У жовтні традиційно триває осіннє прибирання опалого листя і сухої трави. Найпростіше позбавитися цього рослинного мотлоху - спалити його. Але закон не дозволяє: чому заборонені такі вогнища?
Не прибирання, а отруювання
Зелене листя на деревах - природний фільтр, що очищає повітря від багатьох шкідливих речовин. А ось спалюючи пожовкле і опале листя, ми всю накопичену в них шкідливу суміш відправляємо назад в атмосферу. Серед них є й бенз(а)пірен - найсильніший канцероген, що викликає рак. Разом із димом у повітря надходять і надзвичайно отруйні для людини діоксини. Залежно від отриманої дози, вони можуть мати катастрофічно руйнівні наслідки для організму. У 2004 році діоксином було отруєно тоді ще кандидата у президенти Віктора Ющенка.
У щільних вологих купах листя горіння відбувається без достатнього доступу кисню, тому при спалюванні утворюється не вуглекислий газ СО2, а СО - чадний газ. Молекули його легко проникають всередину людини, навіть через шкіру. У того, хто довго був біля такого багаття, невдовзі можуть з'явитися симптоми отруєння - нудота, запаморочення, головний біль.
Спалювання рослинних залишків разом із різним побутовим мотлохом ще більше забруднює атмосферу. Шкода від вдихання такого повітря в сотні разів перевищує негативний вплив від куріння цигарок. Такі вогнища і дим від них небезпечні не тільки для людей, а й для тварин і рослин, вони також суттєво погіршують родючість ґрунту.
"При спалюванні сухих рослинних решток гине вся мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах. Тому значних ушкоджень зазнає родючий покрив грунту, на якому горить трава. Він може відновитися лише за 5-6 років. Вогнища з рослинних залишків забруднюють також атмосферу і воду. Разом з тим, є ризик переростання їх у неконтрольовані пожежі", - зазначає еколог Анатолій Павелко.
За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, протягом 2020 року у різних куточках нашої країни сталося понад 27 тис. загорянь. Пожежі знищили більше 45 тис. га екосистеми. І скрізь, де вже пройшов вогонь, не буде колишнього різнотрав'я. А територію, що звільнилася, захоплять бур'яни. Знищуються багато комах, їхні личинки, горять кладки і місця гніздування птахів. Крім того, їдкий дим від спалювання трави шкідливий для людей, особливо для алергіків та астматиків. У сухій траві часто буває сміття, небезпечні для спалювання пластикові пляшки, пакети тощо. Через це відбувається забруднення повітря важкими металами, що призводить до надзвичайно тяжких наслідків для здоров'я людини.
Не заважає - не займай
Що ж робити з опалим листям? У Державній екологічній інспекції радять взагалі не прибирати його там, де немає гострої потреби: у палісадниках, на городах, в парках та скверах. І прибирати тільки там, де листя справді заважає - з бруківки, з доріг та тротуарів. А потім переносити його туди, де воно принесе користь - під дерева. Як варіант, опале листя можна знести в одну купу і зробити компост - добриво, яке навесні стане в нагоді для клумб. У той же час, не можна пускати на компост листя, уражене хворобами. В ідеалі його потрібно спалювати в спеціальних печах, і не на відкритому повітрі. Інакше поширюватимуться інфекції. У крайньому разі, таке листя можна просто гарно упакувати і викинути у сміттєвий контейнер, як і решту побутового мотлоху.
До слова, Друге життя опалому листю дають у Житомирі. Там його переробляють на папір. Як розповідає автор технології Валентин Фречка, у процесі виробництва сировина розігрівається не більше ніж до 40 градусів, що означає, що жодна шкідлива речовина не випаровується у повітря. А Львівська мерія, за інформацією кафедри екології Львівської політехніки, підписала меморандум із Zero Waste Europe, що передбачає перехід міста до моделі "Нуль відходів". Планується, що в рамках цього проекту міська компостна станція перероблятиме органічні відходи на добрива. Туди потраплятиме зібране комунальними підприємствами опале листя, гілки, що залишаються після обрізки дерев, а також харчові відходи городян. Їх збиратимуть у дворах в окремі контейнери та прийматимуть на місці у охочих привезти самостійно.
Порушників карають гривнею
За даними Держекоінспекції, протягом 2022 року за випалювання сухої рослинності притягнуто до відповідальності 330 осіб, на них накладено штрафи на суму понад 821 тис. грн. У ході проведених заходів контролю щодо запобігання та протидії масовим пожежам лісів, торфовищ та сухої природної рослинності станом на 19 вересня цього року найбільше порушників державні інспектори зафіксували у Волинській області, де складено 117 протоколів; у Поліському окрузі, до якого входять Житомирська та Рівненська області, - 66 протоколів; у Львівській області - 49 протоколів.
Прес служба Держекоінспекції нагадує, що за самовільне випалювання рослинності або її залишків передбачена така відповідальність:
-
для населення - від 3 060 до 6 120 грн;
-
для посадовців - від 15 300 до 21 420 грн.
За підпал трави у природно-заповідному фонді:
-
для громадян - від 6 120 до 12 240 грн;
-
для чиновників - від 21 420 до 30 600 грн.
Крім того, з березня 2022 року ВРУ внесла зміни до ККУ, посиливши відповідальність за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану. Зокрема, це стосується паліїв сухої трави, які це роблять навмисне. Відповідальність за злочини, передбачені ст. 113 "Диверсія", караються строком до 15 років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Нагадаємо також, що, відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 № 105, на об’єктах благоустрою зеленого господарства, зокрема, забороняється спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.
Забороняється також випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду й на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу. Таке застереження мають Правила пожежної безпеки в лісах України, затверджені наказом Державного комітету лісового господарства України від 27.12.2004 № 278.
Галина Гірак