Новина про відставку голови НБУ Кирила Шевченка стала повною несподіванкою. Експерти відзначають успіхи керівника Нацбанку та попереджають: звільняти його у розпал війни ризиковано.
За станом здоров'я
Отже, у вівторок голова Національного банку Кирило Шевченко подав у відставку за станом здоров'я. Про це він повідомив у Facebook.
"Через причини, пов'язані зі здоров'ям, які я не можу надалі ігнорувати, ухвалив для себе складне рішення. Я залишаю посаду голови Національного банку України. Я звернувся до президента України з проханням прийняти мою відставку", – заявив Шевченко.
Він заявив, що прийшов до НБУ 2020 року як антикризовий менеджер і вважає свою місію виконаною.
"З початку повномасштабної війни Національний банк забезпечив безперебійну роботу фінансової системи, не допустив паніку на валютному ринку, зупинив масштабний відтік капіталу заради захисту резервів, утримав інфляцію на адекватному рівні під час війни, підставив плече державному бюджету, розуміючи складності із залученням коштів під час війни", – заявив Шевченко.
Він додав, що зараз НБУ сильніший, ніж будь-коли, і його наступник отримає сильну, капіталізовану та стійку банківську систему.
Зазначимо, що за даними кількох українських ЗМІ, причини прохання про відставку дві: хвороба Шевченка та розбіжності з ОП. Видання НВ із посиланням на джерело з монобільшості в Раді пише, що в Офісі, нібито, були дискусії щодо підходів Тимошенко.
У середу, 5 жовтня, президент Володимир Зеленський вніс у Верховну Раду проект ухвали про звільнення Кирила Шевченка з посади голови Національного банку України, а вже у четвер Комітет Верховної Ради з питань фінансів підтримав постанову про звільнення Шевченка з посади Голови НБУ.
Посада голови НБУ, ймовірно, дістанеться колишньому голові правління Ощадбанку Андрію Пишному. Цю інформацію у коментарі багатьом українським ЗМІ підтвердили співрозмовники, наближені до Офісу президента, уряду та профільного комітету парламенту.
До речі, вже ввечері 6 жовтня фінансовий комітет Верховної Ради розгляне кандидатуру Пишного на посаду голови НБУ. Про це в Telegram повідомив перший заступник голови комітету Ярослав Желєзняк.
"Сьогодні о 18.30 наш Комітет з питань фінансової політики знову збереться. Тема: розгляд призначення Андрія Пишного на посаду Голови НБУ", - написав депутат.
Серед кандидатур, які могли б очолити НБУ, називали також почесного президента Київської школи економіки Тимофія Мілованова, заступника виконавчого директора від України до МВФ Владислава Рашкована, банкіра (екс-главу "Райффайзен Банку Аваль") Володимира Лавренчука.
Кандидатуру внесуть одразу після голосування відставки ще нинішнього голови НБУ Кирила Шевченка. Швидше за все, призначення відбудеться у день голосування Бюджету у першому читанні.
Якою стане політика НБУ
Дуже шкода, що Шевченко йде з посади голови НБУ, тим більше в такий складний для України час, пише заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Марія Репко. Будь-які зміни зараз будуть важчими, ніж будь-коли, тому є надія на те, що новий глава продовжить політику НБУ щодо відповідального монетарного фінансування бюджету. Хто б не прийшов на посаду, він отримає сильний інститут у дуже важкий час, і при ухваленні рішень доведеться часто обирати між поганим та гіршим варіантом, зазначає експерт.
"Зараз фінансова допомога західних партнерів України – єдине, що дозволяє країні триматися на плаву. Вони покривають величезну частину видатків державного бюджету. Будь-які спекуляції тут Україні настільки невигідні, що складно навіть уявити усвідомлене рішення щодо зменшення незалежності НБУ або роздування персональних конфліктів. Допомога Заходу фінансово настільки ж життєво необхідна Україні як зброя. Це питання фізичного виживання країни. Не думаю, що є хоч хтось в уряді, Верховній Раді чи Офісі президента, хто цього не розуміє", - пише Марія Репко на своїй сторінці у Facebook.
У свою чергу народний депутат від партії "Голос", перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк упевнений: найкращий сценарій – якщо ніхто не помітить зміну прізвищ глав НБУ. Тобто він впевнений, що стрес-тест війною Нацбанк під керівництвом Кирила Шевченка пройшов чудово.
"Щодо очікувань від зміни голови НБУ найбільш об'єктивна реакція міжнародних партнерів України: вони з певною часткою скепсису відносяться до самої ідеї кадрових змін такого рівня під час війни, але висновки робитимуть лише по справах. Сподіваюся, що наступник продовжить взятий попереднім керівництвом Нацбанку курс (вже не секрет, що новим головою НБУ має стати колишній голова правління державного Ощадбанку Андрій Пишний). Те, що можна особливо наголосити за результатами каденції пана Шевченка, – Нацбанк як був незалежним органом, так і залишився. І в цьому дуже хочеться бачити наступність" , - пише у своїй колонці для Ліги Ярослав Желєзняк.
У свою чергу, економічний експерт Олексій Кущ пише, що Україні потрібний монетарний суверенітет та концептуально нова монетарна політика.
«Але хіба вона змінилася після зміни Смолія на Шевченка? І хіба вона зміниться після зміни Шевченка на Пишного? Якщо останнє питання передбачає відповідь так, тоді це виправдано. А якщо ні - тоді це лише перерозподіл "смотрящіх" за фінансовими потоками", - пише Кущ на своїй сторінці у Facebook.
Свою думку щодо політики НБУ висловив і аналітик фінансових ринків Іван Угляниця у коментарі ЗМІ. На його думку, до кінця війни суттєвих змін не буде.
"Хоча можуть бути певні зміни в окремих напрямках залежно від того, хто стане новим головою, наприклад – активніший "друк" грошей, фінансування дефіциту бюджету, або, наприклад, активніша боротьба та прикриття певних точок витоку валюти із системи, які відомі і регулятору, і всьому ринку, чи активніша позиція у питанні банків, де власниками є підсанкційні особи", — вважає Іван Угляниця.
Що буде з гривнею
В умовах війни навряд чи слід очікувати якихось радикальних змін у стратегії Національного банку, повідомив у НВ голова правління Юнекс банку Іван Світек. Вся система управління країною в поточній ситуації тією чи іншою мірою підпорядкована єдиній спільній меті.
"Що стосується курсу гривні до долара, то, на мій погляд, рішення про повернення до плаваючого курсоутворення вже навіть перезріло. Я розумію, що це складне питання, яке не має простих і однозначних відповідей. Однак, думаю, час знову його актуалізувати. Особливо враховуючи останні дані торгового балансу, оприлюднені Мінекономіки, у вересні дефіцит значно скоротився, обсяг експорту зріс до рекордного з початку війни значення $4,14 млрд., а імпорт залишився на колишньому рівні $4,5 млрд. Це хороший сигнал, який може стати підставою для відмови від фіксованого курсу", - вважає Іван Світек.
Свою думку висловив і Іван Угляниця. За його припущеннями, говорячи про валютний курс, є ймовірність, що до кінця війни не буде змін у політиці у цьому напрямі.
"Новий глава, навпаки, може навіть бути більш консервативним з погляду репрайсингу курсу, тобто ослаблення курсу до більш реального через політичні ризики для себе", - вважає Угляниця.
Валерія Шипуля