Український бізнес адаптувався до праці в умовах війни, однак статки українців знижуються і добробут падає.
На ринку працевлаштування рекрутери відмічають як позитивні, так і негативні тенденції. Більшість українських компаній поновили роботу під час війни, проте рівень зарплат знижується.
Бізнес адаптувався
Український бізнес адаптувався до діяльності в умовах війни. Кількість підприємств, що продовжують працювати, поступово збільшується.
Згідно з інформацією експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua станом на кінець вересня – початок жовтня про здійснення комерційної діяльності в умовах війни зазначають 93% опитаних підприємств та організацій. Продовжують працювати у повному обсязі 61% компаній. Третина компаній (30%) зберегла діяльність частково, у них працюють лише підрозділи в умовно безпечних регіонах країни. Здійснили релокацію 2% опитаних компаній. 1% опитаних компаній повністю припинили роботу та не планують відновлення діяльності. Ще 4% підприємств поки не працюють, але планують відновлення діяльності у найближчі місяці.
Невелика частка українських компаній (2%) здійснила релокацію бізнесу в іншу країну.
Проте, за словами Тетяни Пашкіної, HR експерта ринок зараз не зможе дати довоєнної кількості вакансій - обсяг не той. Багато руйнувань, немає ресурсів на їх відновлення. Військові виробництва не компенсують цей провал. Поки на сайтах з працевлаштування половина від довоєнної кількості вакансій, але ця цифра поступово зростає. Це не нові вакансії, а часто оновлення старих робочих місць за рахунок тих, хто не поїхав за кордон або вже повернувся.
Вакансій менше
Попри те, що переважна більшість компаній продовжує працювати, а ринок праці поступово відновлюється, пропозицій роботи досі менше, порівнюючи з довоєнним періодом.
“У складних економічних умовах бізнес намагається оптимізувати витрати, далеко не всі можуть собі дозволити повноцінний набір нових співробітників на всі напрямки”, - каже Руслана Березівська, керівниця експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua.
За її словами, це підтверджують результати останнього дослідження порталу. Лише кожна п’ята компанія (21%) здійснює набір персоналу на всі напрямки бізнес-діяльності. Набирають персонал лише на стратегічні напрямки 27% опитаних компаній. Ще 19% підприємств та організацій здійснюють тимчасовий набір на заміну тим співробітникам, які релокувалися через війну, або захищають нашу країну у ЗСУ.
Третина компаній не відкриває нові вакансії з різних причин. У когось поставлений набір нових співробітників на паузу (6%), хтось перебуває у жорсткій економії через кризу (4%), деякі компанії не відчувають потреби у нових працівниках (14%). Про скорочення персоналу говорять у 8% опитаних компаній.
Зарплати знижуються
Під час війни стан добробуту українців відчутно знизився, в категорію бідних потрапляють навіть представники середнього класу.
“Війна спричинила зубожіння великої частки українців. Через втрату роботу та скорочення зарплат, особливо на територіях активних бойових дій, з “раптовою бідністю” стикнулися навіть представники середнього класу. Кожному третьому громадянину щомісяця не вистачає грошей до зарплати”, - каже Р. Березівська.
Згідно з даними Інституту демографії, до категорії середнього класу входять громадяни, середньомісячний дохід яких складає суму, не нижчу за п’ять прожиткових мінімумів. З 1 липня 2022 р. прожитковий мінімум в Україні в розрахунку на місяць становить 2 508 грн. Отже, середньомісячний дохід кожного з членів домогосподарств середнього класу має становити 12 540 грн. Проте нинішня ситуація доводить, що ця цифра є надто низькою для того, аби відчувати фінансову впевненість.
За словами Р. Березівської, війна стала причиною найпотужнішої кризи на ринку праці протягом останніх 20 років. Українці або втратили роботу, або отримують неповну заробітну плату. Щомісячний дохід багатьох українських домогосподарств відчутно знизився.
“На зниження доходів українців вплинув ряд чинників: втрата роботи, скорочення зарплат, інфляція та девальвація, які потягли за собою підвищення цін та збільшення витрат”, - каже експерт.
Згідно з дослідженням порталу grc.ua, третина громадян стикається зі щомісячним браком коштів. Про те, що грошей регулярно не вистачає до зарплати, говорять 36% спеціалістів. Ще 30% опитаних фахівців зазначають, що їм час від часу не вистачає щомісячного доходу до наступної зарплати.
Майже половина з тих, хто відчув зниження доходу та браку коштів, пов’язує це з війною. 18% українців стикається з критичним зниженням доходу та нестачею грошей до зарплати останній рік-півтора. Лише кожен п’ятий спеціаліст отримує зарплату, якої вистачає на всі потреби.
Слід згадати той факт, що у нинішню кризу ринок праці увійшов у послабленому стані після пандемічної кризи. Тоді також відбувалися скорочення працівників та зниження заробітних плат. Відтак, на початку року українці вже зазначали високу незадоволеність рівнем заробітної плати.
Українці визначили дві основні категорії, на які витрачається їх зарплата. Це продукти харчування та комунальні платежі. У багатьох після цих витрат не вистачає грошей на інше.
Багато домогосподарств витрачає частину сімейного бюджету на транспорт, медицину, дітей, одяг та взуття. На виплату кредитів та освіту частину зарплати регулярно витрачає менша частина українців, 26% та 14% відповідно. Скрутне фінансове становище вимагає багатьох людей економити на дозвіллі та освіті, медичному забезпеченні, техніці та косметиці.
Про низький рівень доходів українців говорить показник частки сімейного бюджету, яка витрачається на продукти харчування. Чим вища частка витрат на їжу, тим нижчий рівень достатку громадян. Кожен четвертий українець витрачає на продукти харчування приблизно 40%, більше 60% сімейного бюджету уходить на їжу у 14,5% опитаних українців. Для порівняння американці та британці витрачають на цю статтю 6-7% свого бюджету.
”Рівень доходів українців знизився від початку війни. Велика частка громадян втратила роботу, інші отримують неповну заробітну плату. Негативні наслідки кризи на ринку праці не відчула лише п’ята частина працюючих громадян – 20,5% співробітників зазначили, що їх зарплата залишилася на довоєнному рівні та виплати відбуваються вчасно”, - резюмує Р. Березівська.
Т. Пашкіна каже, що кожна криза веде за собою зниження зарплат у довгостроковій перспективі. Нинішня ситуація гірша за попередні, тому що інфраструктура не простоює, вона руйнується на її відновлення теж потрібні ресурси. Знижується операційний прибуток, немає стратегічного планування – війна опосередковано впливає на інші чинники. Тому зарплати навряд чи найближчим часом стануть такими, якими були до війни. Хіба що на наші голови відразу після швидкого закінчення війни зваляться неміряні репарації, і ми зможемо швидко все відновити, не переймаючись цінами.
Вікторія Хаджирадєва