RU
 

Якість погіршилась: як війна вплинула на освіту

Корреспондент.net,  17 березня 2023, 14:51
0
797
Якість погіршилась: як війна вплинула на освіту
Фото: nus.org.ua
За рік повномасштабної війни росіяни пошкодили 3051 заклад освіти і 420 зруйнували

Нещодавно благодійний фонд savED, який відновлює доступ до освіти в громадах, що постраждали від війни, опублікував цікаве дослідження. Воно демонструє, як війна змінила шкільну освіту.

Головні цифри

Отже, як пишуть у дослідженні savED, протягом 2022 року освітній процес у всіх українських школах зупинявся через повномасштабне вторгнення РФ як мінімум на два тижні, проте у частині шкіл - на більш тривалий період, а у деяких - аж до кінця 2021/2022 навчального року.

Більшість шкіл в Україні через війну не можуть навчати дітей у звичний спосіб, очно. Станом на грудень 2022 року 36% шкіл чергували дистанційне та очне навчання, а ще 36% навчали лише дистанційно. Значна частина цих шкіл зосереджені у східних та південних областях країни.

Автори дослідження зазначають, що і до повномасштабного вторгнення частина учнівства з вразливих груп населення, особливо з малозабезпечених домогосподарств і сільської місцевості, мала обмежений доступ до гаджетів і швидкісного інтернету. Війна могла посилити наявні освітні нерівності, а безпекові та інші виклики, спричинені нею, - створити нові виклики у доступі до якісної освіти.

Незалежно від форми навчання, уроки регулярно переривалися і переносилися через повітряні тривоги, коли вчителі та діти мали переміститися в укриття або лишитися вдома, і відключення електроенергії. Це означає втрату навчального часу та погіршення якості освіти, зокрема через те, що у шкільних укриттях освітяни часто не могли якісно продовжити навчальний процес.

Також savED опитали батьків, які розповіли, як, на їхню думку, погіршилась якість освіти дітей. 60% вказали повітряні тривоги основною причиною пропусків навчання власних дітей.

Понад третина батьків поділилася, що з початку повномасштабного вторгнення їхні діти періодично пропускають навчання. У трійку лідерів причин для пропуску навчання також увійшли відсутність електроенергії (58%) та погане інтернет-з’єднання (50%).

Також більшість батьків (61%) вважають, що їхні діти мають симптоми стресу, такі як погіршення сну, тривожність, труднощі з концентрацією, проблеми в комунікації з однолітками та вчителями. Зокрема те, що діти почали більше хвилюватися відзначили 42% респондентів. Ще 34% зазначили, що їхнім дітям важко зосередитися під час виконання домашнього завдання.

"Згідно з результатами опитування, 85% батьків повністю або швидше погоджуються з тим, що прогалини у знаннях і навичках, які виникли у дітей унаслідок пандемії та повномасштабного вторгнення, матимуть вплив на їхню освіту та майбутнє. 72% батьків вважають, що потрібні додаткові заходи для компенсації прогалин у знаннях і навичках їхніх дітей, зумовлених пандемією і війною", – йдеться у дослідженні.

Також цікавим в цьому контексті є і опитування соціологічної групи Рейтинг. Так, стало відомо, що лише 26% українських дітей мають змогу постійно відвідувати навчальні та виховні заклади.

За даними опитування, наразі 42% дітей навчаються у школах/садочках онлайн і 29% – за змішаною формою, ще 3% – на домашній формі навчання.

"Більше половини опитаних матерів дітей, які навчаються в школах/садочках, зазначили, що оголошення повітряної тривоги, відключення електроенергії або відсутність інтернету були причинами пропусків занять їхніми дітьми майже щодня, або ж кілька днів на тиждень", – кажуть аналітики Рейтингу.

Також вони наголошують, що кожна мама скаржилася на значне погіршення успішності та зниження якості навчального процесу.

Щодо руйнувань, то за даними savED під час повномасштабної війни постраждали 11% українських шкіл, найбільше — у східних і південних областях країни. Понад половина постраждалих шкіл розташовані у Харківській, Донецькій та Луганській областях.

Райони й окремі громади у межах трьох досліджуваних областей постраждали різною мірою, і в кожній області — навіть там, де активні бойові дії тривали 4-6 тижнів, — є райони та громади, де щільність пошкоджень є дуже високою, тобто постраждало від 50 до 100% шкіл.

Часті типи пошкоджень шкільних будівель — руйнування даху або покрівлі, вікон і дверей, а також руйнування освітнього середовища через уламки та пожежі. У багатьох школах постраждали системи опалення, водогін, каналізація.

