Уряд хоче розширити закон про “інвестнянь” та ухвалити законопроєкт, який спростить конфіскацію російського майна, а Мінфін розмістив військові облігації за рекордною ставкою.
Україна намагається залучати кошти до країни всіма можливими засобами. Чи стало це складніше робити з огляду на те, що в країні війна? Чи вдається залучати гроші незважаючи на це?
“Інвестняня” розшириться
Уряд подав до Верховної Ради законопроєкт, яким буде удосконалено положення закону про “інвестиційних нянь”.
“Попри війну, ми маємо одразу сім заявок від великих інвесторів, які зараз готові вкладати кошти, створювати нові робочі місця та експортні надходження”, - заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.
Уряд пропонує розширити сфери, у яких може реалізуватися інвестиційний проєкт. Зокрема до списку входять: діяльність у сфері інформації та електронних комунікацій, операції з нерухомим майном, операції у сфері виробництва енергоефективних будівельних матеріалів, кліматичного обладнання та обладнання систем опалення, вентиляції, кондиціонування, гарячого водопостачання.
Також пропонується зменшити розмір грошових вливань до інвестпроєкту, для реалізації якого може надаватися державна підтримка. Це дасть змогу долучатися до інвестування не лише великим підприємствам, а й середнім.
Інвесторам також буде надана можливість розпочати реалізацію проєкту до укладання спеціального інвестиційного договору та внести інвестиції на передпроєктні роботи.
Водночас експерти намагання шукати інвесторів під час війни вважають непростою справою, а іноді, на жаль і марною. Так,
Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio каже, що його ставлення до “інвестиційних нянь” у період війни помірно негативне, оскільки будь-який бізнес потребує спокійних умов існування на території країни, куди йдуть грошові потоки. Ризик руйнувань будь-якої інфраструктури через війну великий, і Росія може заважати спробам розвитку нашої країни, що буде сприйнято інвесторами як витрата грошей та часу. Ми можемо розраховувати на швидке відновлення країни та економічне зростання з інвестиційними потоками у тому випадку, коли закінчиться війна та сторони, що конфліктують домовляться про правила співіснування. В іншому випадку це важко, бо немає розуміння, до чого йде поточний процес і коли все закінчиться.
Мінфін розмістив військові акції за рекордною ставкою
Ще одним засобом залучати гроші в країну є розміщення українських цінних паперів на фондовому ринку. Так, нещодавно Мінфін вперше з початку війни розмістив ОВДП (облігації внутрішніх державних позик) за рекордною ставкою.
За повідомленням пресслужби Мінфіну, воно розмістило на біржі військових облігацій на суму 17,22 млрд грн. При цьому вперше з початку повномасштабної війни підвищили до 18,5% дохідність гривневих ОВДП на 1,4 роки. До цього максимальною ставкою було 16%. Від розміщених облігацій залучено загалом 32 млн грн.
Також було розміщено цінні папери в доларах терміном обігу 6 місяців та дохідністю 4,25% річних на 17 млн дол. А також - 5-місячні ОВДП із дохідністю 4,25% на 295 млн дол.
Крім того, на початку жовтня Міністерство цифрової трансформації запустило продаж військових облігацій у додатку “Дiя”. Аудиторія у додатку - близько 18 млн користувачів, що дозволило за два тижні роботи сервісу продати військові ОВДП на суму понад 50 млн грн.
О. Болтян вважає, що розміщення українських акцій під високі ставки демонструє те, що з настанням осені, у період відновлення ділової активності, з приходом нових кредитів протягом останніх місяців, а також з потенційним розширенням програми кредитування нашої країни від МВФ, з’явилось розуміння, що треба якось зберегти гроші, що існують та прийшла віра, що розміщення акцій на фондовій біржі - це надійний спосіб інвестицій.
Процедуру конфіскації російського майна спростять
Крім того, у України залишається невикористаною можливість конфіскувати всі російські активи на території нашої країни.
На жаль, через пів року після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну активи російських олігархів і держкомпаній в нашій країні все ще не конфісковані на користь держави. Вся проблема в юридичних процедурах. Україна хоче зробити все за законом, аби потім не було судових позовів.
Закон про націоналізацію майна російських держкомпаній в Україні було ухвалено парламентом ще у березні, президент підписав його у травні, а наприкінці вересня нагадав про потребу прискорити ці процеси. Проте для того, щоб закон запрацював, необхідно розробити та ухвалити не один десяток підзаконних актів. Причому у розробці має бути залучено безліч державних органів: Мін'юст, Фонд держмайна, НБУ, Кабмін, РНБО тощо.
О. Болтян каже, що важливо зрозуміти, що в період війни зволікання відбулося через те, що державні органи були зайняті іншими питаннями та пріоритетними завданнями. Проєкт ухвалили, відомства готові до роботи, юридична база у стані розробки. Економіка України та правляча еліта країни працюють у режимі нон стоп у максимально стресових умовах, коли потрібно не експортні напрямки розширювати, чи посилювати потужності виробництва, а доводиться рятувати людей, відвойовувати території, продовжувати утримувати від падіння банківський сектор, домовлятися із зовнішніми кредиторами тощо. Тому зараз настала черга конфіскації і ми чекаємо, що питанням займуться максимально оперативно вже у жовтні-листопаді поточного року.
Загалом, експерти ставляться до процесу інвестування в Україну позитивно і бачать перспективи країни в цьому напрямку. Так, О. Болтян каже, що готовність України залучати інвестиції навіть у період війни зумовлена тісним контактом з Єврозоною, нашою Євроінтеграцією, бажанням співпрацювати з ЄС та проводити реформи в країні, які будуть спрямовані на розвиток держави та прогрес. Історія поведінки політичних еліт, наша старанність у питаннях виплат за раніше взятими борговими зобов'язаннями, відсутність дефолту в країні навіть у період війни, наша аграрна економіка та потенціал завдяки територіальному багатству – це величезні переваги, яких немає в інших країнах. Українські реформи в документообігу та бюрократичних процедурах не могли бути не поміченими тими, хто приїжджав до нашої країни.
“В Україні все ще зберігається високий рівень корупції, не ідеальне юридичне середовище та судова процедура для інвесторів, але є готовність до співпраці та покращення країни. Це є великою перевагою України на зовнішній арені і потенційно ми є дуже перспективними для інвесторів, після завершення війни”, - резюмує експерт.
Вікторія Хаджирадєва