18 жовтня український парламент ухвалив Заяву Верховної Ради України про визнання Чеченської Республіки Ічкерія тимчасово окупованою Російською Федерацією і засудив геноцид чеченського народу.
Складний шлях до волі
Відповідний проєкт постанови №7551 був зареєстрований ще 11 липня, але понад три місяці не розглядався українським парламентом. Про прийняття постанови у Телеграм одним із перших сповістив народний депутат від Голосу Ярослав Железняк.
"Рада підтримала визнання Чеченської Республіки Ічкерія тимчасово окупованою Російською Федерацією і засудження вчинення геноциду чеченського народу", - написав він.
За відповідну постанову проголосували 287 нардепів. Таким чином, Україна не визнає окупації Росією території Ічкерії та вважає існуючий там режим - окупаційним. А також закликає держави-члени ООН та міжнародні організації розслідувати російські злочини в Ічкерії і притягнути винних до відповідальності.
Ініціатор постанови, нардеп Олексій Гончаренко у коментарі Суспільному розповів, що сподівається на подальше визнання республіки парламентами інших держав світу.
"Наше завдання, по-перше, - це зараз працювати з іншими парламентами світу і міжнародними інституціями, щоби поширювати визнання Чеченської Республіки Ічкерія окупованою територією, визнання геноциду чеченського народу - це на дипломатично-політичному фронті, - зазначив О. Гончаренко. - Також, безумовно, ми підтримуємо всіх тих чеченців, які разом з нами пліч-о-пліч борються за незалежність України. Це - наші кроки, які ми маємо робити".
Як повідомив політолог Михайло Басараб, прийняття цього рішення Радою - це "спільний результат усіх політичних сил - влади та опозиції".
"Тільки ті, хто був причетний до процесу розробки та просування проєкту цієї постанови, знають скільки складних дискусій треба було пройти, здолати упереджень і перепон на цьому шляху", - уточнив він у блозі на Еспресо.
Як нагадав експерт, за межами Росії нині мешкає чверть або третина чеченського народу.
"Усі ці люди мають обов‘язок відплати за свої страждання і страждання своїх родичів. Більшість тих, хто змушений залишатися у Чечні, живуть із таким же налаштуванням. Чекають першого вдалого приводу", - додав він.
Чечня виборює незалежність із XVIII століття. Одне з найбільших повстань - у 1861 році, коли росіяни стратили чеченського полководця Байсангура Беноєвського. У 1944 році, під час Другої світової, чеченський народ був депортований у Центральну Азію й зміг повернутися додому лише у 1957 році. Боротьба за незалежність тривала: у 1990 році відбувся Загальнонаціональний конгрес чеченського народу на чолі із генералом Джохаром Дудаєвим. У липні 1991 року на другій сесії Конгресу Д. Дудаєв проголосив незалежну Чеченську Республіку, а у жовтні, після виборів, очолив її як президент. Протягом трьох років Чечня була фактично вільною, однак у 1993-му виникла політична криза, викликана діями проросійської опозиції, й у грудні 1994 року розпочалась Перша чеченська війна з Росією.
У 1996-му російські спецслужби вбили Д. Дудаєва. Потім були укладені Хасавюртовські угоди, за якими РФ виводила війська, а питання статусу республіки мало розглядатися до 31 грудня 2001 року. Однак у 1999 році розпочалась Друга Чеченська, що тривала до 2009-го - внаслідок чого росіяни повернули контроль над республікою, попри активний партизанський спротив чеченців. За різними оцінками, російсько-чеченські війни забрали життя 50-80 тисяч людей, переважно цивільних.
Далі буде?
То чого ж очікувати після визнання Радою суверенітету Ічкерії?
"Попереду ще - парад суверенітетів. Далі буде…", - написав у Facebook засновник і головний редактор всеукраїнської щоденної газети Факти і коментарі Олександр Швець.
Схоже, що Чечня може стати "першою ластівкою" цього параду. За словами політолога Сергія Тарана, навіть у нинішньому вигляді Чечня - це глибоко автономне суспільство, що має неформальний особливий статус всередині РФ і несиметричне у порівнянні з іншими суб’єктами фінансування.
"Це лише через кадирівців може здатися, що чеченці повністю інтегрувалися в російську імперію. Як тільки гроші закінчаться, а Кремль захитається, чеченці будуть першими на вихід з путінського Титаніка", - переконаний він.
Політолог також нагадав, що "свого часу Дудаєв, Масхадов (Аслан Масхадов, начальник Головного штабу збройних сил Чечні у період Першої чеченської війни, екс-президент Чеченської республіки Ічкерія - ред.), Яндарбієв (Зелімхан Яндарбієв, один з лідерів руху за незалежність, екс-президент Чеченської республіки Ічкерія - ред.), Закаєв (Ахмед Закаєв, голова уряду Чеченської республіки Ічкерія у вигнанні - ред.) теж були частиною радянської військової і політичної еліти. Але це не завадило їм вести з Москвою багаторічну визвольну війну".
"Тому визнання Верховною Радою Ічкерії тимчасово окупованою - не просто вчасне і правильне політичне рішення, воно ще і стратегічне. Коли Росія остаточно піде з Кавказу, цей регіон має бути одним із пріоритетів для зовнішньої політики України. І основи для цього потрібно будувати вже зараз", - підкреслив С. Таран.
Чечня - далеко не єдиний кандидат на вихід із РФ. За кілька днів до визнання Верховною Радою суверенітету Ічкерії, а саме 14 жовтня, у Києві відбулась зустріч державних, суспільних та політичних діячів й представників народів Росії та інших держав, що постраждали через агресивну політику Росії. У ній взяли участь лідери кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв та Рефат Чубаров, представник Дагестану Ахмад Ахмедов, від Абхазії - Даур Буава, від Адигеї - Айдемір Казаноко, від Башкортостану - Руслан Габбасов, від Грузії - Міраб Чухуа, від Інгушетії - Шаміль Албаков, від Татарстану - Нафіс та Рафіс Кашапови, від Черкесії - Ібрагім Яган, від Чечні - Абдула Отраханов, а також колишній депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов, який у 2014 році залишив Росію після відмови визнати окупацію Криму.
За словами М. Басараба, "у Кремлі добре знають, що кінець внутрішньої конструкції "РФ" почнеться з Північного Кавказу. Звідти покотиться ланцюгова реакція".
Водночас А. Закаєв заявив: територіальна цілісність і демократизація Росії - речі несумісні.
"Росія має знайти сили, які розуміють, що майбутнього в цієї країни немає. Вони мають говорити про демонтаж цієї держави, щоб на цій території з'явилися десятки національних державних утворень... Світ має зрозуміти, що держава, яка існувала до 24 лютого 2022 року, більше не має бути на карті світу", - підкреслив він.
На запитання про те, що має статися для краху Кремля, голова уряду Чеченської республіки Ічкерія у вигнанні відповів: "Перемога України. І ми маємо зробити все, щоб Україна перемогла".
"Всі форуми, які ми проводимо, покликані сприяти тому, щоб окрім суто військового протистояння, на ментальному рівні, ми були готові до змін, які прийдуть разом із перемогою українців", - наголосив А. Закаєву коментарі Суспільному.
Ірина Носальська