Як вплине обмеження цін на нафту, що експортується Росією, на хід війни в Україні, чому у нас незадоволені ціною та чи зможе РФ обходити це рішення.
32 держави світу - 27 країн ЄС, а також Велика Британія, США, Канада, Японія та Австралія ухвалили рішення щодо встановлення граничної ціни на нафту, що експортується Росією, на рівні 60 дол. за барель. Це довгоочікуване рішення, яке обговорювалося тривалий час. Як воно позначиться на війні РФ з Україною?
Довгоочікуване рішення
Сьогодні набуває чинності рішення про обмеження цін на російську нафту. Цей механізм полягає у забороні надавати морські послуги для транспортування російської нафти і страхувати такі вантажі, якщо її ціна перевищуватиме певну “стелю” на рівні 60 дол. за барель.
У Раді ЄС кажуть, що це рішення обмежить стрибки цін, спричинені надзвичайними ринковими умовами, а також різко скоротить доходи, отримані Росією від нафти після того, як вона розв'язала незаконну агресивну війну проти України.
“Це посилює вплив наших санкцій, по-друге - зменшить доходи Росії. А по-третє, водночас це стабілізує глобальні ціни на енергетику, оскільки дозволяє операторам з Євросоюзу торговельні, брокерські й транспортні операції з російською морською нафтою щодо третіх країн за умови, що вона продається за ціною, нижчою від граничної”, - зазначила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Те, що рішення про встановлення стелі цін після довготривалого обговорення нарешті прийнято дуже важливо.
Так, Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm каже, що позитивним є сам факт прийняття даного обмеження. Безумовно, Росія буде втрачати доходи від такого обмеження. Наскільки драматичним виявиться падіння - побачимо через кілька тижнів після початку його роботи.
Своєю чергою Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio каже, що якщо мета встановлення стелі цін полягала в тому, щоб завдати економічного удару по Росії, то у майбутньому вона добуватиме менше нафти і менше на цьому зароблятиме, як держава.
Олексій Арестович, позаштатний радник офісу президента України в ефірі Телеграм каналу “Фейгін Live” сказав, що це дуже сильна міра, це підрізання однієї з двох підколінних жил, які є у путінського режиму, одна нафта, а друга газ.
На його думку, вся ця історія на межі рентабельності. Все це призведе до того, що частина свердловин буде закриватися, а це безнадійна історія, якщо раз закрили, потім відкрити дуже складно, розвідка взагалі припинилася. Галузі і та й інша потихеньку почнуть чахнути.
Ціна надто висока
Водночас президент України Володимир Зеленський вважає встановлену ціну занадто високою.
“Зараз у світі завершилася, на жаль, без серйозних рішень дискусія щодо прайскепів, тобто обмеження експортної ціни російської нафти. Бо не назвеш серйозним рішення встановити таку межу для російських цін, яка цілком комфортна для бюджету держави-терориста”, - сказав він.
За його словами, при обмеження ціни російської нафти 60 дол. замість, наприклад, 30, про які говорили, зокрема, Польща і країни Балтії, російський бюджет отримає на рік близько 100 млрд дол. Ці гроші підуть не тільки на війну і не тільки на подальше спонсорування Росією інших терористичних режимів та організацій. Ці гроші підуть і на подальшу дестабілізацію якраз тих країн, які намагаються зараз уникнути серйозних рішень.
Своєю чергою О. Болтян теж вважає, що встановлення стелі цін не має сенсу. Проте його аргументи інші. На його думку, стеля цін поки що є формальністю, яка ніяк не вплине на динаміку продажів Росії. Хід війни, при такому настрої, тільки посилиться. Стелю цін можна встановлювати хоч високу, хоч низьку - вона не змінить настрою Росії.
І. Нікітченко вважає, що рішення Ради Європи могло б бути більш жорстким. Він нагадує, що ще влітку йшлося про повну заборону експорту російської нафти танкерами. Як бачимо, до кінця року ЄС і країни G7 пом'якшили свою позицію. Причиною стала висока інфляція, загроза (а в деяких країнах вже і факт) рецесії, і позиція країн ОПЕК+, які знижували обсяги видобутку нафти для уповільнення падіння цін на нафту. Через загрозу підвищення дефіциту нафти на світовому ринку і, як наслідок, зростання цін на неї, ЄС змушений був відмовитись від повної заборони експорту російської нафти танкерами. Тож країни Заходу узгодили більш м'який варіант обмежень. До того ж ряд країн ЄС, що володіють великим танкерним флотом (Греція, Мальта), могли подвійно постраждати від повної заборони експорту.
Також експерт каже про те, що встановлена стелі цін зависока і що ринок і сам міг би довести її до такого рівня. За його словами, зараз котирування марки Urals на рівні 64 дол. за барель, тобто вже майже на рівні “стелі” цін. Ще у квітні котирування були на рівні близько 80 дол. Нещодавно, в деякі періоди ціна Urals падала до 52 дол.
“При подальшому процесі світового зниження цін на нафту, російська нафта завдяки ринковим механізмам і так подешевшає нижче 60 дол., і ефекту від “стелі” цін не буде ніякого”, - каже І. Нікітченко.
Проте він вважає, що треба враховувати, що у механізм обмеження цін закладена можливість коригування ціни кожні два місяці. Тож ціна може впасти згодом.
За словами експерта, ефект від встановлення стелі цін на нафту на економіку Росії не буде швидким, але він буде. Водночас головним плюсом встановлення стелі цін є зниження світових цін на нафту.
Реакція Москви
В Росії вже відреагували на встановлення стелі цін. Так, прессекретар російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Москва не прийме стелю цін на російську нафту на рівні 60 дол. за барель.
“Зараз аналізуємо. Певну підготовку було проведено до такої стелі. Ми приймати цю стелю не будемо, а яким чином буде організована робота, після аналізу, який буде швидко зроблено, ми повідомимо”, - сказав він.
Також в Росії обіцяли не продавати нафту за ціною, нижчою від ринкової, тим країнам, які запровадили стелю.
Проте О. Арестович ефірі Телеграм каналу “Фейгін Live” задався логічним питанням: “А з ким вона (Россія) буде торгувати?”.
На його думку, російське рішення завдасть ще більше шкоди.
“Ця горда заявка, що ми не будемо торгувати, з тими, хто встановив (стелю цін), а з ким тоді залишається? Я не бачу варіантів. Індія і Китай - там суцільна іранська і саудівська нафта, втиснутися дуже складно і тільки демпінгуючи, тобто знижуючи ціну”, - сказав він.
Водночас вже викрито схему, за допомогою якої Росія намагатиметься уникнути цінового обмеження на свою нафту. Аби обходити санкції Москва формує “тіньовий флот”. Країна-агресорка купила понад 100 суден для перевезення нафти. Про це йдеться у матеріалі агентства Financial Times. Автори статті припускають, що Росія таємно закуповує танкери, щоб потім використати їх для постачання нафти у такі країни, як Індії, Китай та інші держави Азії. Втім, на думку аналітиків, ця схема не допоможе усунути вплив санкцій. Трейдери вважають, щоб зберегти поточні обсяги постачання, Росії потрібно приблизно 240 суден. А головне, інші країни, якщо й купуватимуть російську нафту, то за ціною не вище встановленої стелі, тому що їм не має сенсу платити дорожче за ринкову ціну.
Вікторія Хаджирадєва