Ринок праці в Україні через війну характеризується неоднорідністю: є регіональна та галузева специфіка, чи легко знайти роботу залежить також від спеціальності.
На ринку праці в Україні різні тенденції: поки для представників одних професій створюють гарні умови, інші втрачають роботу, поки в одних регіонах ринок ледь жевріє, в інших роботу знайти легше, поки одні бізнеси закриваються, інші відкриваються.
Обіцяють генератори та “Старлінки”
На порталах з пошуку роботи з’являються вакансії, в яких роботодавці аби привабити нових співробітників обіцяють можливість працювати навіть під час відключень світла. Вони гарантують оснащення офісів генераторами, “Старлінками” та навіть теплом (деякі пишуть, що мають пічне опалення).
За інформацією експертів з пошуку роботи, наявність світла та зв'язку стала однією з конкурентних переваг роботодавців. Переважно обіцяють такі гарні умови офісним працівникам, особливо з IT сфери, адже без світла та зв’язку вони не можуть працювати зовсім.
“В деяких офісах встановлюють генератори, є “Старлінки”. У місцях проведення коворків теж пропонують такі умови”, - каже Тетяна Пашкіна, експерт ринку праці.
Попри це, на думку директора Центру економічної стратегії Гліба Вишлінського, масовані атаки Росії на енергосистему України призведуть до скорочення виробництва на підприємствах. А отже, втрати українцями робочих місць або скорочення доходів через невідпрацьований робочий час.
Проте, українці намагаються з цим боротися. Для працевлаштованих, аби вони не втрачали можливості продовжувати свою діяльність, було створено сайт пошуку місць для роботи на випадок відключення світла. На ньому вказуються локації з електрикою та інтернетом, а також розцінки.
Є роботодавці, які намагаються зробити місце праці безпечним. Для цього у вакансіях вказують про обладнання укриттів.
Загалом ринок праці в Україні дедалі міцніше та швидше адаптується до війни.
В західному регіоні більше роботи
Війна позначилася і на регіональному зрізі. Географічно легше знайти роботу на заході, ніж на сході країни.
“В західних регіонах ринок більш жвавий, там більше вакансій, ніж на сході”, - каже Т. Пашкіна.
За її словами найскладніше в прифронтових районах, там, де справді працювати дуже складно. У великих містах з цим трохи простіше, і, судячи з кількості вакансій та кількості відгуків на них, ситуація там більш-менш стабілізувалася.
Цікаво, що через те, що багато біженців повернулись із західних регіонів на схід там стало простіше знайти роботу.
“На заході стало легше знайти роботу, через відтік біженців. У Львові, наприклад, на одну вакансію припадає двоє кандидатів”, - каже Т. Пашкіна.
Коли в західних регіонах було багато нових внутрішньо переміщених людей через новий виток війни Росії з Україною на одну вакансію претендувало десять людей, але зараз, ситуація змінилась - на одну вакансію претендують дві людини.
“Все через те, що частина людей встигла повернутись на рідні місця, тобто у східні області, - каже Т. Пашкіна.
Проте повертаючись додому люди бачать, що там роботи поменшало. Наприклад, у Дніпрі на одну вакансію претендують десять людей.
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що на сході країни через бойові дії закриваються або релокуються багато підприємств.
Шукають швачок, металурги за бортом
Війна вплинула на бізнес. За інформацією Gradus Research Company 45% бізнесу працює, як раніше, 42% - частково працюють, 12% призупинили функціонування, 1% розпочали бізнес після початку повномасштабної війни Росії з Україною.
Є бізнеси, на яких війна майже не вплинула, а є такі, у яких справи серйозно погіршились. За словами Т. Пашкіної, непогано живуть IT, бізнес з навчання іноземним мовам, подалі від лінії фронту - внутрішній туризм. Серед постраждалих: послуги, туризм в інші країни, організація івентів. Ситуація повторюється: все майже так, як при спалаху COVID-19.
Експерт каже, що разом із закриттям деяких бізнесів, є підприємства, які відкриваються. Ми бачимо нові цехи, нові вивіски на місці старих ресторанів, магазинів, кав'ярень.
Своєю чергою О. Охрименко каже, що багато бізнесів закривається на сході країни. В першу чергу це стосується металургійних та хімічних підприємств.
Водночас є й такі бізнеси, яким війна шкодить менше. Це торгівля, пошиття одягу, заклади громадського харчування. Саме через це є попит на працівників таких сфер.
“Потреб найбільше у робітниках, які володіють інструментом - це токарі, фрезерувальники, водії, трактористи, кухарі, представники сфери торгівлі та фармакології”, - розповідає заступниця директора Департаменту реалізації політики зайнятості Державного центру зайнятості Олена Мельник.
Вплинула війна і на доходи бізнесу. За даними Gradus Research Company дохід зменшився на чверть або більше у 58%. Проте 23 % змогли зберегти або навіть збільшити кількість персоналу. Бізнес вимушений пристосовуватися до нових умов. Третина підприємств зазнали трансформації, чверть релокувалися або готуються. Більшість переїжджає в межах України. 83% з тих, хто вже перевіз бізнес зробили це до країн ЄС, по 8% до інших європейських країн, до Північної Америки та країн Азії. Цікаво, що більшість опитаних - 58% вважають, що український бізнес може бути конкурентним та успішним на ринках ЄС. Добре і те, що більшість вірить у можливість швидкого відновлення країни після війни. 61% вважає запорукою задля цього боротьбу з корупцією, 43% - реформування судової системи, 38% - створення привабливих умов для інвесторів.
Безробітних багато, але їм шукають роботу
В листопаді в Україні зафіксували рекордно низьку кількість офіційно зареєстрованих безробітних - понад 200 тис.
“Таких показників ніколи не було в історії спостереження за безробіттям в Україні”, - сказав народний депутат Ярослав Железняк.
Проте зареєстровані безробітні у Державній службі зайнятості не відображають реальної ситуації в Україні. Реальне число, за словами заступниці міністра економіки Тетяни Бережної у понад 10 разів вище.
”Фактичне безробіття на кінець 2022 р. становить понад 2,6 млн людей. 2023 р. ми прогнозуємо трохи більше 2,8 млн. безробітних осіб”, – сказала вона.
Держава намагається допомогти людям знайти роботу.
Зокрема уряд пропонує безробітним брати участь в програмі “Армія відновлення”, яка передбачає виконання суспільно корисних робіт, організованих в регіонах. Це дає можливість отримувати мінімальну зарплату.
Людей залучають до розбору завалів та відновлення житлових будинків та приміщень, пошкоджених внаслідок бойових дій, облаштування та зміцнення блокпостів, підвальних приміщень під укриття, розчищення залізничних колій та автомобільних доріг тощо.
Наразі за словами міністра економіки Юлії Свириденко в Україні близько 3 тис. безробітних вже залучили до виконання суспільно-корисних робіт у рамках проєкту”Армія відновлення”.
На сьогодні вони проводяться вже у семи областях: Сумській, Чернігівській, Київській, Донецькій, Полтавській, Рівненській та Запорізькій. Держава виплатила безробітним, залученим до виконання суспільно корисних робіт, 18,3 млн. грн.
Вікторія Хаджирадєва