В НБУ розповіли, чи включать друкарський верстат наступного року та коли перейдуть від фіксованого курсу до ринкового та знімуть валютні обмеження.
В НБУ кажуть, що поки не планують включати друкарський верстат наступного року та обіцяють повернутися до плаваючого курсу гривні та скасувати валютні обмеження, як тільки дозволить ситуація в країні.
Фінансова підтримка партнерів - “ліки” проти емісії
За словами заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, поки що немає потреби говорити про те, що наступного року доведеться проводити додаткову позапланову емісію гривні (вливання грошових коштів у обіг. - Ред.), щоб підтримати державний бюджет.
“В цілому, сам проєкт держбюджету на 2023 р. передбачає відмову від емісійного фінансування”, - сказав він.
Заступник голови НБУ зазначив, що наступного року, швидше за все, потрібно буде вносити ряд коректив до держбюджету, який цього року встановив рекорд з передчасного прийняття. Нагадаємо, головний фінансовий документ країни в такі терміни – на початку листопада раніше не приймався.
Але в будь-якому випадку, проєкт передбачає, що емісійного фінансування бюджету не буде.
Не включати друкарський верстат регулятор розраховує завдяки фінансовій допомозі західних партнерів України.
“На нашу думку, спільні зусилля Міністерства фінансів, Національного банку, інших органів влади дозволять реалізувати цей амбітний план за рахунок залучення зовнішніх ресурсів і відновлення внутрішнього боргового ринку.” - пояснив він.
За словами С. Ніколайчука, відмова від емісійного фінансування - це висновок з експертних дискусій в рамках переговорів з МВФ на рівні НБУ та Мінфіну. Тому чекати позапланових емісій гривні у 2023 р., швидше за все, не варто.
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру
каже, що сподівання НБУ на те, що не потрібно буде включати друкарський станок наступного року пов’язані лише з надією, що Україні нададуть гроші міжнародні спонсори. Якщо ці сподівання справдяться, то дійсно регулятору не доведеться вдаватися до емісії гривні. Якщо наші розрахунки на допомогу закордонних інвесторів не виправдаються, будемо змушені робити емісію.
Чим загрожує емісія Україні, якщо НБУ все ж таки вдасться до неї наступного року?
По-перше, нові гроші потраплять на ринок валютних спекуляцій. Вони не забезпечать зростання економіки й не підуть на створення нових робочих місць, навпаки станеться відплив капіталу.
По-друге, емітовані гроші відразу потраплять на ринок споживчого кредитування. І підуть на купівлю товарів, в основному імпортних. Як наслідок, відбувається відплив капіталу до країн-імпортерів.
По-третє, втручання регулятора в ринковий механізм ціноутворення шкодить ринковій рівновазі.
Водночас, Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio вважає, що емісія гривні наступного року не виключена і що саме вона може стати порятунком від високої інфляції.
В Україні триває війна, тому НБУ готує запасні сценарії поведінки на випадок, якщо будуть обмеження в експортній активності, затримки з фінансовою допомогою з боку кредиторів і країн, що співчувають нам, нові руйнування інфраструктури, погіршення інфляційного тиску через зовнішні чинники. Це демонструє силу керуючого складу країни та далекоглядність дій. З’являється впевненість, що про державну стабільність дбають навіть у такий непростий час та формують довгострокові плани утримання держави на плаву.
“План з емісії необхідний у межах того, що це один із фінансових інструментів, який дозволяє впливати на рівень інфляції та на інвестиційну привабливість держави. Це дозволить знизити відсоток за кредитами для комерційних банків та стимулювати активність у цьому напрямі. Ми не зможемо обійтися без емісії, якщо не припиниться війна”, - каже експерт.
Загалом перераховані вище ризики, спричинені емісією, НБУ має можливість контролювати, тож багато залежить від того, наскільки зваженими будуть дії регулятора.
Повернення до ринкового курсу
В НБУ сподіваються, що в майбутньому коректувати фіксований курс долара не буде потреби, і наступним кроком стане перехід до плаваючого курсу.
“Коли ми будемо бачити більшу збалансованість на валютному ринку й будемо відчувати себе в достатньому комфорті, ми, звичайно, будемо повертатися до плаваючого обмінного курсу. Ми хочемо зробити цей перехід досить керованим для того, щоб не спричинити додаткові шокові явища для економіки, бізнесу та населення”, - підкреслив С. Ніколайчук.
Водночас поки НБУ базує свою політику на фіксації обмінного курсу гривні до долара. Таким чином регулятор намагається не допускати значної різниці між готівковим та безготівковим курсом.
Помітне зміцнення готівкового курсу в жовтні пов'язують з вирішенням логістичних труднощів із доставкою готівкової валюти в каси банків.
Експерти по-різному ставляться до того, коли НБУ має повернутися до ринкового курсу.
Так, О. Болтян каже, що повернення до плаваючого курсу в майбутньому стане нормальним сценарієм поведінки, якщо ми менше залежатимемо від накопичень населення в іноземній валюті. Попит на валюту зараз є тільки з боку бізнесу, це фактичний попит для забезпечення країни зарубіжними товарами і він цілком нормальний, бо не формує накопичення в іноземній валюті, які осідають у банківських осередках. А ось спекулятивний попит із боку населення з метою покриття інфляції – це нездорова історія. Уникнути цього можна буде, коли Центробанк вирішить припинити конвертацію валюти без підтвердження походження валютних накопичень. Наприклад, це може стосуватися моряків. Але також можна створити умови, за яких конвертація буде доступна лише в банківській системі. Тобто щоб можна було знімати в країні лише гривні, а на рахунках мати долари та євро, якщо є необхідність виїхати за кордон.
Своєю чергою О. Охрименко, вважає, що під час війни немає сенсу у плаваючому курсі. Він потрібний, коли ринок працює в нормальних умовах, коли все передбачувано і спокійно, а зараз дуже багато паніки та багато спекуляцій. Тож повертатися до ринкового курсу краще, коли закінчиться війна.
Валютні обмеження згодом знімуть
Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук також зазначив, що з покращенням ситуації на валютному ринку та зниженням безпекових ризиків, будуть поступово відпускати ті обмеження, які матимуть менший ризик спричинити втечу капіталу і несприятливі події на валютному ринку.
Своєю чергою О. Болтян каже, що валютні обмеження щодо вивезення коштів, за обсягом конвертації на місяць тощо – це всі заходи щодо стримування коливань на валютній арені. Як тільки держава буде готова стимулювати силу гривні, вона піде шляхом обмеження прийому грошей у населення і тоді зароблятимуть на конвертації лише спекулянти, а населення, яке купує долари як захист грошових коштів, втрачатиме.
Вікторія Хаджирадєва