У Європі мешканці масово протестують проти високих цін на енергоносії та продукти. Експерти нагадують: цю ситуацію Кремль використовуватиме у своїх інтересах.
Франція вийшла на вулиці
Люди у Франції незадоволені через інфляцію та дефіцит палива. Через це в країні виникають протестні настрої, пише Le Figaro.
Акція протесту відбулася 16 жовтня у Парижі. За словами організаторів недільного маршу протесту, у ньому взяли участь близько 140 тисяч осіб. За даними французької влади, у протестах взяли участь 30 тисяч осіб. Наступного тижня мітингувальники обіцяли організувати національний страйк.
Організатором стала ліва опозиція під керівництвом лідера партії "Нескорена Франція" Жан-Люка Меланшона. Разом із Меланшоном на чолі акції була нинішня нобелівська лауреатка з літератури Анні Ерно. Крім того, акцію підтримали ще 60 художників та лідерів думок.
"У нас буде такий тиждень, подібний до якого ми бачимо не часто", - заявив політик.
На мітингу не обійшлося без сутичок. Поліція застосувала сльозогінний газ та кийки. У деяких будинках після протесту залишились розбиті вікна.
Після цього, 18 жовтня, французькі профспілки розпочали загальнонаціональний страйк, вимагаючи підвищення зарплат на фоні високої інфляції, повідомляє Reuters.
Страйк торкнеться державного сектора, а саме шкіл та транспорту. Акції є продовженням багатотижневого промислового мітингу, що призвів до збоїв на найбільших нафтопереробних заводах Франції та автозаправних станціях.
Страйки також перекинулися на інші частини енергетичного сектора, включаючи атомний гігант EDF, де буде відкладено роботи з технічного обслуговування. Ці роботи мають вирішальне значення для енергопостачання Європи.
Нагадаємо, що протести по всій Європі розпочалися з початку осені. Так, 3 вересня у Празі пройшла акція протесту. Близько 70 тисяч людей зібралися у центрі міста на демонстрацію проти уряду Чехії, а також із вимогою до діалогу з Росією.
20 вересня в Молдові пройшла акція протесту за відставку чинної президентки Майї Санду. Учасники вимагали домовлятися з Росією про постачання енергоресурсів. У Центрі протидії дезінформації вважають, що це спроба Кремля дестабілізувати ситуацію в Молдові.
На акції протесту у Молдові люди висловлювали невдоволення через інфляцію високих цін на енергоносії. Вони пропонували шлях, щоб задовольнити їхні вимоги – домовлятися із Росією. Експерти зазначили, що мета Кремля – посіяти паніку серед населення демократичних країн та дестабілізувати ситуацію в європейському суспільстві. Наступну акцію протесту провели 2 жовтня в Румунії.
А у суботу 8 жовтня прихильники правопопулістської "Альтернативи для Німеччини" зібралися під будівлею парламенту на протест проти високих цін та із закликами зняти санкції проти Росії. На мітинг вийшли близько восьми тисяч активістів.
Російський слід
Журналіст, політичний оглядач і депутат Верховної ради IV - VI скликань Андрій Шкіль, який живе у Франції, розповів у коментарі Суспільному, що РФ може впливати на протести, що відбуваються у Франції.
"Росія зберігає ще агентів впливу, особливо у тих структурах, які прямо чи приховано фінансувалися Кремлем раніше, а зараз через брак коштів цього не відбувається", - пояснив екснардеп.
Експерт Аналітичного центру ADASTRA Богдан Коваленко у коментарі Суспільному пояснив, що існують дві основні сторони, які пов'язані між собою та яким можуть бути вигідні французькі протести. Одною з них є Росія.
"Перша сторона - Російська Федерація, оскільки підігрів невдоволення, збільшення обурення на території Франції зможе або збільшити підтримку достатньо проросійських опозиційних сил, або змусить просто французький уряд піти на поступки перед своїми виборцями, що в тому числі й передбачатиме і повернення старих контактів із Москвою та виконання вимог Кремля, що передбачатиме зниження підтримки України Парижем", - зауважив Богдан Коваленко.
Другою зацікавленою стороною можуть бути проросійські опозиційні сили.
"Найбільше в цьому зацікавлені опоненти Макрона: Марін ле Пен та Жан Люк Меланшон. Оскільки зростання невдоволення нинішньої політики французького президента збільшує кредит довіри опозиційним партіям, а також їхня популістська риторика посилює цей ефект", - пояснив експерт.
При цьому зазначимо, що багато експертів попереджали, що популісти всіх країн скористаються європейською енергетичною кризою. За словами банкіра Сергія Фурси в ефірі телеканалу Freedom, Росія провокує кризу та рецесію в Європі, де зараз дуже високі ціни на енергоносії.
"Вийде у Путіна, чи не вдасться організувати взимку "тарифні майдани" та результати "тарифних майданів", ми не знаємо. Але це точно їхня стратегія. По-перше, промисловість — це завжди люди, які працюють на промисловості, які можуть втратити роботу. По-друге, питання не в тому, буде чи не буде газу, а буде чи не буде ціна на енергоносії. Ціна на електрику, ціна на опалення тощо. Ось ці ціни зараз рекордні, дуже високі. І саме на це робить ставку Путін. Росія провокує цю кризу, одночасно Росія завжди фінансувала всі вкрай праві, фактично фашистські партії Європи. В Італії, у Німеччині, у Франції. І лідери цих партій за задумом Путіна мають узимку провокувати ось ці протести", - попереджав Фурса ще у вересні.
Крім того, акція у столиці Чехії Празі, як і інші подібні акції проти підтримки України у війні з РФ, свідчать про те, що Росія почала підтримувати так звані антивоєнні рухи, як свого часу робив Радянський Союз. Про це в ефірі телемарафону на каналі FREEДОМ сказав політичний аналітик, член російського Антивоєнного комітету Іван Преображенський.
При цьому є частина людей, які виходитимуть на протести з вимогою вибудувати ексклюзивні відносини з Кремлем та припинити допомогу Україні.
"Але це маргінальна думка. Вона залишається маргінальною точкою зору навіть в умовах, коли значна частина населення в Центральній та Західній Європі переживає з приводу того, що вона починає платити за опалення та за електрику в 3-4 рази більше, ніж це було на початку року", - упевнений Преображенський.
Такої думки дотримується і політолог Валентин Гладких.
"Те, що ви побачили в Європі, у деяких містах – це те, що називається акламація. Чи є в Європі люди, незадоволені поточною соціально-економічною, соціально-політичною ситуацією в їхніх державах? Безумовно, такі люди є", - констатував політолог в ефірі 24 каналу.
Гладких пояснив, що питання більше полягає в тому, чи ці незадоволені люди є політично значущими, чи є політичні сили, які можуть представляти інтереси цих людей, і чи всі вони досить численні для того, щоб справді поборотися за владу.
"Це маргінали. Картинка красива, я думаю, що росіяни саме цього і намагалися досягти. Вони зробили картинку, а по цій картинці європейці зрозуміли ще й меседж - це в їхньому "задньому дворі" орудують російські агенти впливу", - каже він.
На його думку, хоча вимоги протестувальників не становлять сильної загрози, тому що не дуже масштабні, але все ж таки змушують політиків, які сьогодні перебувають при владі, стурбуватися. Це ставить перед ним питання - як діяти далі?
"Я не думаю, що це змусить їх (політиків - ред.) відмовитися від підтримки України, тобто зробити так, як на це очікують росіяни. Швидше за все, реакція буде діаметрально протилежною", - вважає Гладких.
Валерія Шипуля