Якщо не буде відновлена справедливість, у тому числі й історична, вже з 1 квітня країна-агресор Росія може почати головувати у Раді безпеки Організації Обʼєднаних Націй. Україна намагається цьому зашкодити.
Незаконна табличка
Не допустити російського представника Василя Небензю до головування у Радбезі можуть лише члени Ради, але не генеральний секретар Антоніу Гутерреш - про це заявив нещодавно постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.
"У ніч вторгнення РФ Антоніу Гутерреш назвав це "найсумнішим днем за його перебування на посаді". Це буде найсумнішим днем в історії ООН до 1 квітня 2023, коли, якщо справедливість не візьме гору, РФ почне головування в Радбезі. Досить гвалтувати правосуддя та гнобити Статут ООН!", - підкреслив Кислиця.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба також переконаний, що Радбезу ООН без Росії буде краще.
"У грудні 1991 року Росія незаконно узурпувала місце СРСР у Раді безпеки ООН. Жодних правових процедур, визначених Статутом ООН, не було дотримано", - йдеться у його повідомленні у Twitter.
26 грудня Україна офіційно порушила питання виключення Росії із Радбезу.
"Україна закликає держави-члени ООН відновити застосування Статуту ООН у питанні легітимності перебування Російської Федерації в ООН, позбавити РФ статусу постійного члена Радбезу ООН та виключити її з ООН у цілому", - йшлося у заяві Міністерства закордонних справ України.
У МЗС нагадали, що розпад Радянського Союзу у грудні 1991 року залишив невирішеним питання міжнародних прав і обов'язків СРСР. З точки зору міжнародного права, неврегульованим залишається й питання статусу держави-члена ООН та постійного члена Ради безпеки ООН, яким користується Російська Федерація.
У заяві МЗС наголошується: Росія хибно вважає питання врегульованим, посилаючись на те, що вже з 24 грудня 1991 року, а в публічній площині - з 31 грудня 1991 року у Радбезі ООН з'явилася табличка з її назвою.
"Насправді, відповідно до Статуту ООН, для цього не було і досі немає жодних легітимних підстав. Російська Федерація зайняла крісло постійного члена Радбезу ООН в обхід визначених Статутом ООН процедур. Це відбулося на підставі звичайного листа президента РРФСР Бориса Єльцина на ім’я генерального секретаря ООН", - переконані у МЗС.
Однак правомірна процедура набуття державою Російська Федерація членства в ООН та місця серед постійних членів Ради безпеки мала обов’язково передбачати кроки, визначені Статутом ООН. Відтак, керуючись принципом рівноправності членів ООН, РФ має пройти той же міжнародно-правовий шлях набуття членства в Організації, що й інші країни.
"При цьому повернення Російської Федерації до ООН у майбутньому може розглядатися лише за умови дотримання нею критеріїв членства ООН", - зазначили у МЗС України.
Сказавши "А", говоріть "Б"
То як все-таки вирішити несправедливу ситуацію з перебуванням РФ у Радбезі, не кажучи вже про головування у ньому - у той час, коли ця держава окупувала частину території України та щоденно вбиває її громадян, свідомо й нахабно нехтуючи Статутом ООН?
Дипломати бачать кілька варіантів дій, один із них - радикальний.
"Якщо виходити з того, що ця структура (ООН - ред.) навряд чи може бути перезаснована, перезапущена, тоді залишається лише одне - вона має бути розпущена, а на її залишках мають бути створені нові структури, які будуть обʼєднувати лише ті країни, які пдтримують і захищають одні цінності", - зазначив екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко у коментарі Подробностям 26 лютого.
Згідно зі Статутом ООН, Радбез має 15 членів, серед яких п’ять постійних, це переможці другої світової - Велика Британія, Китай, США, Франція і Росія (як незаконна спадкоємиця СРСР). Членами президії Ради зараз є, зокрема, Японія, Мальта, Мозамбік, РФ, Швейцарія, ОАЕ та Велика Британія, Франція, Китай, США, Бразилія, Еквадор - тож Україна має спиратись на їх ставлення до цієї проблеми. Для ухвалення рішення, обовʼязкового до виконання усіх учасників голосування, потрібно дев’ять голосів, зокрема згода всіх постійних членів.
Утім, за словами віце-канцлера Міністерства закордонних справ Естонії Мярта Вольмера, більшість держав не поділяють підхід України до питання про членство Росії у Радбезі ООН. Дійсно, для того, щоб внести зміни у Статут, потрібна згода п'яти постійних членів, якої Росія і Китай не дадуть.
Тому, на думку віце-канцлера естонського МЗС, це питання поки є безперспективним, й краще зосередитися на тих аспектах міжнародного життя, в яких Росію дійсно можна потіснити та ізолювати.
Водночас, ми маємо сильну підтримку деяких країн у цій проблемі. Зокрема, речник Міністерства закордонних справ Польщі Лукаш Ясіна заявив, що ініціатива України щодо виключення Росії з Радбезу ООН - законна.
"Варто згадати, як Росія із порушенням міжнародного права зайняла це постійне місце в Раді безпеки ООН після розпаду Радянського Союзу, і варто розпочати… дебати про те, що Росія порушує міжнародне право і є агресором, вчиняючи воєнні злочини", - сказав Ясіна у коментарі Польському радіо.
Він додав, що перманентна дискусія про потребу реформувати ООН і про роль Радбезу та право вето її постійних членів точиться впродовж десятиліть. І загострення її на часі саме зараз, бо у світі досі є місця, де російська пропаганда спрапрацьовує, і дехто не вірить, що РФ є агресором.
При цьому, під час Мюнхенської безпекової конференції-2023 президент Франції Еммануель Макрон запропонував "переформатувати світовий порядок" і "збалансувати його, зробивши більш інклюзивним".
"Коли ми про це говоримо, то маємо сказати, що реформа Ради безпеки ООН - це частина цього процесу. Давайте будемо відвертими: один постійний член Радбезу вирішив знищити правила, які він мав би захищати. Тож ми маємо реформувати Раду безпеки і переформатувати", - сказав очільник Франції. Нажаль, достатньо не конкретизуючи механізм такого переформатування.
Але варто нагадати, що влітку минулого року Генасамблея ООН на надзвичайному спеціальному засіданні ухвалила резолюцію про тимчасове припинення повноважень Росії в Раді ООН з прав людини - саме через війну в Україні. За це рішення тоді проголосували 93 країни, проти - 24, утрималося 58.
Тож і перебування у Радбезі ООН цієї країни-агресора має бути визнане неприпустимим, але часу на це залишається вкрай мало.
Ірина Носальська