Більшість коштів піде на оборону, соціальні виплати не зменшать, дефіцит буде рекордним - таким буде “бюджет воюючої країни”.
Представники влади час від часу розкривають нові подробиці проєкту бюджету на 2023 р. Його вже охрестили “бюджетом воюючої країни”, бо левову частку доходів планується віддати на оборону країни, проте в ньому зафіксовані і соціальні гарантії і навіть передбачається зростання економіки.
Зростання на п’ять відсотків
У державному бюджеті на наступний рік закладено майже п’ятивідсоткове зростання економіки порівняно з показником поточного року.
При цьому Кабмін виходить із припущення, що війна в нашій країні триватиме, як мінімум, перші пів року. І бюджет наступного року грунтується на цьому припущенні.
“Сценарій зростання економіки на 4,6% ґрунтується, насамперед, на військовому сценарії, де передбачається активна фаза ведення бойових дій протягом шести місяців”, – заявила віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко.
Водночас експерти вважають, що такий сценарій занадто оптимістичний.
Так фінансовий аналітик Олексій Кущ каже, що є таке поняття, як зростання на низькій статистичній основі порівняння. Якщо економіка України впаде цього року на 35-40%, то з такого низького старту можна зростати. Але чи буде таке зростання з урахуванням нинішньої політики уряду та монетарної політики НБУ - це питання. НБУ ввів 25% облікову ставку, яка повністю заблокувала кредитні програми, немає політики уряду спрямованої на створення робочих місць на період війни, немає державної гарантії роботи тощо, є енергетична криза, яка триватиме, як мінімум до весни, промислові підприємства відключатимуть від електроенергії. У контексті цього є сумніви щодо зростання нашої економіки наступного року навіть на низькій базі.
Своєю чергою Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що прогноз - це завжди тільки прогноз. Він може і не здійснитися. Найімовірніше, на думку експерта, що якщо війна триватиме, то зростання економіки України взагалі не буде.
“Зростання можна забезпечити лише, якщо не стрілятимуть і не руйнуватимуть інфраструктуру України. А поки що тільки падаємо”, - констатує експерт.
Своєю чергою Андрій Новак, голова Комітету економістів України каже, що його трохи насторожує оптимістичний прогноз про зростання ВВП, закладений в бюджеті.
“Якщо активна фаза війни затягнеться на один, два, а то і три квартали наступного року, в цих умовах говорити про зростання ВВП буде дуже складно”, - говорить А. Новак.
Трильйон на оборону
Загальні видатки на оборону згідно з проєктом бюджету перевищать 1,1 трлн грн. Це при тому, що загальний обсяг державних доходів наступного року становитиме 1,28 трлн грн. Тобто майже всі зібрані державою податки та неподаткові доходи будуть відправлені на потреби оборонного комплексу.
Видатки на Міноборони наступного року сягнуть небачених досі сум - 850 млрд грн. Це вдвічі більше, ніж цього року до початку повномасштабного вторгнення.
Більша частина цієї суми - 494 млрд грн, піде на забезпечення ЗСУ, підготовку військ, медичне забезпечення особового складу тощо.
Суттєво зростуть також видатки на купівлю, модернізацію та ремонт військової техніки – до 355 млрд грн.
На розвідку уряд планує виділити 11,5 млрд грн, що майже в півтора раза більше, ніж у цього року.
А. Новак каже, що близько 45% витрат на оборону - це цілком нормально для країни, яка страждає від масштабної військової агресії.
“Зрозуміло, що це бюджет воюючої країни. Навряд чи до кінця цього року закінчиться активна фаза війни, тому витрати на оборону, на ведення війни, безумовно, треба закладати на наступний, 2023 р.”, - каже він.
Соціалка за рахунок партнерів
Якщо коштів ледь вистачить на потреби країни у захисті, то на все інше їх ще треба буде пошукати. Передбачається, що фінансування соціальних потреб країни буде відбуватися за рахунок коштів західних партнерів.
Загалом така сама ситуація склалася вже в поточному році. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль сказав, що цього року країна вже вичерпала свій теперішній економічний потенціал.
“Усі податки, зібрані в країні, ідуть на фінансування війська. Водночас на пенсії та зарплати бюджетникам у нас власних грошей немає. І якби не допомога закордонних партнерів, то виплачувати людям навіть той мінімум, що вони отримують, було б нічим”, - заявив Д. Шмигаль.
Попри це, уряд наступного року не збирається зменшує витрати на соціальні потреби громадян. Вони залишаються на рівні цього року і будуть другим за обсягом фінансування після оборонного комплексу.
“Соціальні нормативи, по суті, не змінюються, вони залишаються на рівні нинішнього року. Це говорить про те, що розміри соціальної допомоги, швидше за все, мало зміняться, реальні зміни можливі тільки на відсоток інфляції”, - каже економіст Андрій Блінов.
А. Новак вважає, що при наявності можливостей та фінансових ресурсів підіймати соціальні виплати треба - оскільки інфляція у 25-30%, серйозно вдарить по купівельній спроможності українців.
На його думку, все це забезпечать Україні наші партнери.
“Якими б не були витрати та дефіцит бюджету, якими б не були потреби України в наступному році – все це будуть нам покривати наші партнери, близько півсотні країн світу, найрозвиненіших і найбагатших”, - каже він.
О. Кущ розмірковує з цифрами на руках. Бюджет наступного року складає понад 2 трлн грн. 1,2 трлн грн піде на оборону, ще 1 трлн на соціалку. Є три основні джерела наповнення бюджету. Перший – це податки. Їх ми збираємо біля 1 трлн грн на рік. Наші західні партнери висувають умову, що їхні кошти не повинні витрачатися на оборону, навіть на зарплати військовим. Тому її ми фінансуватимемо за рахунок податків. Потрібно ще 1,2 трлн десь знайти. Для цього є ще два джерела наповнення бюджету - міжнародна допомога (вона складатиме 25-28 млрд дол.) та інвестиційні джерела НБУ, тобто пряма емісія гривні. За рахунок цих коштів ми профінансуємо соціалку.
Своєю чергою, О. Охрименко каже, що у нас військовий бюджет, тому грошей на пенсії та бюджетникам просто там не закладені. Уся надія на допомогу від ЄС. Якщо він виконає свої зобов'язання і буде виділяти нам по 1,5 млрд євро щомісяця, то за рахунок цих грошей Україна зможе виплачувати своїм громадянам пенсії, а бюджетникам: вчителям, лікарям та ін. зарплати Якщо грошей не буде, то не буде ні пенсій, ні зарплат. І доведеться робити велику емісію гривні, а це призведе до гіперінфляції.
Економія та життя за рахунок запозичень
Уряд аби економити кошти вирішив скоротити багато видатків бюджету. Так, значно урізані витрати на утримання органів влади, не буде і державної підтримки аграрного сектора.
Рекордним є прогнозований дефіцит, він становить понад 50% від необхідної суми витрат та близько 20% відносно ВВП країни. Для порівняння - у довоєнні роки Україна намагалася не допускати, аби дефіцит перевищував 2,3% ВВП. Закривати фінансові дірки планується переважно за рахунок зовнішніх запозичень.
Граничний розмір держборгу, згідно бюджету, сягне рекордних 6,4 трлн грн і навіть перевищить ВВП країни.
Вікторія Хаджирадєва