Після довгоочікуваного звільнення Херсону наступ українського війська тимчасово призупинився. Проте експерти стверджують що це, незважаючи на зимові холоди, - лише затишшя перед бурею.
Накопичення сил
Для того, аби передбачити, як будуть розвиватися взимку події на фронті, потрібно мати хоч приблизну уяву про стан військ ворога. Як зазначає азербайджанський військовий аналітик Агіль Рустамзаде, скласти повне враження про це наразі складно, бо майже вся інформація заблокована.
"Я досліджував це питання: усього один раз вискочила новина, що багато обморожених у росіян в Луганській області", - зазначив він у ефірі UKRLIFE.TV.
При цьому бої за Бахмут, продовжив експерт, є окремим випадком і вже потрапили до історії - як приклад безупинного вбивства, коли росіяни без жалю кладуть своїх солдатів просто так, хвилями за умовний "корівник". Північніше та південніше Бахмуту ворог продовжує різні наступальні операції, але за три місяці не зміг подолати відстань у три-п’ять кілометрів, заплативши за це життями тисяч людей. Цим наступальні потуги ворожої армії й обмежуються.
"Російська армія за всіма напрямками готується до оборони: створює лінії захисту, укріплює їх", - додав він.
Водночас, українська армія посилила тиск на російські війська на Луганщині у районі Сватово, там є певні здобутки.
"Що стосується загального стану на фронті - обидві сторони зараз накопичують ресурси. Росія - для збільшення оборонних можливостей, а також вона шукає методи й засоби для відновлення своїх ресурсів. За даними американської розвідки, у росіян є проблема з артилерійськими снарядами, і вона все більше загострюється, тому що російська промисловість не в змозі забезпечити ту величезну потребу, той ресурс, котрий їх армія змушена витрачати, - повідомив експерт. - Натомість, українська армія накопичує ресурси й чекає моменту, коли земля промерзне, й буде можливість виконати масштабний наступ за допомогою важкої бойової техніки".
Підгрунтям для цього є успіх, що його отримала українська армія на південному та східному напрямках - а саме знищення логістики російських військ.
Проте взимку, дійсно, воювати набагато важче. Тож, за словами українського військового експерта Петра Черника, тип бойових дій у зимові місяці доволі суттєво буде залежати від майбутньої погоди.
"Сьогоднішня війна - це війна моторів, тобто, війна важкої техніки. Нагадаю, танк важить 39-43 тонни, важка артустановка Гіацинт, до прикладу - 30 тонн, БМП чи БТР - у межах 10-12 тонн. І ми маємо пам’ятати початок війни, коли дуже багато техніки противника в’язнуло у мокрому українському грунті. Отже, на цей час як противник, так і ми не маємо повноцінних можливостей для того, аби організовувати якісні наступальні дії, - каже він. – Та я не погоджуюся з думкою, що під час зими буде якась оперативна пауза. Ніякої оперативної паузи не буде. Як тільки мороз скріпне, все буде так, як було влітку. А на даний час триває класична артилерійська війна, на 95%".
Збройна криза та людський фактор
РФ ладна віднайти зброю деінде. Постачання країні-агресору іранської зброї - вже доведений факт. І, судячи з того, що атаки Шахедами спочатку на південь і схід України, а 14 грудня вже й на Київ - відновилися, Росія все-таки отримала нову партію цієї зброї. Тягнуть важку військову техніку і снаряди окупанти й з Білорусі, намагаються залучити допомогу Північної Кореї.
Поряд із цим, британське видання TheTelegraph повідомляє: Росія може вивозити зброю з ПАР і з Намібії, зокрема, старі танки та багато чого іншого.
"Їм вже подітись немає куди, вони не мають, чим воювати. Це в України є HIMARS, а вони "чавуном" воюють. Але будь-яка країна, що поставлятиме зброю та боєприпаси до РФ, отримає "вовчи квиток". Хто піде на це, а хто ні - ми дізнаємось про це на полі бою. Ось, вже місяць говорять про те, що Іран поставив Росії балістичні ракети. Це така зброя, що її зняли з літака, розвернули й запустили. Але досі ми їх балістичних ракет не бачимо. І я дуже сподіваюся, що вони до РФ не дійдуть", - підкреслив Рустамзаде.
При цьому, за оцінкою багатьох західних експертів, ЗСУ взимку матимуть перевагу над армією окупанта у зброї. Однак деякі українські аналітики твердять, що й росіяни мають свої переваги, тож не треба недооцінювати ворога.
"Ми у рівних тактичних умовах. Є, правда, один нюанс: противник і досі переважає за кількістю. Подивіться, що відбувається під Бахмутом, де так звані "людські м’ясові хвилі" накочуються й накочуються на наші позиції, їм кінця-краю не видно. На превеликий жаль, й у загальному залпуванні артилерії противник досі має перевагу щонайменше вдвічі, застосовуючи до 20 тисяч артилерійських залпів за добу. Це неймовірно багато. Правда, це утричі-вчетверо менше, ніж було влітку", - зазначив Черник.
Та, на думку експерта, українцям вдалося "перемолоти" практично весь склад кадрової російської армії.
"Насправді ж воює не техніка, воюють люди. Важливе обмундирування солдата - якісне, сучасне, XXI століття, а не ватники. Такого у росіян не буде, вони будуть напівхолодні, напівголодні. Іронія полягає у тому, що вони завжди вважали "генерала мороза" своїм союзником. А тепер мороз на сто відсотків наш союзник, бо наш солдат у частині персонального забезпечення виглядає на порядок краще, ніж ворог. Мороз полегшить нам перемелювання цього московського "фаршу", - запевнив Черник.
Майбутній контрнаступ
Видання Forbes пише, що ЗСУ можуть перейти до четвертого етапу контрнаступу, котрий проходитиме у Запорізькій області, незважаючи на настання зими. Цей очікуваний наступ - запорізький лівий гак - матиме на меті звільнити більшу частину півдня України і відтіснити війська РФ до вузької ділянки суші, що сполучає материкову Україну з Кримським півостровом.
"Як тільки грунт замерзне, з’являються оперативні можливості для цього", - каже Петро Черник.
При цьому ані російські, ані українські війська у Запорізькій області зараз не мають достатньої сили на землі.За даними Forbes, на ділянці осі Гуляйполе - Пологи з весни знаходяться окремі російські та українські підрозділи розміром до бригади. Видання уточнює: поки незрозуміло, які українські механізовані сили могли переміститися у Гуляйполе, чекаючи можливого наступу у напрямку Мелітополя.
"Для наступу на Мелітополь може знадобитися більше, ніж пара важких бригад. У попередніх контрнаступах України - навколо Києва у березні, а потім навколо Харкова та Херсона через шість місяців - у кожному з них брали участь щонайменше півдюжини важких бригад", - зазначає видання.
Аби звільнити Мелітополь, а потім повернути праворуч та звільнити південь Херсонської області на лівому березі Дніпра, українським силам доведеться просунутися на 200 миль та розгромити десяток або більше російських бригад та полків.
Тому, не маючи всієї повноти інформації, котрою володіє Генштаб України, говорити про те, як і коли конкретно може відбутися український контрнаступ - доволі важко, вважає Агіль Рустамзаде.
"Але підготовку до цього ми відчуваємо: накопичуються сили й ресурси, нищиться логістика, аби пом’якшити й фрагментувати оборону росіян. Вважаю, що напередодні або після Нового року українська армія матиме можливість здійснити масштабний наступ, наступальну або контрнаступальну операцію", - прогнозує експерт.
Ірина Носальська