платників ЄСВ (єдиного соціального внеску). Водночас виплати пенсій зі зростанням кількості людей похилого віку зростатимуть. Це спричинить колапс нинішньої системи.
“Населення України не лише скорочується, а й старіє, до того ж змінюється пропорція між тими, що працюють та пенсіонерами. Тож за нинішньою системою утримувати кількість пенсіонерів, що росте, буде складно”, - каже Тетяна Пашкіна, експерт ринку праці.
Тому в Україні хочуть запровадити накопичувальну систему. У ній пенсіонеру платять не інші люди, а він сам збирає собі на пенсію, поки працює. Протягом життя людина або її роботодавець робить відрахування з її зарплати, ці гроші інвестуються та приносять дохід. Саме на них людина живе на пенсії.
За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, для старту нової пенсійної системи вже опрацьовано відповідний законопроєкт.
Відповідно до проєкту закону, нововведення почнуть діяти з 1 січня наступного після завершення воєнного стану року.
За цей час потрібно розробити всю нормативну базу, щоб накопичувальна пенсія запрацювала вчасно.
Водночас від солідарної системи теж поки що не збираються відмовлятися. Спочатку в Україні планують створити мікс двох систем.
“Накопичувальний рівень стане доповненням до солідарної системи. Ми націлені на подальше впровадження реформ, аби українці отримували гідні пенсії”, - сказав прем'єр-міністр.
Хто заплатить за пенсію: роботодавці чи працівники?
Ідея запровадити накопичувальну пенсійну систему загалом хороша, питання лише в тому, як це робитиметься.
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що накопичувальну систему треба було запровадити давно. За його словами, для того, щоб перші пенсіонери змогли отримувати пенсію за нею, знадобиться як мінімум 10 років. Солідарна система забезпечує лише мінімальні потреби пенсіонерів. Вона є в Україні зараз і буде й надалі, її ніхто не скасує. Але для тих, хто хоче отримувати гідну пенсію, накопичувальна краще.
Спочатку, за словами експерта, вантаж виплат ляже на плечі роботодавців. Зараз ЄСВ становить 22%, із запровадженням нової системи його розділять: 2% піде на персональний рахунок, а 20% на виплати за солідарною системою. У майбутньому буде 7% на особистий рахунок, а решта до солідарної системи.
На словах звучить непогано, але якщо говорити про ФОП, наприклад, вони платять ЄСВ з мінімальної заробітної плати, а це дуже маленькі гроші.
Водночас у майбутньому і цю формулу можуть змінити та перекласти накопичення коштів на пенсії на самих українців.
Вже зараз існує проєкт закону №7722. Він дозволить формувати добровільні особисті пенсійні накопичення, за рахунок яких українці в майбутньому матимуть додаткове, до їхніх пенсій із солідарної системи, джерело пенсійних виплат.
Депутати сподіваються, що його буде прийнято і вже починаючи з першого січня наступного року він запрацює.
Досвід інших країн
Є безліч варіантів пенсійного забезпечення, що вже працюють в інших країнах.
Т. Пашкіна каже, що, наприклад, у деяких країнах є так звана “срібна економіка”. Це активне включення людей зрілого віку до економіки та таким чином зниження пенсійного тягаря. Люди працюють до 65-75 років, платять податки. Вони є активними споживачами і так підтримують економіку. Держава стимулює такий підхід - або зменшує податки тим, хто працевлаштовує пенсіонерів, або робить доплати. Так це працює в Японії, Америці та в багатьох країнах Європи.
Україна може вибрати один з існуючих зразків для наслідування чи скомбінувати з тим, який ми вже маємо. Звичайно, це займе не один рік і вимагатиме великої підготовчої роботи до введення та роз'яснювальної в процесі.
Є й погані приклади, яким слідувати не варто.
За словами Максима Орищака, аналітика компанії "Центр біржових технологій" (ЦБТ) у Росії досвід впровадження накопичувальної системи пенсійних накопичень закінчився тим, що у 2014 р. відбулося заморожування активів. І ось зараз, коли їхня економіка та фондовий ринок падають, розморожують активи з можливістю інвестицій. Тобто забрати гроші люди не зможуть, а ось інвестувати у будівництво, наприклад, зможуть. Можна сказати, що це стимулювання економіки в той момент, коли люди психологічно не готові самі розпоряджатися грошима на розвиток через нерозуміння перспектив країни. Люди вибирають опцію "перечекати до кращих часів", а державі необхідно, щоб економіка працювала завжди.
Підводні камені
Є й інші побоювання щодо нової пенсійної системи. М.Орищак вважає, що накопичувальна пенсійна система, це можливість для України сформувати ще один грошовий фонд, який незабаром буде потрібним. По суті, це відрахування держави з податків громадян. І план такий, що відповідальні організації почуть інвестувати гроші у різні проєкти, щоби гроші працювали.
Виходить, деякі державні організації зможуть збільшувати ліквідність, називаючи це інвестиціями в проекти. План такий, що з 2026 р. для зберігання своїх коштів можна буде самостійно обрати фонд із переліку, який надасть державний регулятор – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України. А фондового ринку у нас насправді немає. Ось і виходить, що готівкою пенсію забрати не можна буде і потрібно буде інвестувати в проєкти, які є високо корумпованими.
До того ж спонукати людей працювати офіційно, навіть тих, кому зараз 40, або 50 років, складно, тому що в реаліях війни та низького рівня життя населення останніх років ніхто не загадує на роки вперед. Набагато важливіше мати їжу на столі сьогодні, а не чекати на інвестиційні прибутки завтра. В Україні досі не всі розуміють, як відбувається процес отримання прибутку за вкладами на депозити в банках, а в інвестиціях зовсім мало хто розуміється.
Своєю чергою, Т. Пашкіна додає до цього таку проблему, як загальна недовіра до банків в Україні. У багатьох нинішніх пенсіонерів Ощадбанк успішно занулив гроші, які вони збирали на ощадкнижках. Тому наступати вдруге на ті ж самі граблі буде складно.
Якщо ж створювати нову фінансову структуру, виникне питання про її ефективність, заангажованість та корумпованість.
Вікторія Хаджирадєва