Війна вдарила по економіці України, обваливши її більше ніж на третину. Водночас перспективи на 2023-2024 р.р невизначені і залежатимуть від багатьох чинників.
ООН розробив звіт щодо стану економіки на даний час та перспектив її розвитку у найближчі два роки. До яких висновків він прийшов?
Економіка скоротилась
Звіт ООН зафіксував, що через повномасштабну війну Росії проти України, українська економіка скоротилася більш ніж на 35%.
“Економіка України скоротилася на більш ніж 35% у 2022 р. через масову руйнацію інфраструктури, зокрема залізничного та інших сполучень із сусідніми країнами, дорожньої мережі та мостів. Порушено виробничу та торговельну діяльність, є великі втрати робочої сили через міграцію чи призив до армії”, - йдеться у звіті.
Також у звіті зазначається, що на економіку нашої країни істотно впливають атаки на об'єкти енергетичної інфраструктури, блокування портів та пошкодження металургійних заводів.
В Україні втрати економіки через війну оцінюють, як найбільші за всю історію незалежності.
Так, за словами першого віцепрем’єр-міністра, міністерки економіки України Юлії Свириденко протягом 2022 р. економіка України зазнала найбільших за всю історію незалежності втрат, збитків та пошкоджень, які їй завдала РФ, масштабувавши 24 лютого по всій протяжності спільного кордону та з території Білорусі й окупованого Криму свій терор, розпочатий ще у 2014 р.
Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що аналітики ООН, приходячи до таких висновків, врахували втрачені потужності України, інфраструктурні втрати, необхідність витрачатися на соціальні виплати та скорочення надходжень до бюджету країни.
Водночас Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що ситуація могла бути значно гіршою. На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну більшість експертів оцінювали можливе падіння ВВП країни на 50% і навіть більше.
“Ситуація з економікою України погана, проте треба враховувати, що на початку війни багато експертів очікувало 50% падіння і навіть більше.”, - каже він.
Дефіцит бюджету збільшується
В ООН щомісячний дефіцит бюджету оцінюється в 5 млрд дол. Це більше, ніж прогнозувалося восени минулого року. Там додають, що незважаючи на те, що у 2023 р. ЄС планує виділити 18 млрд євро на економічну підтримку України цього може бути недостатньо аби забезпечити потреби України.
На думку М. Орищака, той оптимістичний орієнтир за витратами та недоотриманням грошей до бюджету країни, який ми мали ще восени, можна сміливо збільшувати на 30-40%, збитки майже подвоєно. Ще восени минулого року Україна готувалася до того, що зовнішня допомога становитиме 41 млрд дол. Тоді ці кошти покривали зростання військових видатків та дефіцит бюджету. Але з того часу Україна потрапила під активні атаки на електростанції. Тому в ООН й чекають на дефіцит не у 3,4 млрд дол. щомісяця, як раніше, а у 5 млрд дол. Усі розуміють, що у 2023 р. доходи впадуть як від ПДФО, так і від податку на прибуток, акцизного збору тощо. Залишаться тільки надходження від експортної активності та рентних платежів. А за умови, що ворог продовжуватиме руйнувати інфраструктуру країни, ми змушені будемо імпортувати електроенергію, електрогенератори тощо. Тому орієнтир щодо дефіциту бюджету, який верстали восени більше невірний.
Своєю чергою О. Охрименко каже, що у нас справді великий дефіцит держбюджету: на 2023 р. він більше за 1 трлн грн. Але, на його думку, це не проблема. Нам для ведення війни на 2023 р. потрібно близько 40 млрд дол. США та ЄС вже пообіцяли дати 45 млрд дол., ще 5-7 млрд дол. дадуть інші країни. Тож зараз немає проблем із дефіцитом держбюджету.
Питання в іншому: як довго США та ЄС зможуть фінансувати дефіцит держбюджету України, якщо війна затягнеться на роки? Ось тоді справді буде важко. Ще може виникнути проблема, коли після нашої перемоги кредитори підрахують, скільки потрібно віддавати зовнішніх боргів. Це будуть великі кошти. В Україні таких грошей немає і не буде. Усі надії на конфіскацію активів Росії, тоді можна буде розрахуватися зі зовнішніми боргами, а зараз ми просто набираємо борги.
Туманні перспективи
Прогнози, які роблять аналітики ООН на майбутні два роки не дуже втішні.
“Перспективи української економіки у 2023 та 2024 р.р дуже невизначені і залежатимуть від багатьох факторів, зокрема, від припинення бойових дій та початку відновлювальних робіт”, - зазначають в ООН.
На думку М. Орищака наша економіка не має шансів на відновлення, поки йде війна. Усі грошові стимули спрямовані на війну, а не на підтримку населення у скрутний період, або відновлення підприємств. Все сфокусовано навколо активних військових дій і про їхнє завершення не йдеться. Продовження інфраструктурних руйнувань та людські втрати призведуть до того, що оцінки переглядатимуть у бік погіршення, а для кредиторів буде все менше аргументів на користь підтримки нашої держави.
Своєю чергою О. Охрименко каже, що робити прогнози під час війни дуже важко, тому ООН робить це без конкретних цифр.
Водночас є й інші більш конкретні прогнози щодо розвитку економіки України. Так, наприклад, НБУ за базовим сценарієм прогнозує зростання – на 5,5%, МВФ дає лише 1%, Світовий банк тримає свій прогноз на рівні 3,3%, міжнародне агентство Fitch Ratings прогнозує зростання ВВП України на 2% .
М. Орищак вважає прогноз НБУ дещо завищеним, а МВФ навпаки заниженим. Але, на його думку, добре те, що ніхто не прогнозує подальшого падіння економіки України. Отже, поточний стан справ, без нових значних руйнувань, збережеться навіть за умов війни. Наша агропромислова діяльність, орієнтований на експорт бізнес – усі працюватимуть колишніми темпами.
Також в ООН зазначають, що пряме монетарне фінансування НБУ забезпечило покриття близько третини загальних потреб державних витрат, що призвело до виснаження валютних резервів та спонукало Україну до девальвації національної валюти.
Своєю чергою М. Орищак вважає, що рівень золотовалютних резервів (ЗВР) продовжить межувати з достатністю, тому аналітик ООН кажуть про їхнє можливе виснаження. У грудні-січні НБУ був змушений виходити на ринок з інтервенціями, оскільки стрибок попиту на валюту був зумовлений руйнуваннями електростанцій та екстреними потребами на закупівлю електрогенераторів з-за кордону. Але в перспективі на лютий, якщо не станеться форс-мажорів, така потреба спаде і ЗВР будуть стабільними.
Щодо курсу валют, якщо об'єктивно, то саме час давати негативні оцінки через слабкість нашої економіки під час війни. Однак НБУ демонструє силу і волю у прийнятті адміністративних рішень, коли питання стосується стабілізації валютного ринку, і експерт вірить, що за необхідності, якщо з'явиться ризик падіння гривні, будуть введені адміністративні обмеження на купівлю валюти та курс залишиться близьким до 40 грн за дол. За рахунок ЗВР стабілізувати ринок вже не вдасться, оскільки це стане кроком до критичного падіння рівня ЗВР та наближення до дефолту.
Вікторія Хаджирадєва