RU
 

Продукт №1: чи варто чекати подорожчання хліба в 2023 році

Корреспондент.net,  12 січня 2023, 17:03
0
844
Продукт №1: чи варто чекати подорожчання хліба в 2023 році
Фото: Unsplash
Для дефіциту хліба найближчим часом немає підстав

В Україні минулого року хліб, залежно від регіону та сорту, подорожчав на рівні 20-25%. Чи чекати підвищення ціни на нього 2023 року?

Кілька відсотків, не більше

Представники хлібопекарської галузі запевняють, що для дефіциту хліба найближчим часом немає підстав.

"Переживати не варто, оскільки запасів зернових, які є основною сировиною для виробництва хліба, в нас достатньо", - сказав президент Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Олександр Тараненко в ефірі інформаційного телемарафону.

А що стосується цін на випічку, то, крім сировини, її формують і інші чинники, які можуть вплинути на ціноутворення. Це, по-перше, - електроенергія, що подається зараз з перебоями.

"Ми змушені значну частину хліба виробляти за допомогою генераторів, але не всі підприємства мають можливість їх придбати. Тому що це дороговартісна річ. Наприклад, генератор, який може забезпечити потреби середніх розмірів хлібозаводу, коштує на сьогоднішній день 3-4 млн гривень. Для хлібозаводу це великі кошти, а пільгове кредитування, на жаль, обмежене", - пояснив очільник асоціації.

Також він зауважив, що електроенергія, яку дають генератори, набагато дорожча, що може вплинути на собівартість. Крім того, збільшуються логістичні витрати, зростають ціни й на сировину. Торік хліб, залежно від регіону та сорту, подорожчав на 20-25%, що значно менше, ніж зростання цін на інші продукти. І цьогоріч можливе подорожчання його, але невелике. 

"Можливе зростання на пару відсотків, що знову ж таки пов'язане зі зростанням вартості чи то сировини, чи енергоносіїв, чи ще якихось складових собівартості. Підстав для суттєвого здорожчання - на кілька гривень за хлібину - не бачу", - припустив Тараненко.

Сівозміна не створить дефіциту

Важлива інформація про те, що може в перспективі вплинути на ціни на хліб, стала відома і від Міністерства аграрної політики та продовольства. Йдеться про сівозміну сільськогосподарських культур, якої можна очікувати під час весняної посівної: площі посівів планують переорієнтувати в основному на олійні культури.

"Пріоритетними в аграріїв стають олійній культури. Це вже помітно на прикладі озимого ріпаку, його площа посіву у порівнянні з попереднім роком не зменшилася. Також очікуємо збільшення площ соняшнику та сої. Хоч олійні культури мають меншу урожайність на гектар, дають менший валовий збір у вазі, але вартість їх значно вища порівняно з зерновими - у 2-2,5 рази. Тому якщо ми говоримо про фізичний збір урожаю, то прогнозуємо, що зменшення  буде на рівні 10-15%", - сказав  заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький в ефірі національного телемарафону "Єдині новини".

Він назвав кілька факторів, що вплинули на можливу сівозміну: це здорожчання логістики та мінеральних добрив. Основна збитковість у аграрній сфері спостерігалася навесні та влітку, до відкриття "зернової ініціативи". Адже у той час була обмежена логістика й, відповідно, була низька ціна на внутрішньому ринку через подорожчання транспортування. Правда, з відкриттям "зернової ініціативи" зернові ситуація змінилась і зернові почали давати прибутковість.

Тим часом вже збільшено відсоток посівів під озимий ріпак, а навесні він має зрости і щодо інших основних олійних культур - сої та соняшнику. Сільгоспвиробники не мають сумнівів у тому, що при збільшенні обсягів посівів олійних культур не буде проблем зі збутом врожаю.

"Міжнародний ринок готовий спожити і більші обсяги олійних культур з України. Тому те, що буде додатково вирощено, піде на експорт. Більше того, логістика стосовно олійних культур вигідніша, оскільки одиниця тонн олійних культур має більшу вартість, а транспортування коштує так, як і 1 тонна зернових. Через це фермери й перелаштовуються, щоб все-таки працювати не у збиток і не в нуль, а з певною прибутковістю", - підкреслив Висоцький.

Він також запевнив, що зміни в структурі посівів не вплинуть на внутрішню продовольчу безпеку, адже Україна споживає лише 25-30 % від того, що вирощує.

"Озимої пшениці вже посіяно вдвічі більше, ніж потрібно для внутрішнього споживання. До прикладу, внутрішнє споживання кукурудзи незначне - це 7–8 млн тонн, які можна зібрати з порівняно невеликих площ. Тому сівозміна може вплинути тільки на обсяги експорту", - сказав він.

Смаки українців

За інформацією Всеукраїнської асоціації пекарів, ще 30 років тому середньодобове споживання хліба в Україні становило 354 г на людину. Останніми роками, відповідно до офіційної статистики, на одну людину припадає близько 50 г, але в продовольчому кошику закладено 270 г хліба на добу, повідомляє AgroPortal.ua. Насправді ж реальне середньодобове споживання хліба в Україні сьогодні складає близько 200 г на людину. Це пояснюють тим, що до 50% виробників перейшли до тіньового сектору економіки, та й кількість населення, яке фігурує у офіційній статистиці - некоректна. Крім того, спостерігається зниження обсягів виробництва за рахунок зменшення кількості споживачів, яка цього року скоротилася, як мінімум, на 20%. Також на споживання вплинула і зміна культури споживання та підвищення ціни на хліб.

У ВАП також відзначають, що сьогодні зменшення попиту на хлібобулочні вироби масових сортів. Маються на увазі традиційні сорти хліба простої рецептури і найнижчого цінового діапазону. У той же час збільшується попит на випічку високої цінової категорії - хлібобулочних виробів із додатковими властивостями: безглютеновий хліб чи вироби з фортифікованого (збагаченого певними корисними речовинами) борошна, застосування якого складає вже близько 3% ринку.

До слова, за результатом маркетингового дослідження, ціна хлібобулочних виробів для споживача знаходиться лише на 3-му місці, а важливішими критеріями є свіжість і якість. Тому у структурі виробництва хліба значно збільшується сектор крафтового хліба, який виробляється на невеликих пекарнях за оригінальною рецептурою. Собівартість його значно вища, але попит постійно зростає. Ще однією перспективною групою на ринку є заморожені хлібобулочні вироби, які вдома зберігають у холодильнику, а при потребі швидко допікають, отримуючи свіжі пухкі продукти.

Галина Гірак

ТЕГИ: хлебподсолнечное маслоПодорожаниеМинагрополитики
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі