Верховна Рада ухвалила закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва, відомого скандальними рішеннями. Яка інстанція візьме на себе функції цього суду і як відбуватиметься його закриття?
Під санкціями США та прицілом НАБУ
Одіозний ОАСК є судом першої інстанції, який розглядає найважливіші питання країни. Зокрема, це суперечки щодо виборчого процесу, справи про оскарження рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, розташованих у Києві, а також звільнення чи поновлення на державній службі.
Цей суд відомий такими резонансними рішеннями, як визнання незаконною націоналізацію "ПриватБанку" (за позовом Ігоря Коломойського), поновлення на посаді голови Державної фіскальної служби Романа Насірова, скасування нової редакції українського правопису, блокування перейменування Української православної церкви (Московського патріархату), яка, згідно з рішенням парламенту, мала б додати у свою назву зв'язок з Росією.
Ухвалений і одразу ж підписаний президентом Володимиром Зеленським закон був внесений до парламенту главою держави як невідкладний ще у квітні 2021 року. Невідомо, скільки ще часу він міг би чекати на розгляд. Але 9 грудня США запровадили санкції проти голови цього суду Павла Вовка та двох найближчих членів його родини. За інформацією Держдепу, Вовк причетний до вимагання хабарів в обмін на втручання в судові та інші публічні процеси. Проти нього введені фінансові санкції та застосовані візові обмеження. Це стало сигналом про те, що активна робота над законом про ліквідацію суду - на часі. Проголосувавши за ліквідацію ОАСК, народні депутати зразу ж ухвалили ще один закон - про створення заміни йому Київського міського окружного адміністративного суду.
До слова, 17 червня 2022 року НАБУ та САП скерували до суду справу проти голови ОАСК Павла Вовка та ще 10 осіб, яких підозрюють у тому, що вони "у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі. Фактично зазначена організація ухвалювала замовні рішення у власних інтересах, а також в інтересах політичних еліт та бізнес кіл". Підозри грунтуються на вивченні записів розмов у кабінеті Вовка, частина яких була оприлюднена ще 2019 року. Аудіо матеріали, долучені до цієї справи, містять понад 16 тис. годин.
За даними журналістів "Схем", опублікованими у листопаді 2022-го, ОАСК та суддя Вовк нібито мали відіграти ключову роль у поверненні Віктора Януковича на посаду президента після повномасштабного вторгнення росіян. Суд тоді навіть прийняв до розгляду відповідний позов.
"Ця історія закінчилася. А історія реформ продовжується - продовжується навіть під час такої війни", - заявив Володимир Зеленський після підписання закону про ліквідацію горезвісного суду.
У ОАСК відреагували на ухвалений парламентом закон, заявивши, що таке рішення не відповідає положенням Конституції України, процесуального законодавства та вимогам воєнного часу. І зазначили, що найбільшу шкоду від такого рішення відчують українці, які, фактично, будуть позбавлені доступу до правосуддя в той час, коли вся країна бореться із зовнішнім ворогом. Тим часом десятки тисяч справ, які перебувають на сьогодні в провадженні ОАСК, буде передано спочатку до Київського окружного адміністративного суду, а потім до новоствореного Київського міського окружного адміністративного суду. І кожного разу розгляд справ починатимуть спочатку. А також пообіцяли, що судді і працівники апарату суду діятимуть відповідно до приписів Конституції України та профільного законодавства. Схоже, відповідні судові позови вже готуються.
Новий суд створюватимуть довго
У Центрі Протидії корупції (ЦПК) пояснили, як реалізовуватимуть ухвалений Верховною Радою документ. За словами експерта, юриста Галини Чижик, ОАСК припинить здійснювати правосуддя наступного дня після опублікування закону. Далі буде створено новий Київський міський окружний адміністративний суд. Справи, які зараз розглядає ОАСК, тимчасово, до створення нового суду, будуть передані на розгляд до адміністративного суду Київської області - Київського окружного адміністративного суду. Але створення нового суду неможливе без відновлення роботи Вищої ради правосуддя (ВРП) та формування нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). Саме ці органи відповідальні за проведення конкурсів для відбору і призначення суддів. Зараз вони не функціонують. Лише на початку 2023-го має відбутися з’їзд суддів, який і затвердить кандидатів до ВРП та ВККС, що дасть змогу почати роботу над очищенням судової системи. А це - одна з вимог для вступу України в Євросоюз. Отже, процес створення нового суду буде тривалим.
Разом з тим, ліквідація суду не означає автоматичного звільнення суддів. Але вони автоматично втрачають повноваження розглядати справи і ухвалювати рішення, а саме на цих повноваженнях був заснований вплив Вовка та підконтрольних йому суддів. Майбутній склад ВККС здійснить кваліфікаційне оцінювання суддів, за результатами якого когось з них рекомендує або призначить до інших судів, а хтось буде звільнений. Отже, судді та їхні помічники чекатимуть вирішення свої подальшої долі, отримуючи зарплати. А працівників апарату, які є держслужбовцями, - звільнять.
У той же час експерт зазначає, що ніяких перепон для ліквідації суду під час воєнного стану не існує, хоч про них у своїй заяві згадали представники ОАСК.
"Ані Закон України "Про правовий режим воєнного стану", ані Закон України "Про судоустрій і статус суддів" не містять положень, які б забороняли ліквідовувати окремі суди під час дії воєнного стану. Статті 10 та 12-2 Закону "Про правовий режим воєнного стану" забороняють припиняти повноваження судів, тобто припиняти здійснення судочинства як такого чи передавати спори на вирішення до військово-цивільних адміністрацій, до прикладу. Іншими словами, законодавство чітко встановлює, що правосуддя має здійснюватися і під час воєнного стану, а його функції не можна передати несудовим органам", - пояснює Галина Чижик.
Щодо можливості скасування ліквідації суду експерт каже, що теоретично це може відбутися, але це може зробити лише Конституційний Суд.
Галина Гірак