Україна доволі успішно продає надлишки власної електроенергії за кордон, у тому числі і до країн Євросоюзу. Натомість, країни ЄС можуть допомогти нам пройти опалювальний сезон, постачаючи газ.
Міняймося, аби зігрітися
Для успішного проходження опалювального сезону Україні потрібно закачати у підземні газові сховища 19 мільярдів кубометрів блакитного палива. Як повідомив 22 вересня міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов, станом на зараз Україна вже закачала до своїх "закромів" майже 14 млрд кубометрів газу. Але опалювальний сезон - вже майже на носі.
Виходом міг би стати обмін нашої електроенергії на газ із Європи. Цю ідею ще наприкінці квітня виклав президент України Володимир Зеленський, адже 16 березня українська енергосистема офіційно приєдналася до енергосистеми ЄС.
"Греції, комусь ще може не вистачати електричної енергії, наша генерація дуже допоможе. Поки що є технічні складнощі через те, що у нас війна - ми не можемо розвиватися і запровадити ці можливості багатьом країнам. Але і Молдові, і Румунії, іншим країнам ми допоможемо з цим, - зазначив тоді президент. - Нам треба торгувати, експортувати. Електрична енергія нам допоможе. Ми з радістю будемо давати можливість не залежати від Росії та давати електроенергію, і на взаємних дружніх відносинах можемо отримувати той недостатній для нас об'єм газу з Європи. Давати електроенергію, а отримувати газ. Такі речі плануються".
28 червня у пресслужбі НЕК Укренерго повідомили, що Європейська енергосистема ENTSO-E (мережа операторів систем передачі електроенергії, яка об’єднує 35 країн) погодила експорт української електроенергії до ЄС з 30 червня 2022 року з початковим обсягом 100 МВт. Оператори ENTSO-E визнали, що Укренерго разом з операторами Румунії, Словаччини та Угорщини виконали всі необхідні технічні передумови.
Як вказав тоді експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук, експорт української електроенергії починався доволі повільно.
"Обсяг поставок - 100 МВт, що не є великим. Не можна сказати, що це - прорив, котрий дає можливість забезпечувати значну кількість споживачів Румунії чи Польщі", - пояснив він.
Ціну мала встановлювати компанія Енергоатом, проте у влади були наміри створити окрему компанію для експорту електроенергії до європейської енергосистеми.
"Є потенціал й можна говорити й про 20 млрд кВт/год електроенергії. Наша ціна більш як втричі дешевша. Тому, як на мене, варто дивитися на це питання не просто з позиції, що Україна продає електроенергію і її підтримує Євросоюз. Питання ціни має бути більш актуалізованим, ціна мала би бути вищою. Звичайно, мова йде не про 300 євро, але ми могли би претендувати на 200 євро або трішки більше", - зауважив Ю. Корольчук.
Енергетичне співробітництво потроху розвивалося. Як заявив у липні міністр енергетики України Герман Галущенко, Україна готова поставити до країн Євросоюзу 1,5 гігаватт електроенергії, замістивши, таким чином, близько 5 мільярдів кубометрів газу.
Ближче до осені у цій царині стали відчутні помітніші успіхи. В цілому, Україна може отримати до кінця року 1,5 млрд євро від експорту електроенергії, - повідомила 21 вересня у телеефірі радниця міністра енергетики Лана Зеркаль.
І за перші два тижні вересня встановлений торговий рекорд - 131 млн доларів з продажу української електроенергії за кордон. Загалом, з 30 червня по 18 вересня НЕК Укренерго на аукціонах продало доступу до міждержавних електромереж на понад 4,1 млрд грн.
Шкідливі недоброзичливці
На жаль, за словами Лани Зеркаль, хоч Україна цьогоріч і почала транспортувати електроенергію до ЄС, та це не відбувається у достатній кількості: ми хотіли постачати вже 800 мегаватів електроенергії й отримувати за це відповідну плату. Наразі нас обмежують поки що 300-ма.
"Це дійсно прикро, але для нас основне - це не втратити цю можливість через внутрішні проблеми. Забезпечити так, щоб наше домашнє завдання по ремонту всієї генерувальної потужності було виконане", - зазначила Л. Зеркаль.
Вона також підкреслила, що Україна має певні перешкоди щодо постачання електроенергії. Вищезгадувана організація ENTSO-E ретельно відстежує, аби робота мереж була належною і все працювало, як швейцарський годинник. Але є ще одна робоча група, яку очолюють угорці.
"Вони відстежують можливі впливи на обсяги ринку, як український експорт може впливати на нього. І не поспішають підтверджувати наші розрахунки. Вони говорять навіть про те, що не потрібно поспішати, бо не запустили ще всю систему, не перевірили. Вони зволікають з ухваленням рішень зі зрозумілих угорських причин. Ми не думаємо, що це збіг, - підкреслила радниця міністра енергетики. - Водночас ця технічна структура, яка займається питаннями, не пов'язаними з політикою, зменшила нам мінімальну можливість, бо угорський оператор не порахував цифри, які ми надали. Вони просто мали їх підтвердити".
Проте, для нас важливо й надалі демонструвати енергетичну солідарність з ЄС: це дозволить підтримувати належну "температуру" санкцій і, відповідно, тиск на агресора. Крім того, експорт електроенергії дає додаткові валютні надходження, що стримує інфляцію національної валюти, - констатує експерт Центру Разумкова Максим Білявський.
"Є також технічна причина збереження експорту електроенергії, що полягає у необхідності продовження синхронізації енергосистеми України з ЄС через розширення квот на експорт/імпорт електроенергії. Від транскордонних потужностей залежить і рівень аварійної допомоги, у випадку позаштатної ситуації", - додав він.
Внутрішні камені спотикання
Та інтеграція України до європейського енергоринку може зупинитись, оскільки він працює за чіткими регуляторними правилами: недискримінаційність, пропорційність, прозорість та послідовність.
"На даному етапі нам вкрай важливо зробити ревізію регуляторних підходів стосовно енергоринку України та в разі виявлення викривлень, - відкалібрувати відповідно до кращих практик ЄС, – каже М. Білявський. - Тобто, учасники енергоринків, як в Україні, так і в ЄС, мають говорити однією мовою - і не впиратись у штучні обмеження або відчувати на собі дискримінаційні умови. Це дуже важливий нюанс, насамперед в процесі післявоєнного відновлення. Кожен день зволікання - це недоотримана гривня інвестицій. Тому важливо, аби модель вітчизняного енергоринку і, зокрема, механізм експорту електроенергії був максимально прозорий та недеформований".
Проблеми, котрі можуть завадити подальшій інтеграції України до енергоринку ЄС, традиційні для України. Це корупція та зарегульованість ринку і втрата його фінансової ліквідності, як результат останнього чиннику. І зараз існують спроби відкорегувати фінансові потоки на енергоринку через надання преференцій окремим трейдерам, скасування підходів RAB-регулювання, зниження зелених тарифів, резюмує М. Білявський.
Ірина Носальська