RU
 

Антарктида чекає: полярників не спинила навіть російська ракета

Корреспондент.net,  1 березня 2023, 18:00
0
4299
Антарктида чекає: полярників не спинила навіть російська ракета
Фото: facebook.com/AntarcticCenter
Станція Академік Вернадський

Незабаром учасники полярної експедиції відправляться на Українську антарктичну станцію "Академік Вернадський". Підготуватися до зимівлі на Білому континенті їм не завадила навіть війна.

Зміна вахти

Як і кожного року в цей час, Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ)  проводить роботу з забезпечення "перезмінки" річних експедицій на станції "Академік Вернадський". У лютому завершився тижневий тренінг для майбутніх учасників 28-ї Української антарктичної експедиції - вони замінять на станції колег з 27-ї УАЕ, які працюють там уже майже рік.

"Нам дуже важливо навіть під час війни не припиняти дослідження на нашій єдиній полярній станції, адже вони мають значення для всієї світової науки. Ми маємо одні з найдавніших в Антарктиці ряди спостережень, і повинні продовжувати цю роботу за  будь-яких умов, бо це внесок України до глобальної науки про Землю. Зараз на "Вернадському" закінчується річна місія 27-ї УАЕ, і ми робимо все можливе, щоб навесні її учасники повернулися додому, а нову цілорічну вахту підхопила 28-ма УАЕ", - зазначив директор НАНЦ Євген Дикий.

У зборах і спорядженні взяли участь кандидати двох складів експедиції: основного та запасного. Це вчені - біологи, геофізики, метеорологи, а також лікар, кухар, системний адміністратор, механік та дизеліст.

Цьогоріч замість традиційної тренінгової бази Радіоастрономічного інституту НАН в селі  Мартове неподалік Харкова, яку пошкодили російські загарбники, збори відбулися в Києві, на базі Національного еколого-натуралістичного центру. Їх організував та провів досвідчений геофізик-зимівник, керівник 15-ї експедиції, доктор фізико-математичних наук Андрій Залізовський. Програма тренінгу складалася з теоретичної частини з вивченням історії станції, правових аспектів перебування в Антарктиці, лекцій за професійними напрямами, і практичних занять та обміну досвідом з нинішніми учасниками експедиції. Життя команди під час цього тренінгу було влаштовано наближено до того, яким воно буде в Антарктиді.

Нині за підсумками тренінгу формують остаточний склад учасників основної команди 28-ї УАЕ, яка має вирушити в Антарктиду в березні.

Шлях "Ноосфери"

Тим часом вже наприкінці січня цього року крижаного континенту дістався Український науково-дослідний криголам "Ноосфера". Він доправив на острів Галіндез, де розташована станція "Академік Вернадський", вантажі та команду технічних працівників, які мають провести невідкладні роботи з модернізації станції, необхідної для успішної зимівлі наступної експедиції. Передусім йдеться про заміну системи опалення та роботи з заземлення, в тому числі й головної будівлі станції.

"Для нас прихід "Ноосфери" - це дуже радісна подія, адже це можливість нарешті побачитися зі своїми колегами та співвітчизниками після 10 місяців зимівлі, а також отримати гостинці з дому. А ще це початок дуже відповідальної роботи - великого ремонту на нашій улюбленій станції", - зауважив керівник 27-ї УАЕ Юрій Отруба.

Принагідно наше науково-дослідне судно цим же рейсом привезло вантажі та команду полярників і на польську антарктичну станцію "Арцтовський" - на острів Кінг Джордж. За словами капітана "Ноосфери" Павла Панасюка, на своєму шляху з Кейптауна (ПАР) довжиною в 3759 миль (понад 6 тис. км) судно потрапляло в шторми, минало величезні айсберги, але команда успішно подолала всі випробування.

Цей дослідницький корабель "James Clark Ross" Велика Британія передала Україні для проведення антарктичних досліджень в серпні 2021 року. Точніше - продала, за 5 млн доларів, після того, як судно прослужило 30 років у складі Британської антарктичної місії. Протягом цих трьох десятиліть криголам виконував роль світової дослідницької платформи для біологічних, океанографічних та геофізичних досліджень. Зокрема, він брав участь у першому міжнародному дослідженні запасів криля в атлантичній частині Південного океану - отримані тоді дані використовуються й досі.

В серпні 2021 року на криголамі підняли жовто-блакитний прапор, в жовтні того ж року його перейменували, і він отримав назву "Ноосфера", а 28 січня 2022 року вирушив в перший рейс з Одеси до Антарктики. Довжина судна - понад 99 метрів, ширина - майже 19 метрів. На його борту розміщені кілька лабораторій та системи лебідок, що дозволяють вивчати морське дно на глибині до 8 км. Окрім екіпажу з 27 осіб, криголам може вмістити до 50 науковців. Автономність плавання судна до 2-х місяців дозволяє проводити дослідження у будь-якій точці Світового океану.

В британському посольстві нагадали, що у 1996 році саме цей корабель доставив першу українську місію на станцію "Академік Вернадський", яка у англійців мала назву "Фарадей" і яку вони того року "продали" нам за символічний 1 фунт стерлінгів.

Континент майбутнього

В Антарктиді розташовані наукові станції більш ніж 30 країн. Вважається, що це континент майбутнього. Бо там зосереджено найбільше невикористаних запасів чистої прісної води та корисних копалин - на цих 10% площі планети поки що нічого не видобувають. Там найсприятливіші умови для вивчення процесів глобального потепління, змін, що відбуваються з  озоновим шаром, а також взаємодії магнітосфери Землі з ближнім космосом.

Українські вчені в Антарктиді проводять дослідження за такими напрямками: геолого-геофізичний (вивчення геологічної будови Західної Антарктики); гідрометеорологічний (оцінка стану кліматичної системи в Антарктиці та її вплив на глобальний клімат); океанографічні (збирають дані про стан гідросфери Антарктики, визначають тенденції кліматичної мінливості Південного океану); геокосмічні (вивчення взаємодії атмосферної та космічної погодних систем); біологічні (охоплюють широкий спектр наукових завдань у галузі зоології, ботаніки, мікробіології, вірусології, біохімії, клітинної біології та генетичної інженерії, молекулярної біології); медико-фізіологічні та з розробки і впровадження нових технологій для забезпечення життєдіяльності станції і охорони довкілля.

Над багатьма дослідженнями українці працюють разом з колегами з інших країн. Цього року, як повідомляє пресслужба НАНЦ,  біолог минулої, 26-ї УАЕ Антон Пуговкін  працює у спільному проєкті з Чеською антарктичною науковою програмою, яка базується при Масариковому університеті у Брно. Мета дослідження - вивчення стану зеленого компоненту Антарктики. На крижаному континенті є свої унікальні рослини - мохи, лишайники, а також два види квіткових рослин: перлинниця та щучник антарктичний. Вивчати тенденції в зеленому покриві Антарктики важливо, щоб розуміти вплив зміни клімату на вразливу природу регіону та механізми її адаптації. У межах проєкту Пуговкін бере участь у чеській експедиції в Антарктиці, де має зробити опис та отримати характеристики стану рослин в різних мікрокліматичних умовах. Ця експедиція стартувала в січні цього року і була розрахована на 3 тижні. Далі наш науковець має перебратися на станцію "Академік Вернадський", щоб приєднатися до виконання завдань для досліджень української команди.

Галина Гірак 

ТЕГИ: ученыеокеанАнтарктидаисследованияизменение климатаВернадський
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі