Результати двох соцопитувань доводять, що попри труднощі воєнного часу, українці не зневірилися і впевнені у нашій перемозі.
Про обороноздатність, корупцію і дороги
Напередодні Нового 2023 року понад 82% українців, які взяли участь у загальнонаціональному опитуванні соціологічної групи "Рейтинг", що проводилося 20-21 листопада, вважають, що справи в країні йдуть у правильному напрямку, і лише 7% мають протилежну думку. Причому оцінка напрямку розвитку справ як правильного домінує в усіх регіональних розподілах та вікових групах.
Свої відповіді в опитуванні висловили 1 тис. жителів України у віці від 18 років з усіх областей, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок.
Абсолютна більшість респондентів - 97% - впевнені, що Україна зможе відбити напад Росії.Дві третини - сподіваються, що наступний 2023 рік буде кращим, ніж 2022-й. Лише 12% вважають, що в новому році все залишиться, як є зараз, а 16% - що стане ще гірше. Як стверджують соціологи, ці показники у порівнянні з минулорічним дослідженням - оптимістичніші. А в цілому майже 90% дивляться у 2023 рік з оптимізмом, лише 6% настроєні песимістично.
Стосовно змін, що відбулися у різних сферах за останній рік, найбільше позитивних оцінок висловлено щодо політичної ситуації: близько половини опитаних зазначили, що вона покращилася, а 40% вказали на те, що мають впевненість у майбутньому. Близько 90% високо оцінюють рівень обороноздатності країни, а 86% - міжнародний імідж нашої держави.
Що стосується свободи слова і демократії, то половина опитаних не відчули змін, 34% - вважають, що ситуація покращилася, а 12% - що погіршилася. Стан боротьби з корупцією оцінили як незмінний 46%, вважають, що став кращим - 22%, що погіршився - 17%. Відповідаючи на запитання про стан доріг, 42% зазначили, що ніяких змін у цьому плані не відбулося, 24% побачили покращення, 28% - погіршення.
Гуманітарна допомога, зарплати і віра в майбутнє
За даними смартфон-панелі Gradus, серед опитаних якої у жовтні цього року - жителі міст з кількістю населення понад 50 тис. осіб віком від 18 років, які користуються смартфонами, 59% респондентів знаходяться на своєму постійному місці проживання: частіше це мешканці центру - 78% та заходу - 76%. Решта змінювали його. Серед тих, хто мігрував, 20% вже повернулися додому - частіше це кияни та мешканці півночі - 36% та 34% відповідно, а 21% продовжує перебувати далеко від дому, переважно це мешканці сходу - 57%.
Переважна більшість опитаних (61%) мігрували до іншої області України, здебільшого до західних областей, 20% - переїжджали до інших населених пунктів в межах області, а 19% - виїхали за кордон, переважно до Польщі та Німеччини. Більшість, 84% опитаних, які мали досвід переїзду, стверджують, що при переїзді місцеве населення ставилося до них доброзичливо.
Гуманітарну допомогу від української держави отримували 35% опитаних (69% на сході та 49% на півночі). Вона була переважно у вигляді продуктів харчування (79%) та грошової допомоги (44%). Серед тих, хто отримував гуманітарку, 45% вважають її достатньою, а 47% - недостатньою. Якщо говорити про зовнішніх мігрантів, то серед них 70% отримували гуманітарну допомогу від уряду тієї держави, до якої вони переїхали. Здебільшого це була грошова допомога (78%), продукти харчування (71%), засоби гігієни та санітарії (64%), тимчасове житло (56%) та одяг (51%). При цьому більшість опитаних (79%) оцінюють цю допомогу як достатню.
Разом з тим, люди відзначають проблеми з основними потребами - з грошима (66%) та забезпеченням роботою (30%). Тільки 57% опитаних працевлаштовані, таких більше серед жителів західного регіону та Києва. Більшість тих, хто має роботу, продовжують отримувати зарплату (77%), однак лише менш ніж третина (30%) впевнена в тому, що буде отримувати її й надалі. Впевненішими у стабільності свого доходу є жителі західного регіону (40%), у той же час 75% опитаних відзначають зменшення доходу від початку повномасштабного вторгнення.
Дані опитування "Рейтингу" також зазначили, що якість медзабезпечення та житлово комунальних послуг не змінилися майже для половини респондентів, покращилася для 12% і 8% відповідно, а погіршилася - для 23% і 41%. Найгірші оцінки отримала ситуація з цінами на основні товари та ліки - вона погіршилася для 94%. Щодо стану власного здоров’я - дві третини зазначили про відсутність якихось змін, третина вказала на погіршення. А стосовно економічної ситуації більшість опитаних, 80%, вважають, що вона значно погіршилася. При цьому 10% вказали на відсутність змін, а 6% навіть вважають, що відбулося покращення. Матеріальне становище родин теж стало гіршим - це зазначили понад 60% опитаних, третина вказала на відсутність будь-яких змін, а 4% - на покращення.
Найбільше опитаних на панеліGradus довіряють ЗСУ (64%) та президенту України (44%). Стабільно високий відсоток оптимістично налаштований на майбутнє: 64% вірить, що Україна зможе побудувати сильну економіку, 65% - що Україна стане членом Євросоюзу до 2030 року, ще 60% упевнені, що тим, кому вороги зруйнували будинки, держава все відбудує після війни або компенсує витрати на відбудову.
"Ми всі жертви війни, і назавжди будемо людьми, які пережили війну. Багато хто з нас страждатиме від посттравматичного синдрому, - каже директор Інституту соціології НАН України, доктор філософських наук Євген Головаха. - Але, разом з тим, війна внесла в наше життя деякі позитивні зміни. Ну, наприклад, ми подолали регіональні розколи, у нас в суспільстві стало менше непорозумінь. І попри труднощі, які доводиться долати у зв’язку з війною, ми все ж віримо у нашу перемогу і маємо надію на те, що скоро закінчиться війна і все буде добре. Війна також принципово змінила наше ставлення до влади. Взагалі-то до влади українці ставилися дуже погано. Ми неодноразово проводили разом з країнами ЄС і кількома країнами-претендентами в ЄС соціальні дослідження. Українці за оцінками своїх визначальних політичних інститутів були на останніх місцях. Ми іноді в цьому конкурували з болгарами. А зараз, якби таке дослідження було проведено, то ми напевно були б на перших місцях і конкурували б уже з лідерами - зі скандинавськими країнами".
Галина Гірак