Пандемія COVID-19 показала, що в запасах у нас немає навіть масок. А воєнний стан довів, що там взагалі нічого немає ні для військових, ні для населення. Це були переконливі аргументи щодо необхідності реформування Держрезерву.
Напівпорожні склади і прострочені продукти
Останні роки існування Держрезерву супроводжували гучні викривальні історії. Лише два тижні тому САП завершила досудове розслідування у справі щодо розтрати майна Держрезерву на понад 4,5 млн грн колишнім директором Житомирського бронетанкового заводу та його заступником. Вказані особи, починаючи з 2014 року, провели розконсервацію 20 двигунів до бронетехніки, фактично вилучивши їх із мобілізаційного резерву, та розпорядилися ними на власний розсуд. Ці зловживання відбувалися в період воєнного вторгнення РФ в Україну. За вчинене підозрюваним загрожує покарання до 12 років позбавлення волі.
А наприкінці 2022 року НАБУ направлено до суду справу про організацію крадіжки 1,56 тис. тонн зерна на більш ніж 11,5 млн грн на одному з підприємств Держрезерву. До втілення схеми, за допомогою якої три фігуранти справи намагалися обікрасти державу, був причетний і керівник того ж підприємства.
На те, що в засіках країни - не все добре, ще 2020 року звернув увагу радник міністра внутрішніх справ Михайло Апостол, заявивши про зникнення зі складів резерву 2 700 вагонів зерна на суму 800 млн грн, яке, за його іронічним припущенням, могли з'їсти миші. Наприкінці того ж 2020 року у Держрезерві провели аудит.
"Напівпорожні склади, зникнення тисяч тонн запасів у невідомому напрямку, прострочені продовольчі товари на сотні мільйонів гривень, катастрофічний технічний стан підприємств, господарський безлад та багатомільйонні фінансові махінації - це перелік лише деяких основних пунктів висновку Держаудитслужби, яка проводила ревізію Держрезерву", - повідомили тоді про результати перевірки у пресслужбі Мінекономіки. І згадали ще деякі виявлені факти:
- псування зерна та неможливість його подальшого використання навіть для кормів - на суму 35,5 млн грн. Причина: недбале та неналежне зберігання без дотримання будь-яких регламентів. Наприклад, термін зберігання зернової продукції становить 2 роки, тоді як маса зерна на держпідприємствах - продукція 2010-2011 років;
- недостача зерна лише на одному з підприємств Держрезерву на суму 27,9 млн грн;
- на підприємствах зберігаються товари продовольчої групи, терміни придатності яких давно минув. Таких прострочених товарів, які можуть бути утилізовані, значиться більш як на 100 млн грн;
- також на підприємствах є прострочені товари непродовольчої групи у сумі 200 млн. грн.
Щодо фінансово-господарської діяльності, то сума порушень склала 31,4 млн грн, а по апарату Держрезерву - 1,7 млн грн.
Крім того, ревізіями встановлено порушення законодавства під час здійснення публічних закупівель без укладання договорів.
За західними стандартами
Про необхідність реформування Держрезерву чиновники заявили ще торік. Говорили тоді про те, що стратегічні запаси мають зберігатися, як у країнах НАТО. А минулого тижня вже прозвітували про те, що встигли зробити у цьому напрямку.
"Той держрезерв, який існував в Україні з 1991 року, дуже довго залишався нащадком радянської системи. Тепер ми пропонуємо докорінно змінити підходи до його роботи", - зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Кабмін на засіданні 17 лютого ухвалив законопроект "Про державні резерви". Документ в разі ухвалення його в парламенті та набуття чинності стане основою для розбудови сучасної системи резервів України.
"Запропонований законопроєкт має стати основою для створення фактично нової системи державного резерву. Сучасної, яка відповідає найкращим західним стандартам та враховує виклики, що стоять перед Україною. Ключові маркери - актуальність, гнучкість, контроль. Ми пропонуємо встановити нові принципи формування номенклатури держрезерву на основі сучасних підходів. Зробити систему більш гнучкою, розмежувавши державний матеріальний резерв та мобілізаційний резерв. І водночас завдяки впровадженню захищеної автоматизованої бази даних більш контрольованою", - зазначила віце-прем'єр-міністр - міністр економіки Юлія Свириденко.
Цей проєкт закону також закріплює:
- чітке визначення балансоутримувачів державного матеріального та мобілізаційного резервів;
- повноваження центральному органу виконавчої влади, що реалізує політику у сфері з перевірки наявності матеріальних цінностей держрезервів;
- поняття резервування, порядку та критеріїв відбору резервантів;
- можливість зберігання палива на території країн Європи.
В документі удосконалений та конкретно виписаний порядок проведення освіження матеріальних цінностей, запропоновані шляхи посилення відповідальності в сфері формування, зберігання, відпуску, освіження резервів.
Законопроєкт розроблено на виконання заходів з реалізації Стратегії реформування системи державного матеріального резерву на період до 2025 року, затвердженого розпорядженням Кабміну від 25 листопада 2022 року.
Стратегією реформування системи державного матеріального резерву визнано глибоку системну кризу системи Держрезерву. Зокрема, серед проблем, поступово сформованих протягом останніх 30 років, зазначені такі:
- відсутність запасів матеріальних цінностей державного матеріального резерву в необхідних обсягах та невідповідність номенклатури матеріальних цінностей державного резерву стратегічним потребам держави;
- недостатність обсягів фінансування для накопичення запасів матеріальних цінностей державного резерву та неспроможність своєчасного освіження матеріальних цінностей;
- неефективне управління запасами матеріальних цінностей державного резерву;
- наявність у державному резерві запасів матеріальних цінностей із простроченим строком придатності;
- складна та довготривала процедура розбронювання матеріальних цінностей державного резерву;
- невідповідність нормативно-правової бази, що регулює засади функціонування державного резерву, сучасним реаліям.
На вирішення цих проблем та на створення сучасної ефективної системи формування та зберігання необхідних запасів і спрямована реформа Держрезерву.
"Реформування Держрезерву дійсно дуже потрібне. Але якою б досконалою не була новостворена структура, дуже важливо, щоб вона мала на законодавчому рівні надійну підтримку. Адже є небезпека того, що, умовно кажучи, якісь депутати чи правоохоронці, які раніше заробляли на Держрезерві, одразу ж почнуть "кошмарити" керівника цієї структури для того, щоб швиденько "збити" його з посади та звільнити її для своєї людини. Сподіваюся, що цей важливий момент і уряд, і парламент обов’язково врахують, і до 2025 року ми позбудемося величезного корупційного монстра, отримавши сучасне підприємство з корисною для країни, зрозумілою та прозорою діяльністю", - сказав нам у коментарі голова неурядової організації State Watch Гліб Каневський.
Галина Гірак