Європа давно хоче обмежити російські надприбутки, які агресор отримує від продажу енергоносіїв, зокрема нафти. Однак про стелю цін домовитись не можуть, а експерти вже прогнозують паливний дефіцит.
Нафта розбрату
З 5 грудня 2022 року для сирої російської нафти, а з 5 лютого 2023 року – для нафтопродуктів, наберуть чинності обмеження країн G7 щодо експорту. Надання морських послуг покупцям, які контрактують нафту агресора вище встановленої цінової стелі, буде заборонено.
Однак 24 листопада переговори щодо стелі ціни на нафту зайшли в глухий кут. Одні країни Європейського Союзу вважають, що ціна повинна бути вищою, а інші — нижчою, пише Bloomberg.
Ще раніше ЄС обговорював цінову стелю на російську нафту в межах 65–70 доларів за барель, що значно вище за собівартість виробництва в Росії. Крім того, Росія й так продає свою нафту зі знижками, і така планка матиме мінімальний вплив на торгівлю.
Стало відомо, що Єврокомісія все ж запропонувала обмеження цін в обсязі 65 доларів за барель. Країни Балтії та Польща заявили, що така пропозиція доволі щедра.
Натомість країни із великою судноплавною галуззю, зокрема Греція та Мальта, не хочуть опускати ціну нижче 70 доларів.
Саме тому для узгодження ціни посли ЄС проведуть додаткові переговори. Також міністри енергетики ЄС мають зібратися для обговорення заходів, що стримуватимуть ціни на природний газ.
Ідея обмеження ціни була розроблена та просувається Міністерством фінансів США. Відповідаючи на запитання про статус переговорів з ЄС у понеділок, речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі сказав, що "ці обговорення відбуваються досить активно" і "йдуть добре".
"Наші колеги з ЄС зараз працюють над модальностями цього, як це буде реалізовано, на якому рівні це буде. Я не думаю, що ми вважаємо, що зараз на нас чиниться тиск, щоб ми брали участь більше, ніж ми зараз", — сказав Кірбі на брифінгу в Білому домі.
Доречи, президент України Володимир Зеленський закликає встановити стелю цін на російську нафту на рівні 30 доларів за барель. За словами Президента, пропозиції на встановлення цінової стелі на рівні 60 чи 70 доларів за барель, які пропонували деякі країни ЄС, це "піддавки".
Він висловив вдячність польським і балтійським партнерам України за їхні пропозиції обмеження ціни на рівні до 30 доларів за барель. "Зараз час, щоб забезпечити й таке досягнення Європи", – додав Зеленський. Президент підкреслив, на основі цього та інших подібних досягнень жоден із потенційних ворогів Європи більше не зможе шантажувати наш континент енергетичною зброєю.
Хто гальмує процес
На ситуацію з рішенням ЕС впливають сили, які лобіюють інтереси Кремля у Європейському Союзі, вважає політолог Тарас Семенюк.
"Це питання дуже потужного російського лобі в Європі, яке все ще існує. Дехто постійно сидів на фінансових потоках від російської нафти і хоче зберегти подібний трафік", – зазначив політолог.
За словами Семенюка, Європа не має єдності у питаннях граничної ціни на нафту. Політолог вважає, що дискусія з цього приводу триватиме ще довго.
"Втім, рішення все-таки буде, тому що фактор використання Росією ракет по українській інфраструктурі підштовхує до ситуації, коли для Європи погоджуватися на умови Росії дуже репутаційно ризиковано", – наголосив Семенюк.
Він додав, що питання лише у тому, хто першим піде на поступки.
"Якщо Європа зробить крок назустріч Росії і збереже ціну, яка вигідна Москві, то Росія й далі отримуватиме надприбутки, які конвертуватиме у виробництво нових ракет. Це означає, що ці ракети й надалі влучатимуть по українській інфраструктурі і житлових будинках", - розповів він в коментарі 24 каналу.
За словами ж директораенергетичних програм Центру Разумкова ВолодимираОмельченка, довкола обмеження ціни на нафту на інших ринках точаться дуже серйозні дискусії.
"Навіть якщо буде визначена стеля 65 – 70 доларів, яку пропонують країни Європейського Союзу та G7, це приблизно така сама ціна, яка зараз є на світових ринках, і від цього Росія буде отримувати близько 8 трильйонів рублів до державного бюджету", – пояснив Омельченко в коментарі 24 каналу.
На думку Омельченка, наших партнерів в першу чергу зупиняє ймовірність того, що обмеження можуть призвести до зворотного ефекту:
-
зараз ціна на нафту на міжнародних ринках становить близько 85 доларів за барель;
-
після введення стелі у 30 доларів Росія може відмовитися від поставок нафти;
-
в результаті пропозиція на ринках світу знизиться на 2 – 3 мільйони барелів на добу, що дуже багато;
-
це спричинить різке підвищення ціни на нафту до 120 – 130 доларів.
"Я думаю, саме цей фактор і відлякує наших міжнародних партнерів. Тож вони змушені будуть платити більше більшу ціну", – припускає директор енергетичних програм Центру Разумкова.
В свою чергу, економіст Олен Пендзин також згоден:встановлення обмеження купівлі російської нафти на рівні 70 доларів нічого не змінить. Таким чином, Росія отримуватиме ті доходи, які вона і так мала.
"Реально вдарить по російському бюджету та нафтовидобувній промисловості країни ціна нижче 50 доларів", – наголошує економіст.
Наразі остаточна цифра невідома, її мають озвучити 1 грудня. За попередніми оцінками, вона буде на рівні 55 – 60 доларів. Як зауважує Пендзин, предметно можна буде говорити лише тоді, коли ми дізнаємося конкретну ціну.
Дефіцит палива
Але не варто забувати, що ринок теж реагуватиме на обмеження для РФ. Оскільки українські трейдери не підписували довгострокових контрактів, то варто очікувати дефіциту палива в Україні і, як наслідок, збільшення його вартості, вважає експерт із енергетичних питань Геннадій Рябцев.
"Нестача може бути зумовлена внаслідок запровадження нафтового ембарго з 5 грудня. Це призведе до зменшення обсягів палива, яке продаватиметься на вільному європейському ринку. А оскільки наші оператори не підписували середньо- і довгострокових контрактів, то у них можуть виникнути проблеми із купівлею палива. Це спричинить певні проблеми. Якби в українських трейдерів були контракти безпосередньо з виробниками нафтопродуктів, то тоді ніяких проблем не виникло б. Усі виробники за будь-яких обставин забезпечують паливом саме контракти і виконують їх в 99% випадків. А от чи буде надлишок у виробників нафтопродуктів після виконання всіх контрактів, який наші і купували на електронних торгах – це питання", – зазначив Рябцев в коментарі УНН.
Перебої з постачанням нафти можуть призвести до дефіциту бензину, дизеля та автогазу. Наразі в України є проблеми з логістикою, розповів в коментарі Фокусу гендиректор і засновник PrimeGroupДмитро Льоушкін.
"Останнім часом паливо до нас йшло з Польщі, Болгарії, Чехії, дунайських портів Ізмаїл, Кілія, Рені — туди заходили танкери з паливом. Це була наша логістика. На сьогодні дунайські порти стоять "сухі", тому що великі трейдери, які танкерами везуть, не можуть викупити ресурс у Європі через його відсутність, вони постачали до 30% ринку в Україні. Польща "порізала" обсяги, там дефіцит виник, відчувається дефіцит у Німеччині, Польщі, Литві, Латвії. І що залишається — Болгарія і Румунія, там йдуть ті самі обсяги, що і раніше, але проблема на самому кордоні — пропускні пункти не перетравлюють потік бензовозів. Зараз усі бензовози попрямували до Болгарії та Румунії, з'явилися великі черги — машини по 4 дні на кордоні стоять. Це там, де раніше вони проходили без черги", - розповів він.
Валерія Шипуля