Поширення чужорідних видів флори і фауни є однією з найбільших загроз на планеті, адже воно вбиває місцеву екосистему. Є ця проблема і в Україні, тому екологи закликають протидіяти їй.
Гості з Північної Америки
Інвазійні представники тваринного та рослинного світу інколи почуваються "у гостях" навіть краще, ніж у себе вдома. Річ у тім, що кожен вид тварин і рослин має свій природний ареал або місце, де цей вид живе. Але іноді буває, що люди випадково чи спеціально переселяють цих тварин чи рослини туди, де раніше їх ніколи не було. І деякі з цих видів починають на новому місці дуже швидко та безконтрольно поширюватися. Таких занадто агресивних чужинців і називають інвазійними. Такі рослини вважаються однією з екологічних проблем світу. Адже не маючи природних ворогів, котрі залишилися на їхній батьківщині, на новому місці вони стають абсолютно невразливими. Тому агресивно захоплюють нові території, вбиваючи місцеві види, і таким чином впливають на зміни в екосистемі.
"Для того, щоб протидіяти поширенню інвазійних видів, необхідно зробити певні кроки, починаючи з прийняття відповідних законів. В країнах ЄС вже кілька десятирічь діють різні програми протидії інвазійним видам. Раз ми йдемо в ЄС, то і у нас незабаром таке має бути. Але зараз це поки що не на часі. А ось хоча б перелік інвазійних рослин, зокрема дерев, які поступово знищують наші ліси, скласти необхідно", - пояснює експерт з лісової політики ГО "Українська природоохоронна група" Єгор Гриник.
Зараз Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів працює над створенням і затвердженням переліку інвазійних дерев. Поки рано говорити про те, які саме види потраплять у цей список, але екологи вважають, що там мають бути, передусім, найпоширеніший в наших лісах дуб червоний або червонолистий та надзвичайно агресивна робінія або по-народному - акація біла. Так, саме та акація, цвіт якої навесні так гарно пахне і приваблює бджіл, в результаті чого ми отримуємо гіпоалергенний і з тонким ароматом мед.
Обидва ці види дерев родом з Північної Америки. Коли у ХІХ столітті червоний дуб привезли в українські ліси, то звернули увагу лише на його переваги: він добре переносить морози і має якісну деревину. Нині ж це дерево займає вже десятки тисяч гектарів, особливо у карпатських лісах і розростається далі, витісняючи аборигенні види.
Біла акація теж родом з Північної Америки. Вона вже розселилася по всій території України, та найбільше - у степовій та лісостеповій зонах.
"Різні дерева по-різному поширені в регіонах. Але через зміну клімату ми не знаємо, де років через п’ять зустрічатимемо те чи інше інвазійне дерево. Наприклад, та ж робінія вже всюди проявляє інвазійну активність. Оскільки у нас в неї немає природних ворогів, вона дуже агресивна, виділяє хімічні речовини, які пригнічують аборигенні рослини, а потім захоплює нові території. В сосновому лісі іноді бачиш, що всихає сосна, і дуже часто поруч з нею можна побачити акацію. Як правило, вивести акацію з якоїсь ділянки практично неможливо через її дуже міцний і розгалужений корінь. Дуб червоний теж не має природних ворогів, зате й нього якісна деревина. Тому щороку лісівники вирощують такі дуби у розсадниках і заліснюють ними території", - пояснює Гриник.
За його словами, якщо Мінприроди затвердить перелік інвазійних дерев, це буде першим кроком до глобальної боротьби з чужорідними видами. Дерева з цього списку ніхто не вимагатиме викорчовувати, але висаджувати їх на нових плантаціях заборонять. А лісівники, яким дуже подобається продуктивність цих рослин та їхня невибагливість, напевно будуть захищати цих чужинців, як тільки зможуть.
Міфи і реальність
У ГО "Дунайсько-Карпатська Програма" вважають, що влада не поспішаю врегульовувати питання поширення інвазійних видів. І великою мірою це відбувається через потужне лоббі лісівників, яким інвазійні види забезпечують вищі прибутки при менших затратах. Щоб виправдати використання інвазійних видів, вони говорять про економічну вигоду від їх вирощування, але забувають сказати, що, у порівнянні з вигодою від продажу кубометрів дуба червоного та акації, ліс із природними місцевими видами надаватиме значно більше екосистемних послуг та, відповідно, і більшу економічну вигоду, наприклад, з грибів та ягід. Він також матиме значно вищий потенціал до поглинання та утримання вуглецю, підтримки місцевих видів, зокрема, запилювачів, від яких залежить наша продуктова безпека, рекреація тощо.
Ще, пояснюють у цій громадській організації, працівники лісу часто говорять про брак альтернативи щодо інвазійних видів, коли йдеться про їхнє використання у посушливих регіонах півдня і сходу країни, проблеми укріплення схилів та формування полезахисних ділянок.
"Але вони забувають сказати, що усі ці функції, включно з укріплюванням схилів, можуть виконувати природні види. Наприклад, існує методика ефективних посадок природних лісів на еродованих ділянках схилів. Це відбувається через висівання спочатку певних видів природних трав із застосуванням сітки, а потім висаджують природні породи дерев та кущів. Хоч на початковому етапі такі методи і потребуватимуть більших затрат для догляду, втім, у підсумку, вони є значно ефективнішими", - повідомляють у "Дунайсько-Карпатській Програмі".
Ті, хто чинить спротив боротьбі з інвазійними видами, навіть поширюють маніпуляції про те, що нібито у тому випадку, коли акацію та дуб червонолистий будуть внесені до переліку інвазійних видів, всі ці дерева доведеться терміново зрубувати. Хоча насправді заборона стосуватиметься лише висаджування їх у лісах. Адже проникнення інвазійних видів у природне середовище призводить до порушення балансу, екосистемних зв’язків, зменшення видового різноманіття й чисельності видів природної флори та фауни, локального витіснення, та, зрештою, зникнення популяцій окремих рідкісних видів. Йдеться вже не лише про дерева, а й про комах та рослинність, яка завжди є поруч з тими видами, які поступово виживають рослини-чужинці.
Галина Гірак