Пожежа на турецькому судні в порту Херсона, що виникла внаслідок обстрілу міста російськими окупантами, не викликала великого резонансу у ЗМІ. Для цього, вочевидь, є певні вагомі підстави.
Між двох стільців
24 січня російські терористи в ході одного з обстрілів Херсона вдарили ракетою по судну Тузла, що ходить під турецьким прапором і знаходиться у порту міста з лютого 2022 року. За повідомленням Reuters, удар припав на надбудову в районі містка, попадання викликало масштабну пожежу.На щастя,через довге перебування судна в порту на ньому не було команди, тому людських жертв немає. Однак саме судно отримало серйозні пошкодження.
"Вчора вночі було скоєно напад, швидше за все, на порт, і, схоже, у корабель потрапив заряд вибухової речовини. Турецькі кораблі в Херсоні укомплектовані мінімальним екіпажем, тому постраждалих немає", - розповіло виданню джерело, знайоме з ситуацією.
При цьому російські окупаційні війська у минулі декілька днівобстріляли Херсонську областьбільше півсотніраз. За інформацією місцевої влади, удари були нанесені по трьох цивільних об'єктах Херсону - школі, пологовому будинку та поліклініці, загинули мирні українці.
Чи відреагує Туреччина на обстріл її судна? У інформаційних стрічках - поки тиша з цього приводу.
Але президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган постійно засуджує вторгнення Росії до України, відмовляється визнати її територіальні претензії на українську землю та одним з перших з лідерів країн НАТО надав військову допомогу ЗСУ у перші тижні війни.
За повідомленням англійського видання Middle East Eye, протягом чотирьох перших місяців турецький Baykar відправив в Україну близько 50 своїх безпілотних установок TB2, - пише сайт Радіо Свобода. Окрім того, через кілька днів після початку війни Анкара застосувала Конвенцію Монтре, перекривши протоки Дарданелли та Босфор для військових кораблів РФ. А сам Ердоган вигравав ключову роль в обміні полонених та надав прихисток у своїй країні звільненим командирам полку Азов.Найбільшим його дипломатичним здобутком вважається так звана "зернова угода", підписана разом із ООН - розблокування від ворожих кораблів українських чорноморських портів для експорту нашого зерна на світові ринки.
Однак паралельно з цим Туреччина розвиває економічні зв'язки з Росією: за 11 місяців війни вона збільшила імпорт російської нафти майже вдвічі; планує розмістити на своїй території російський газовий хаб; будує у себе АЕС разом із росіянами; надає прихисток багатьом російським компаніям, що релокувалися до Туреччини, аби уникнути західних санкцій.
Як повідомляє Радіо Свобода, турецькі експерти називають цю політику "проукраїнським нейтралітетом", що, нібито, є "проукраїнським, та не антиросійським".
"Туреччина підтримує Україну у військовому плані, вона нейтральна політично, але зберігає зв'язки з Росією відкритими в економічному плані", - зазначив експерт з питань Туреччини Вашингтонського інституту близькосхідної політики Сонер Чагаптай у коментарі американському журналу ForeignPolicy.
Як пояснює газета WallStreetJournal, економічна співпраця з Росією вигідна Ердогану, бо рятує від кризи турецьку економіку перед червневими президентськими та парламентськими виборами. Окрім того, Ердоган прагне й посилення своїх позицій серед західних союзників, а політика "і нашим, і вашим" дозволяє йому цього досягти.
"Але при цьому він ризикує підірвати і без того напружені відносини із західними союзниками Туреччини", - заважує журнал Foreign Policy.
А тим часом…
США тиснуть на Туреччину, аби заборонити російським та білоруським авіакомпаніям польоти літаків американського виробництва до країни та з неї в рамках санкцій, накладених на Москву після її вторгнення в Україну, - пише The Wall Street Journal.
За нагадуванням The Wall Street Journal, високопосадовці США вже попередили: турецькі особи через порушення експортного контролю піддаються ризику тюремного ув'язнення, штрафів та втрати експортних привілеїв - якщо надаватимуть такі послуги, як заправка та запасні частини літакам американського виробництва, котрі літають з та до Росії й Білорусі.
США запровадили експортний контроль у лютому минулого року. Він забороняє будь-яким літакам, виготовленим у Штатах, або тим, що включають понад 25% контрольованих США деталей, літати до Росії або Білорусі без ліцензії, виданої Бюро промисловості і безпеки Мінторгівлі Штатів.
Всупереч зусиллям США та ЄС, що ввели ці санкції, авіакомпанії РФ продовжили використовувати літаки Boeing Co: так, з 1 жовтня до Туреччини виконано понад 2 100 рейсів з використанням літаків американського виробництва, включаючи Boeing 777, 757 і 737.
Росіяни за кількістю туристичних прибуттів до Туреччини з січня по серпень минулого року зайняли друге місце (більш ніж 3 млн російських відвідувачів, що на 23% більше, ніж у річному вимірі). Йдеться про регулярні поїздки у Стамбул, курортні Ізмір та Анталію, де вони досі полюбляють відпочивати. Російські емігранти та туристи є ключовим джерелом іноземної валюти для Туреччини, котра зазнала валютної кризи наприкінці 2021 року.
При цьому, більшість цивільних літаків Росії виробництва Boeingі Airbus SE і орендовані у компаній Ірландії та Бермудських островів. У березні минулого року президент Росії Путін підписав закон, що дозволяє перереєстровувати літаки у РФ. Кілька суден, що експлуатувалися російськими авіакомпаніями на рейсах до і з Туреччини, змінили свої реєстраційні номери.
"Ці літаки технічно вкрадені", - вказує глава стамбульської консалтингової компанії Bosphorus Observer Йорук Ісік.
Але на повідомлення американської влади, передане турецьким чиновникаму грудні минулого року, МЗС цієї країни не відповілой досі.
"У певний момент їм доведеться вжити заходів, пов'язаних із примусовим виконанням", - вважає колишня заступниця помічника торгового представника США Емілі Кілкреаз. - В іншому випадку виникне ситуація, що вони знають про порушення і не зробили нічого, щоб усунути це".
То як можуть бути пов’язані або чим подібні інцидент у Херсонському порту й ухиляння Туреччини від дотримання авіаційних санкцій, запроваджених проти Росії?
Подібність - у красномовному мовчанні турецької сторони. Однак пожежа на кораблі Тузла у Херсоні може бути й не випадковістю, а певним російським попередженням своєму "не другу і не ворогу". Бо навряд чи росіянам сподобалося те, що нещодавно турецька військова компанія Baykar знову подарувала ЗСУ два безпілотники Bayraktar TB2. Не кажучи вже про очікуване дотримання авіаційних санкцій Туреччиною, для котрої одночасне сидіння на двох стільцях виявляється справою ризикованою і доволі болючою.
Ірина Носальська