В цілому, за рік повномасштабної війни росіяни пошкодили 3051 заклад освіти і 420 зруйнували.

Найболючішими є людські втрати. Під час повномасштабного вторгнення гинуть учні, вчителі, батьки учнів, підкреслюють в savED.

Освітні втрати

Експерти вже висловлюють занепокоєння щодо якості освіти, яку отримують українські учні. Як пише УП. Життя, влітку 2 тисячі дітей узяли участь у проєкті ГО Смарт освіти, щоби наздоганяти програму. Вони відчували, що мають прогалини в знаннях із математики, української та англійської мов.

"Освітні втрати – різні у всіх дітей. На це впливає близькість до лінії фронту, частота повітряних тривог, навчання офлайн чи лише онлайн, ситуація з електроенергією тощо. Є різниця, як діти навчаються в Харкові та Ужгороді", – розповідає виданню очільниця громадської організації Смарт освіта Галина Титиш.

Також є і будуть діти, які повертаються в Україну з-за кордону. Різниця між програмами України й будь-якої іншої країни – разюча, програми несинхронізовані. До того ж діти, які повертаються з-за кордону, не вивчали українську мову, літературу чи історію України. Також при виїзді в іншу країну існує мовний бар’єр, який заважає українському школяру вчитись за кордоном.

"Для таких дітей треба буде вибудовувати індивідуальні освітні траєкторії, щоби інтегрувати їх. Тут не може бути одного підходу й рішення. Наприклад, дати всім один компенсаторний рік. Адже в одних дітей – великі освітні втрати, а в інших – ні. І така ситуація може бути в межах одного класу. Можливість надання індивідуальних та групових консультацій учням, які цього потребують, заклали в закон після отримання результатів PISA-2018. Інше запитання: де на це взяти кошти? На щастя, цю проблему бачать міжнародні донори та долучаються до її вирішення. Але масштаб проблеми великий", – говорить очільниця ГО Смарт освіта.

Також стало відомо, що вже існує непропорційне зростання завдань на самостійну роботу учнів, як можливість компенсувати школами втрати навчального часу.  Голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак під час круглого столу розповів, що також спостерігається погіршення навчальних результатів школярів з деяких предметів.

За його словами, умови повномасштабної війни передовсім негативно впливають на загальний психолого-емоційний стан учнів, а це натомість спричиняє зниження мотивації дітей.

"Учителі вже зауважують, що погіршуються навчальні результати учнів з математики, іноземних мов, української та інформатики. Наші ж дослідження вказують також про непропорційне зростання завдань на самостійну роботу учнів як спосіб компенсувати школами втрати навчального часу", — зауважив голова Державної служби якості освіти України.

Під час заходу відбулося обговорення питань щодо можливих компенсаторних заходів для здобувачів освіти в умовах війни. Зокрема, йдеться про розроблення системи національного вимірювання навчальних результатів школярів українських шкіл.

В ефірі телемарафону одна із авторок дослідження savED, співзасновниця фонду, екс-міністерка освіти Ганна Новосад розповіла, як покращити ситуацію із освітою школярів.

"Проаналізувавши дані, і безпосередньо провевши інтерв’ю з громадами, які були в зоні окупації та бойових дій, - а як фонд ми працюємо активно на Київщині та Чернігівщині, - для нас очевидні кілька речей. Є чимало регіонів, і в першу чергу це північ країни, Київщина та Чернігівщина, в яких вже можна поновлювати офлайн-освіту і максимально забезпечувати саме офлайн-відвідування навчальних закладів, звісно не в ті дні, коли йдуть масовані ракетні обстріли. І в даному випадку найкритичнішим є відновлення доступу саме до початкової освіти і до шкільної підготовки. Саме початківці - це та категорія дітей, вікова категорія, які не можуть якісно навчатися онлайн і тому фізичне відновлення саме початкових шкіл - це пріоритет", - каже Новосад.

Також екс-міністерка зазначила, що діти з прикордоння, яке межує з Білоруссю та Росією, не можуть вийти на офлайн-навчання. Існує 40-кілометрова зона, де не можна навчатись безпосередньо в приміщенні школи, навіть якщо воно вціліло.

"Для таких дітей однозначним рішенням є облаштування до абсолютно комфортного, придатного до перебування та навчання стану укриттів. Учні хоча б кілька годин в день або тиждень могли приходити та соціалізуватися, перебувати разом в офлайні", - вважає Новосад.

Валерія Шипуля

ТЕГИ: образованиестудентышколаВУЗшкольникиобучение
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі