Світова економіка за прогнозами економістів втратить 2, 8 трлн дол. через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
За прогнозами Організації економічного співробітництва та розвитку світова економіка уповільнить зростання через війну в Україні, яку розв’язала Російська Федерація. Також протистояння країн призводить до зростання інфляції в усьому світі.
ВВП країн падають
Згідно з прогнозами ОЕСР зростання ВВП багатьох країн світу уповільнилося. Весь світ відчуває наслідки зростання цін на енергоносії та шок від інфляції Це змусило організацію переглянути свої попередні прогнози економіки в усьому світі у бік зниження.
“Світова економіка втратила імпульс внаслідок неспровокованої, невиправданої та незаконної агресивної війни Росії проти України. Зростання ВВП у багатьох країнах зупинилося, а економічні показники вказують на тривале уповільнення”, – заявив генеральний секретар ОЕСР Матіас Корманн.
За його словами, інфляційний тиск, який вже був присутній, коли світова економіка вийшла з пандемії, серйозно посилився війною. Це призвело до подальшого зростання цін на енергоносії та харчові продукти, які тепер загрожують рівню життя людей у всьому світі.
ОЕСР прогнозує, що у наступному році зростання ВВП сповільниться у США приблизно до 1/2%, у ЄС - до 1/4%. При цьому в деяких європейських країнах взимку може бути ще глибший спад.
Світова ж економіка загалом виросте у цьому році на рівні скромних 3% , яке сповільниться до 2,2% у 2023 р. Це набагато нижче за темпи економічного зростання, які прогнозувалися до війни. Приблизно це коштуватиме світу 2,8 трлн дол. недоотриманого виробництва у 2023 р.
Інші розрахунки збитків від війни
Є й інші цифри, щодо того, скільки коштує війна Росії з Україною світові.
Так, Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що, по-перше, нинішня економічна епоха є епохою нематеріальних активів. Тому підрахунки завжди будуть кардинально різними. По-друге, короткострокові збитки світового ВВП у розмірі 1,55% від війни вже становлять близько 1,55 трлн дол.
Є думка, що за підсумком п’яти місяців війна коштувала світові 8,9 трлн дол., що більш ніж у 4 рази перевищує річний дохід усіх канадців. Оцінки включають людські втрати у розмірі 4,7 трлн дол., вони зосереджені в Україні, але торкаються людей у всьому світі в міру поширення наслідків війни.
Є дослідження, яке називається “Якою ціною? Економічні та людські витрати від російського вторгнення в Україну”. Там підраховані економічні збитки та людські втрати від путінської “спеціальної військової операції”, які дозволяють всебічно оцінити всі наслідки війни.
Основа розрахунків - наявні оцінки вартості “статистичного життя” (VSL) включають: поранених, вплив воєнної травми в Україні, побічні ефекти для третіх сторін, в тому числі прирікання десятків мільйонів людей в країнах Африки на південь від Сахари на крайній голод, підвищений стрес, викликаний загрозою ядерної війни, загальні або непрямі травми, завдані людям у всьому світі.
Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що, виходячи з поточної ситуації, втрати світової економіки від війни в Україні наразі становлять близько 3 трлн дол. Але якщо війна затягнеться, то сума може зрости до 20-30 трлн дол. Фактично, зараз світова економіка стала заручником війни в Україні. І тут не зрозуміло логіки окремих лідерів ЄС, які хочуть помиритися з Путіним. Війну треба закінчити перемогою України і вона має бути швидкою, бо щодня створює нові та нові проблеми для світової економіки. Поки що у світі немає кризи, але якщо війна затягнеться ще на рік, то світової кризи не уникнути. І ця криза буде глобальною, вона торкнеться і Китаю, і Індії, і США. Буде аналогічною кризі 2008-2009 р.р., коли було падіння ВВП у світі, закриття великих компаній та банків, девальвація долара та євро, жахливе зростання безробіття та загальносвітова рецесія.
США та Китай падають, а Австралія та Японія ростуть
Що стосується суто економічних витрат, то фізичні збитки економічній та громадянській інфраструктурі України за 5 міс. досягли 180 млрд дол., і ця цифра зростає з кожним тижнем. Крім того, сукупні втрати від недоотриманого виробництва для економіки Росії, Білорусі та України в середньостроковій перспективі оцінюються у 2,2 трлн дол. в цінах 2022 р. в поточній вартості.
Наразі ВВП багатьох країн падає. Оцінки ВВП у країнах G20 становлять -0,4% порівняно з попереднім кварталом. Спостерігається різке скорочення в Китаї, де ВВП впав на 2,6% порівняно з попереднім кварталом. Причиною стали обмеження, запроваджені для стримування спалахів COVID-19. ВВП також скоротився в Індії (-1,4%), у Південній Африці (-0,7%), у Великій Британії та США (-0,1%). В Індії основними причинами уповільнення було скорочення державних витрат і чистої торгівлі (експорт мінус імпорт). У Південній Африці відновлення економіки двох попередніх кварталів було підірвано сильною повінню у ключовій виробничій провінції. Зростання також сповільнилося, але залишилося позитивним у Саудівській Аравії (2,2%), Індонезії (1,0%), Мексиці (0,9%) та Німеччині (0,1%).
А ось Австралія, Бразилія, Італія, Японія, Корея та Туреччина продемонстрували сильніше зростання у другому кварталі 2022 р., ніж у попередньому. Зростання в цих країнах було результатом помітного збільшення приватного споживання.
Також цікавим є факт зростання інфляції в усьому світі. У Китаї вона зараз 2,5%, у Японії та Саудівській Аравії - 3%, у Швейцарії - 3,5%, у США - 8,3%, у Росії - 14,3%, в Аргентині - 78,5%, у Туреччині - 80, 2%. Така велика різниця між країнами в інфляційній динаміці пояснюється внутрішньою, зовнішньою і навіть монетарною політикою кожної країни, а також рівнем запасів різної продукції, економічною активністю, рівнем життя і бідності країни тощо. Приміром Туреччина проводила економічний експеримент у минулі роки, за що й поплатилася екстремальною інфляцією.
Після того, як стало очевидним, що світ не справляється з інфляцією, почали використовувати старі монетарні стимули, а вони не допомагають стримувати її. Війна в Україні посилила негативні тенденції у світовій економіці та спричинила падіння темпів зростання ВВП. В результаті прогнози знизили на 1%-1,5%.
Вікторія Хаджирадєва