Яким є стан українських підприємств під час війни, чого чекають бізнесмени від майбутнього, на що скаржаться та яких змін хочуть.
Українські підприємства живуть під час війни по-різному. Дехто вимушений припинити діяльність, дехто скорочує персонал та зарплати, а дехто навпаки отримує непогані прибутки, є навіть такі, що тільки зараз відкрились. Які настрої панують серед бізнесменів?
Очікування погіршились, але менше підприємств закриваються
Під час війни проводяться різні соціологічні опитування, які характеризують стан українського бізнесу. Згідно з дослідженням агентства Advanter Group Індекс активності бізнесу UBI у листопаді трохи впав порівняно з вереснем, проте став вищим, ніж був влітку. Падіння спостерігається за всіма показниками індексу: кількість замовлень, запаси, оренда персоналу, випуск продукції або обсяг наданих послуг.
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру пояснює це атакуванням енергетичної інфраструктури України з боку Росії.
Зниження індексу свідчить про погіршення очікувань бізнесу щодо швидкого покращення економічної ситуації.
О. Охрименко каже, що такі дані цілком зрозумілі. Під час війни ведення бізнесу ускладнюється і опитування віддзеркалюють побоювання підприємців.
Проте є й гарні новини. Кількість бізнесів, що закриваються зменшується. Минулого місяця 32% опитаних заявили, що повністю або майже повністю припинили роботу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Це найнижчий показник з початку війни. Приміром у квітні не працювали частково чи повністю 56% підприємств, у червні – 47%, у вересні – 34%.
Водночас за інформацією Gradus Research Company відсоток бізнесу, який припинив функціонування дорівнює лише 12%. 45% працюють, як раніше, 42% - частково працюють. Є навіть невеликий відсоток - 1%, які відкрили бізнес після початку повномасштабної агресії Росії проти України. У трійку лідерів сфер діяльності бізнесу входять інформаційно-консультаційні послуги, торгівля та виробництво товарів.
Тетяна Пашкіна, експерт ринку праці, каже, що разом із закриттям деяких бізнесів, є підприємства, які відкриваються. Ми бачимо нові цехи, нові вивіски на місці старих ресторанів, магазинів, кав'ярень.
Серед бізнесів, яким війна шкодить менше - торгівля, пошиття одягу, заклади громадського харчування. Саме через це є попит на працівників таких сфер.
“Потреб найбільше у робітниках, які володіють інструментом - це токарі, фрезерувальники, водії, трактористи, кухарі, представники сфери торгівлі та фармакології”, - розповідає заступниця директора Департаменту реалізації політики зайнятості Державного центру зайнятості Олена Мельник.
Своєю чергою О. Охрименко каже, що закриваються підприємства в основному там, де точаться активні бойові дії, мова в першу чергу йде про підприємства металургійної та хімічної промисловостей, а відкриваються на заході країни.
Працюють більше та повертають звільнених
Ще однією гарною новиною є те, що згідно з дослідженням агентства Advanter Group минулого місяці 9% підприємств відзначили збільшення обсягів робіт порівняно з довоєнним періодом. Це найбільший показник з початку вторгнення Росії в Україну і частка таких підприємств постійно зростає.
Проте більшість підприємств прогнозують зниження обсягів бізнесу порівняно з аналогічним періодом минулого року – 74%.
Очікуваний бізнесом обсяг продукції, що реалізується, цього року становить 63% від обсягу минулого. При цьому найвищі очікування має середній бізнес (77%), найнижчі – мікробізнес (55%). Ці показники стабільно покращуються з березня.
Також добре те, що бізнес починає повертати звільнених на початку війни працівників та навіть створювати нові робочі місця.
Частка скороченого персоналу, у листопаді зменшилася до 25% з 28% у вересні. Водночас більш ніж половина підприємств за останні вісім місяців не наймали нових працівників.
Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) вважає, що підприємці не наймали нових працівників та скорочували старих через логістичні труднощі, які негативно впливають на бажання бізнесу доставляти різноманітну продукцію на регулярній основі.
Згідно з дослідженням Gradus Research Company 23% підприємств зберегли або збільшили кількість персоналу. 50% зберегли оплату праці співробітників на максимальному рівні, 49% - команду компанії в повному обсязі, 46% - поточні ринки збуту. 27% навіть змогли освоїти нові ринки збуту, 11% відкрили новий напрямок бізнесу.
Щодо формату роботи, то 27% залишили режим роботи без змін, 33% - мають меншу зайнятість або оплату праці, 19% - скорочено.
На що скаржиться бізнес
Головна скарга бізнесменів згідно з дослідженням Gradus Research Company - зниження доходів. У 58% опитаних він знизився на чверть або більше.
Разом з тим, за словами бізнес-омбудсмена Романа Ващука, зі стабілізацією ситуації на фронті та адаптацією підприємців до викликів війни, спостерігається повернення бізнесу до традиційних проблем: на першу сходинку як у довоєнні часи вийшли “податкові” проблеми бізнесу.
За інформацією агентства Advanter Group ключовою проблемою у взаєминах із владою бізнес назвав блокування податкових накладних, а також затримку з логістикою на кордоні (черги на пунктах пропуску) та відмову у доступі до державних програм підтримки (гранти, кредити “5-7-9%” тощо). Відключення електрики також істотно впливають на роботу бізнесу.
Як покращити умови ведення бізнесу?
Однією зі стратегій подолання негативного впливу війни для українського бізнесу через війну є розвиток експорту.
Опитування Advanter Group показало, що 27% підприємців вже є експортерами, ще 17% заявили, що планують розвивати цей напрям. При цьому більшість опитаних (63%) готові інвестувати у вихід на зовнішні ринки.
Водночас у бізнесменів є й побажання до влади.
65% підприємців пріоритетним завданням для уряду назвали боротьбу з корупцією. Також важливим є доступ до кредитних ресурсів та їх здешевлення, реалізація податкової та судової реформи. Більшість респондентів (75%) відзначили, що в умовах війни потрібне продовження дерегуляції діяльності бізнесу.
61% опитаних Gradus Research Company вважають запорукою задля відновлення України боротьбу з корупцією, 43% - реформування судової системи, 38% - створення привабливих умов для інвесторів, 33% - реформування податкової системи, 28% розвиток української промисловості, 23% - повернення людей, що емігрували за кордон. При цьому більшість вірить у можливість швидкого відновлення країни після війни - 61%.
Вікторія Хаджирадєва