В Росії стартувала мобілізація. Щоб набрати "гарматного м’яса", в РФ посилили відповідальність за дезертирство, відмову від участі в бойових діях та здачу в полон. Яке покарання передбачається?
За дизертирство - 10 років
Свого часу, 9 травня, очікуваної мобілізації в Росії не оголосили. Але це сталося минулого тижня: 21 вересня президент РФ заявив про часткову мобілізацію. Офіційно вказали, що планується призвати 300 тисяч резервістів. Але пізніше стало відомо, що в указі про мобілізацію є таємний пункт, який дає змогу Міністерству оборони країни призвати на війну мільйон росіян.
Днем раніше, 20 вересня, Держдума РФ доповнила Кримінальний кодекс поняттями "мобілізація", "воєнний стан" та "воєнний час", а також схвалила поправки щодо посилення відповідальності військовозобов’язаних під час мобілізації або у воєнний час.
Кримінальний кодекс РФ доповнено, зокрема, ст. 352.1 - "Добровільна здача в полон". Санкція її передбачає від 3 до 10 років позбавлення волі, якщо немає ознак державної зради.Військовослужбовець, який вперше вчинив злочин, передбачений цією статтею, може бути звільнений від відповідальності, якщо він вжив заходів для свого звільнення, повернувся до частини або до місця служби і не вчинив під час перебування в полоні інших злочинів.
В діючому російському Кримінальному кодексі статті про мародерство взагалі не було. Вона була в Кримінальному кодексі РРФСР. Тепер до статті 356.1 додали поняття "Мародерство", за яке передбачається позбавлення волі на строк до 15 років. Обтяжуючими обставинами пропонується вважати вчинення злочину "в період мобілізації або воєнного стану, а також у воєнний час".
Самовільне залишення частини в період мобілізації та воєнного стану (стаття 337 КК) каратиметься суворіше, ніж у звичайний час. Якщо подібна відсутність у частині триває від двох до 10 діб, за це загрожуватиме позбавлення волі до 5 років (а не до одного), від 10 діб до одного місяця - до 7 років позбавлення волі (а не до трьох), якщо понад місяць - від 5 до 10 років (а не до п'яти).
Встановлено також, що невиконання підлеглим наказу начальника, виданого в установленому порядку в період воєнного стану, у воєнний час або в умовах збройного конфлікту чи ведення бойових дій, а також відмова від участі у воєнних або бойових діях карається позбавленням волі на строк від двох до трьох років (ч. 2.1 статті 332 КК). Якщо ж такі діяння спричинили тяжкі наслідки, вони каратимуться позбавленням волі на строк від трьох до 10 років.
На роздоріжжі
Військовий експерт Олег Жданов зауважив, що за 7 місяців повномасштабної війни в Росії майже всіх, хто мав реальний бойовий досвід та входив до оперативного резерву, вже спробували залучити до "спецоперації". Через це є сумніви, що під час мобілізації вдасться знайти реально боєздатних чоловіків. А в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України заявили: незалежно від того, скільки росіян будуть мобілізовані на війну, вона закінчиться перемогою України, оскільки "справа в якості, а не в кількості".
Жданов наголошує, що, судячи з тих відео, які є в інтернеті, зараз до російських військкоматів йде не молодь, а літні люди, які отримали повістки з різних причин. Вони можуть з'явитися на фронті десь через три місяці, але це будуть не кращі воїни.
"Після 40 років в людини є проблеми зі здоров'ям. І витримувати такі навантаження важко. Їх не триматимуть в теплих казармах, а в польових таборах. А Росія північніше розташована, зими там холодніші. Такі умови, вік, наявні хвороби… Там не найкращий контингент буде. Його якість буде дуже низька", - зазначив експерт.
У Британському Міноборони звернули увагу на те, що відсутність військових інструкторів і поспіх, з яким Росія розпочала мобілізацію, свідчить про те, що багато призваних військ будуть відправлені на передову з мінімальною підготовкою.
Але це - теорія. Що ж до практики, то, наприклад, як повідомила російська "Нова газета", в м. Азбест Свердловської обл. мобілізували 59-річного лікаря, який хворіє на рак шкіри, має сечокам'яну хворобу, гіпертонію та астигматизм - не бачить на одне око. Після вручення повістки його одразу ж звільнили з роботи, як і всіх, кого мобілізують.
Коли війна підійшла впритул практично до кожної родини країни-агресора, росіяни нарешті почали прозрівати, що це не їхня війна. І після оголошення часткової мобілізації країну охопили акції протестів: російські ЗМІ повідомили про понад 700 затриманих у 32 містах, почастішали випадки підпалів військкоматів. А сьогодні вранці в Усть-Ілімську Іркутської області чоловік 1997 року народження вистрелив у начальника призовної комісії, тяжко поранивши його.
Згідно з поширюваною в соцмережах інформацією, нібито 28 вересня, після "референдумів"на окупованих територіях України, Росія закриє кордони для всіх військовозобов’язаних. У деяких регіонах уже заборонено виїзд військовозобов’язаних за межі міста чи області. Такі заходи введені в Амурській, Воронезькій, Курганській, Курській, Липецькій, Нижегородській, Самарській, Смоленській, Ростовській, Свердловській, Тверській та Челябінській областях, а також у Північній Осетії, Дагестані, Татарстані та Якутії.
Тому частина росіян випробовує останній шанс, щоб втекти за кордон. Маючи російський паспорт, вони можуть виїхати хіба що до Білорусі, де їх напевно впіймають і видадуть Росії, а також - до Вірменії, Казахстану та Киргизстану. З закордонним паспортом без віз дорога відкрита до понад 35 країн, серед яких Грузія, Ізраїль, Єгипет, Туреччина, ОАЕ, Чорногорія тощо. Слід врахувати, що за кілька останніх днів ціни на авіаперельоти різко зросли, та навіть маючи гроші, не всі можуть дістати квитки.
Глава ЄС Шарль Мішель закликав відкривати кордони ЄС для росіян -"ухилянтів". За його словами, Європа має дозволити в'їзд громадянам РФ, які бажають тікати з країни. ЄС має продемонструвати "відкритість тим, хто не хоче бути інструментом Кремля". Втікачів від мобілізації готові прийняти Нідерланди, Фінляндія, Німеччина, Угорщина, Чехія. Але у країнах Балтії на них не чекають - про це заявили у Латвії та Естонії, а в Литві заяви громадян РФ про надання прихистку "розглядатимуть в загальному порядку, з урахуванням усіх обставин та на індивідуальній основі". У багатьох країнах ця тема поки що дискутується.
Галина Гірак