Передумовою для того, аби розпочався процес вступу України до НАТО, є її перемога у війні з Росією, й зараз саме це є пріоритетом, - заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг під час саміту Альянсу в Бухаресті.
Наша мета - блискавичний вступ
Політика відкритих дверей НАТО декларує, що вступити до Альянсу може будь-яка європейська країна, готова до внеску у забезпечення колективної безпеки. З 1949 року кількість країн-учасниць НАТО збільшилася з 12 до 30 під час восьми раундів розширення. "Крайньою" 27 березня 2020 року вступила до Альянсу Північна Македонія. Наразі членства прагнуть п'ять країн - Боснія та Герцеговина, Фінляндія, Грузія, Швеція й Україна. Фінляндія та Швеція завершили переговори, союзники у липні підписали протоколи про приєднання. Офіційно процедура вступу щодо них завершиться, коли протоколи ратифікують парламенти всіх країн-учасниць.
Загалом, покроковий алгоритм вступу до НАТО такий:
- подання заявки: якщо члени НАТО згоджуються одноголосно, кандидата офіційно запрошують розпочати переговори про вступ;
- перемовини групи експертів та представників країни-кандидата: мета - отримати офіційне підтвердження готовності претендента на політичні, юридичні та військові зобов'язання членів Альянсу. Переговори відбуваються у дві сесії, на першому засіданні обговорюються політичні, оборонні чи військові питання, друга сесія має технічний характер і включає обговорення ресурсів, безпеки та правових питань, а також внеску кожної нової країни-учасниці до загального бюджету НАТО;
- підтвердження графіків реформ - у формі листа про наміри від міністра закордонних справ країни-кандидата на ім'я генсека НАТО;
- підписання протоколів: НАТО готує протоколи щодо приєднання до Вашингтонського договору (вони фактично є поправками або доповненнями до Договору, що після підписання та ратифікації союзниками стають частиною самого документа);
- країни-учасниці ратифікують протоколи відповідно до своїх національних вимог та процедур НАТО;
- пропозиція від генсека: на цьому етапі генсек НАТО офіційно пропонує країні-кандидату вступ до Альянсу;
- останні етапи: виконання національних процедур кандидатів по приєднанню до НАТО.
При цьому з 1996 року все нові члени НАТО спочатку проходили через План дій щодо членства у НАТО (ПДЧ). Однак заявки Швеції та Фінляндії схвалили миттєво, єдиною проблемою до їх блискавичного вступу до НАТО стала позиція Туреччини.
30 вересня Україна оголосила про подання заявки на вступ до НАТО - та, з урахуванням війни із Росією, теж розраховує на приєднання у прискореному порядку.
"Давайте вже після війни"
Як зазначив у Бухаресті Столтенберг, попередньою умовою для того, аби питання вступу України в НАТО взагалі було на столі, є те, щоб Україна перемогла у війні, і НАТО їй в цьому допомагає.
"Союзники під час зустрічі чітко дали зрозуміти, що вони готові зберігати підтримку передовим військовим обладнанням, боєприпасами, паливом, усім, що потрібне українцям для самооборони", - підкреслив генсек Альянсу.
Він також закликав країни НАТО мобілізуватися для підтримки України у її перемозі, наскільки це можливо. Зокрема, це стосується військового, економічного, фінансового та гуманітарного питання.
"Якщо Україна не здобуде перемогу як незалежну, суверенну державу, тоді, звісно, питання членства зовсім не буде на столі, тому що ми не матимемо більше кандидата на членство в особі України", - сказав Столтенберг.
За його словами, необхідно розвивати як політичне, так і практичне партнерство з Україною, зокрема перейди від радянських зразків до озброєння українських сил за стандартами НАТО.
"Це посилить інституції України, допоможе їй перейти від радянських стандартів обладнання до доктрин сучасного обладнання НАТО. Це добре для України для посилення взаємної сумісності і також допоможе їй наблизитись до членства (в Альянсі - ред.)", - підсумував Столтенберг.
При цьому, попри "лякали" роспропаганди, що в Україні вже повно військових НАТО, співпрацю України з Альянсом поки ліпше за все описує анекдот: "Моня, ну що там в Одесі? - Та Росія трошки воює з НАТО. - Ну і що НАТО? - Ти не повіриш, Сьома: НАТО ще на війну не з’явилося".
З початку повномасштабного вторгнення українці закликали НАТО закрити небо від російських літаків та ракет. У березні деякі країни, зокрема Литва та Естонія, зверталися до парламентів держав-членів ЄС та НАТО з такою ж вимогою. Проте Захід вирішив, що краще постачати Україні системи ППО.
За словами наукового співробітника американського аналітичного центру Atlantic Council Пітера Дікінсона, НАТО є організацією, де рішення ухвалюють усі 30 країн-учасниць, і більшість цих країн не розуміють, що таке повномасштабна війна.
"Дуже складно пояснити якомусь із цих товариств - британському, французькому, німецькому, італійському і так далі - ось типу, ми йтимемо на війну з Росією. У них немає поняття "війна". Так, останні 20-30 років деякі з них воювали "десь там" - Ірак, Афганістан, Північна Африка. Але щоб була велика війна з великою європейською країною, з Росією, вони не мають такого розуміння. Це для них дуже страшно", - сказав Дікінсон в ефірі телеканалу FREEДОМ.
Тому, на думку експерта, Альянс не піде на конфронтацію з Росією доти, доки Москва не нападе на якогось із його членів. Й інцидент у Польщі - доказ цьому.
"Поки що російські ракети не падають на НАТО-вські землі (не українські ракети, які захищаються від РФ) - цього (закриття неба - ред.) не буде, на жаль", - зауважив він, маючи на увазі інцидент у польському Пшеводуві.
Однак відомий публіцист та політолог Андрій Піонтковський відзначив великі зрушення у риториці НАТО порівняно з тим, що говорилося про Україну з початку війни. За оцінкою експерта, дуже різка заява від Столтенберга прозвучала у Бухаресті: він сказав, що весь світ платить за цю війну, але оплачує її грошима, а українці платять кров’ю. Якщо Україна не встоїть, то вже світові прийдеться платити таку високу ціну. Тому завдання Заходу зробити все, аби захистити Україну. І Столтенберг визнав, що після української перемоги, у якій він не сумнівається, Україна стане членом НАТО.
"Так що політична рішучість Заходу дуже висока, питання лише у тому, наскільки вона буде реалізована у поставках зброї. Найголовніше, окрім ППО, це ракети дальньої дії. Україні потрібні ракети дальністю 400-500 км", - вважає Піонтковський.
При цьому, як пише адмірал ВМС США у відставці Джеймс Ставрідіс у колонці для Bloomberg, у НАТО розглядають передачу Україні радянських літаків класу МіГ-29 та більш сучасних винищувачів F-16. А за недавнім повідомленням Reuters, Пентагон розглядає пропозицію компанії Boeing постачати Україні високоточні бомби, встановлені на ракети, (систему Ground-Launched Small Diameter Bomb (GLSDB) - це бомби малого діаметра наземного базування, вони мають дальність ураження приблизно 150 кілометрів). Україні можуть поставити GLSDB уже навесні 2023 року.
Ірина Носальська