Чи відкриє рішення американського суду щодо передачі активів російського бізнесмена Україні шлях до оголошення інших подібних вироків в різних країнах.
Рішення американського суду про конфіскацію активів російського бізнесмена на користь України стало прецедентом в юридичній практиці. Чи слід очікувати хвилі подібних вироків від судових інстанцій інших країн?
Прецедент створено
Окружний суддя США Пол Гардефе у федеральному суді Манхеттена дозволив прокуратурі конфіскувати 5,4 млн дол. активів підсанкційного російського олігарха Костянтина Малофєєва.
“Я санкціонував першу в історії передачу конфіскованих російських активів Україні. Російські військові злочинці не знайдуть притулку в Сполучених Штатах”, - сказав П. Гарланд.
Малофєєв - власник православного пропагандистського телеканалу Царгород ТБ був звинувачений у фінансуванні терористів ЛНР/ДНР у Криму, який Росія анексувала у 2014 р. Він також пов'язаний з одним з винуватців війни на Донбасі, – відставним співробітником російських спецслужб Ігорем Стрєлковим (Гіркіним). Малофєєв потрапив під санкції США того ж року і був звинувачений у порушенні санкцій у 2022 р.
Нагадаємо, минулого року мін'юст США створив групу, націлену на конфіскацію коштів у осіб, наближених до російського диктатора Володимира Путіна у відповідь на повномасштабне вторгнення РФ в Україну.
За згодою прокурора конфісковане майно буде передано Держдепартаменту для підтримки українського народу.
В Росії на рішення американського суду відреагували жорстко, що зайвий раз свідчить про їх занепокоєність, що цей прецедент відкриє шлях до цілої хвилі подібних вироків.
Приміром посольства РФ у Вашингтоні заявило, що створено кричущий прецедент. Використовуючи різні правові хитрощі та маніпуляції, місцева влада пішла на відверту крадіжку чужого майна задля кон'юнктурних інтересів.
А офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова заявила, що “вкрадені” у Росії кошти не дійдуть простих українців, а осядуть у кишенях київських чиновників.
Паніка російських чиновників цілком зрозуміла. Адже йдеться про чималі суми.
Тільки в ЄС, за словами голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн, всього заблоковано 19 млрд євро приватних коштів російських бізнесменів. Скільки ще російських активів може опинитися під арештом - питання відкрите. Загалом цифри від усіх країн Заходу можуть бути досить великими. У Мін'юсті кажуть, що Україна має “усну згоду” Заходу на передачу 300 млрд дол. російських активів.
Чи будуть інші вироки?
За першим рішенням американського суду послідують й інші. Те, що вони будуть в США не викликає сумнівів. В Штатах заморожені активи й інших олігархів, але ще не має наказу про їх остаточну конфіскацію. Експерти кажуть також про те, що американське рішення активізує європейські суди діяти в подібному напрямку.
Так, Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що конфіскація активів російського олігарха Костянтина Малофєєва в США на користь України може призвести до аналогічних дій щодо інших російських активів у США та ЄС.
Водночас є і більш скептичні настрої щодо конфіскації російських активів.
Олексій Кущ, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” вважає, що в цьому питанні наші очікування можуть бути дещо завищеними.
“Якісь символічні гроші з активів Росії будуть нам передані, але основна частина буде заблокована на дуже тривалий період часу”, - вважає експерт.
На думку експерта, вони будуть триматися на Заході у замороженому стані для торгу з майбутніми російськими політичними елітами, які прийдуть до влади та спробують налагодити діалог із Заходом.
Своєю чергою Александр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що приклад Малофєєва – це дрібниця. 5 млн дол. - це не просто мало, це дуже мало. Тим більше, що цей випадок продемонстрував, що конфіскація – це складний та довгий процес. Він почався ще у 2014 р., коли Малофєєв підтримав війну на Донбасі.
Треба мати також на увазі, що він безпосередньо фінансував бойовиків. А от із іншими заарештованими активами справи складніші. Судам потрібно спочатку довести, що, приміром, Роман Абрамович чи Михайло Фрідман особисто фінансували війну в Україні, а без цього конфіскувати їх майно буде складно. Швидше за все буде дуже багато розмов і суперечок на рахунок цих грошей, але реальних грошей буде дуже мало.
Щодо термінів того, коли кошти від конфіскації можуть поступити до України думки експертів теж різняться.
О. Охрименко вважає, що кошти можуть дуже довго йти до нас.
Своєю чергою М. Орищак каже, що кількість часу, яка потрібна для того, щоб цей процес відбувся і щоб гроші досягли України, залежатиме від різних факторів, включаючи юридичні та дипломатичні міркування.
Російські активи допоможуть відбудові України
В Україні сподіваються, що російські активи, заморожені на заході, рано чи пізно підуть на відбудову України.
Так, прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що довгострокове відновлення України буде коштувати сотні мільярдів і його не мають фінансувати ні українські платники податків, ні платники податків наших партнерів. Така масштабна відбудова має відбуватися за російські кошти.
“Заморожені російські активи складають від 300 до 500 млрд дол. Україна лобіює прийняття нової міжнародної угоди для конфіскації цих активів. Ми також обговорюємо питання зміни національних законодавств партнерів для такої конфіскації на користь України. Агресор має заплатити свою ціну, а його кошти стати основним ресурсом для нашої масштабної відбудови”, - сказав він.
На думку, М. Орищака кошти від конфіскованих активів потенційно можуть бути використані для підтримки відновлення та розвитку країни. Однак, по-перше, лише після завершення війни. По-друге, чи буде цього достатньо, щоб істотно вплинути на загальну ситуацію в країні, неясно і залежатиме від низки факторів. У тому числі й від термінів завершення війни.
Експерт вважає, що відновлення та розвиток України вимагатиме багатогранного підходу та наявності кількох ключових факторів. По-перше - політичної стабільності та наявності функціонального уряду, необхідного для створення сприятливих умов для економічного зростання та розвитку. По-друге - економічних реформ, які стимулюватимуть інвестиції та підприємництво, знищать корупцію та підвищать прозорість у фінансовому та діловому секторах. По-третє, розвитку інфраструктури: Україні необхідно модернізувати та розвивати дороги, енергетичні та комунікаційні системи для підвищення своєї конкурентоспроможності та залучення інвестицій. По-четверте, змін у сфері освіти: Україні необхідно інвестувати в навчання, щоб підготувати кваліфіковану та освічену робочу силу, яка зможе конкурувати у світовій економіці. По-п’яте, іноземних інвестицій: Україні необхідно створити сприятливий інвестиційний клімат, який залучатиме іноземні інвестиції та сприятиме економічному зростанню.
На це все знадобиться значне фінансування і заморожені активи російських бізнесменів - це лише одне з джерел фінансування відродження української економіки.
Вікторія Хаджирадєва