З перших днів війни українці вимагали від ФРН відчутної військової допомоги. Берлін допомагав Києву грошима та касками, але довго відмовлявся відправляти зброю. Візит німецького президента змінив усе.
Історична промова Штайнмаєра
Останні кілька днів у ЗМІ тільки й мови про програмну промову президента ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра. Справді, вона стала важливим закінченням тривалого процесу трансформації Німеччини.
Нагадаємо, на початку жовтня міністр закордонних справ ФРН Анналена Бербок на Варшавському безпековому форумі заявила, що Європа стала сильнішою, відколи Німеччина почала проводити спільну з іншими членами ЄС лінію по Росії.
"Ми здобудемо безпеку тільки без, а не з Росією Володимира Путіна. Це було важливе зрушення в німецькій політиці", - сказала Бербок.
Вона визнала, що Німеччина раніше не дуже уважно прислухалася до "правильної оцінки багатьох партнерів" щодо Росії.
Пізніше вже наприкінці жовтня президент німецького Бундестагу Бербель Бас сказала в інтерв'ю Укрінформу, що німецькі політичні партії серйозно помилялися щодо Росії і тепер намагаються коригувати свій курс.
У Німеччині, за словами Бас, на жаль, надто довго покладалися на загальний порядок безпеки та партнерство з Росією і при цьому недостатньо серйозно сприймали обґрунтовані заяви партнерів із Центральної та Східної Європи.
"Це була помилка", - констатувала речник парламенту.
Зрештою, у четвер, 27 жовтня, було опубліковано промову і самого Штайнмаєра. За день до цього він був в Україні, де кілька годин просидів у бомбосховищі разом із українцями.
У своїй промові він заявив, що "жорстока загарбницька війна" Росії проти України розтоптала європейську безпекову архітектуру. Штайнмаєр, якого його опоненти звинувачують у багаторічних зусиллях щодо встановлення співпраці з Росією, ясно висловив свою думку про Володимира Путіна:
"У своєму імперському божевіллі російський президент порушив міжнародне право, поставив під питання кордони, почав захоплення територій", - заявив він.
За словами Штайнмаєра, своїм нападом на Україну Росія звела нанівець усі уроки, які світ винес із двох світових війн. Президент наголосив, що Німеччина не може залишатися у бездіяльності, тому санкції, незважаючи на великі витрати, мають бути запроваджені Євросоюзом. За його словами, ФРН не може бути третьою стороною у цьому конфлікті.
Берлін докладає всіх зусиль для пошуків дипломатичних рішень, додав він. Однак перед обличчям зла доброї волі недостатньо, зазначив Штайнмаєр. Адже інакше, за його словами, не можна назвати "підлі та людиноненависницькі російські атаки останніх восьми місяців".
Мир, за словами Штайнмаєра, не зможе бути укладений на підставі відмови від територій.
"Для багатьох людей в Україні передача їх на відкуп російським окупантам означала б перемогу зла", - наголосив президент ФРН.
Зрештою, президент Німеччини вперше заявив про те, що Російська Федерація та ФРН більше не є партнерами.
Цю промову політологи всього світу вже назвали знаковою, оскільки вона відображає реальний настрій політичних та бізнес-еліт Німеччини.
"Зізнаюся — я ніколи не бачив Штайнмаєра таким різким у висловлюваннях. Це знакова, показова, явно антиросійська та проукраїнська промова, яка, певен, підбадьорить німецьку спільноту, європейську спільноту. І це чіткий сигнал, що не можна до авторитарної, агресивної, брехливої держави ставитися нейтрально, а тим більше - позитивно", - пише FREEДОМ з посиланням на слова аналітика Віктора Бобиренко в інтерв'ю виданню Telegraph.
Цікавий факт: наступного дня після промови Штайнмаєра в Der Spigel вийшла стаття про те, що за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення в Україну в російській армії нібито обговорювався сценарій ядерного удару по Німеччині. Західні спецслужби перехопили розмову окупантів під час маневрів їхнього флоту у Балтійському морі. До речі, експерти вважають, що росіяни навмисно назвали цілі, щоби залякати Захід, бо знали, що їх прослуховують.
За словами політолога та соціолога з Німеччини Ігоря Ейдмана, ймовірно, таким чином окупанти справді хотіли залякати Захід. Ядерний шантаж – постійний інструмент сучасної зовнішньої політики Росії. А Німеччина боїться такого розвитку подій.
"Німці сильно бояться будь-якої війни. У них це вже як генетичний комплекс. Там багато пацифістів. Вони бояться і не хочуть збільшувати ризик ядерної війни. Путінський режим про це знає та зливає такі дані, щоб німці боялися, ніби Росія може завдати такого удару" , – зазначив Ейдман у коментарі 24 каналу.
Що буде далі
Багато хто запитує: чому Німеччина змінила тактику з приводу України. Найбільше на позицію ФРН впливають дії Росії, вважає політолог Дмитро Сінченко.
"Газпром десятки років був надійним постачальником газу для Німеччини, а тепер це різко змінилося. Звичайно, це образило німецьке найвище політичне керівництво. Нестача російського газу, на який розраховував німецький бізнес, - це найбільша причина підтримки України", - розповів Сінченко у коментарі Укрінформу.
Російські енергоносії досі були головним гальмом для допомоги Україні, зазначає експерт. Сьогодні це гальмо зламане.
"І тиск німецького суспільства та міжнародних партнерів більше нічого не блокує. Додаємо сюди успіхи української армії на фронті – і отримуємо вагомі аргументи на користь підтримки. Тому допомога Україні почала зростати", – наголосив Дмитро Сінченко.
Крім того, промова Штайнмаєра включає тезу про те, що Росія несе пряму загрозу суверенітету Німеччини, зазначив політолог Валерій Клочок.
"Напередодні директор Мюнхенської конференції з безпеки сказав ключову тезу - що стало відомо, що Росія до початку повномасштабного вторгнення планувала ядерний удар по Німеччині", - заявив Клочок у коментарі 24 каналу.
Експерт наголосив, що Німеччина зараз "повертається на іншу дорогу" і розуміє, що якщо вони не допомагатимуть Україні чинити опір, то вони це робитимуть самі вже на території Німеччини.
"Саме візит Штайнмаєра став визначальним фактором. Швидше за все, це був привід для нього зробити такі заяви, він справді побував у бомбосховищі. Для нього це стало підставою говорити, що Німеччина буде не такою, як була", - вважає Клочок.
За його словами, Німеччина визначає політику старої Європи, зокрема Австрії, Франції, Італії тощо. На ці країни ФРН дуже впливає.
До речі, в Європі вже почалося перезавантаження - багато в чому через російський енергетичний шантаж, зазначив у коментарі 24 каналу політолог Микола Давидюк. Це доводять останні виступи її лідерів – Бореля, Шольца, і навіть Штайнмаєра, який був дуже лояльний до Росії, завжди бачив її у складі великої європейської родини та пропонував Україні знамениту формулу. Проте Київ на це не пішов, а згодом і Штайнмаєр змінив свою думку.
"Всі сказали, що Путін – це сміття, це фашизм, і його потрібно викидати за борт. Потрібно змінюватись і будувати безгазове, безвугільне промислове майбутнє", – наголосив Давидюк.
Провідний спеціаліст Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС Станіслав Желиховський вважає, що зміна риторики та збільшення підтримки України з боку Німеччини вплине на ставлення до війни з Росією в інших країнах Заходу, сказав він в ексклюзивному інтерв'ю ТСН.ua.
"Якщо ще недавно ми вважали, що найбільшими лобістами у допомозі України серед європейських країн є Польща, країни Балтії та ще деякі держави, які розуміли проблему, що відбувається. Так якщо до цього проукраїнського десанту приєднається ще й Німеччина, яка є серцем, локомотивом Європейського Союзу та взагалі всього європейського життя, звичайно, це буде серйозний крок для того, щоб такі країни як Росія зрозуміли, що за Україну стоять серйозні держави", — зазначив Желиховський.
Валерія Шипуля