Війна знищила тисячі будинків по всій країні. Тим не менш, в деякі знищені житла продовжують надходити платіжки, а інколи на власників подають до суду за несплату комунальних платежів.
Що обіцяє уряд
У результаті повномасштабного вторгнення Російської Федерації було зруйновано понад 140 тисяч будинків українців, близько 18 тисяч із яких – багатоповерхові, повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
"За нашими даними, лише приблизна цифра – це зруйнованих будівель понад 140 тисяч. 140 тисяч! З яких, попередньо, лише близько 18 тисяч – це багатоповерхівки, які ми вважаємо, як один об'єкт, який може налічувати до 100 квартир", – сказав омбудсмен в інтерв'ю Радіо Свобода.
Щодо оплати за комунальні послуги, то Міністерство розвитку громад та територій надає таке пояснення: у разі якщо житло споживача зруйновано внаслідок ведення воєнних (бойових) дій і, відповідно, комунальні послуги та послуга з управління багатоквартирними будинками з цих причин споживачеві не надаються (не надавалися), плата за ці послуги також не нараховується.
Також в міністерстві звертають увагу споживачів на те, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 № 206 Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:
-
нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;
-
припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.
Проте, не дивлячись на обіцянки, українці жаліються на нарахування боргів за комунальні послуги в будинки, зруйновані війною. Більш того, комунальні підприємства подають на боржників до суду. І як показує практика, частіше за все борги нараховуються за газ.
Як пояснює в коментарі сайту Вести співробітниця Київоблгаззбуту Олена Кошова, винні у цьому самі споживачі. Тому що, по-перше, вони не подавали показники своїх газових лічильників за період, коли їм було нараховано заборгованість. Хоча як це можна було зробити, коли люди під бомбардуваннями виїжджали зі своїх будинків, а потім довгий час там не з'являлися, мовчать. По-друге, навіть попри те, що через пошкодження системи вони місяцями не отримували послугу – це не підстава не надавати показники і, тим більше, не платити за доставку газу.
"Так, у деокупованих населених пунктах інспектори ходили та фіксували пошкоджені, знищені будинки, але й власники теж мали прийти до газконтору з актом про пошкодження, з фотографіями, і написати заяву за формою про призупинення надання послуг із зазначенням причини. Якщо приходять квитанції про борг, а послугу не надано, то варто знову прийти і написати заяву. І тим, хто це зробив, наприкінці року було зроблено перерахунок. А по суті, з кожним випадком потрібно розбиратися індивідуально. Та відсутність лічильника не звільняє від плати за доставку газу", – розповіла ЗМІ Олена Кошова.
Що кажуть експерти
Як пояснює експерт з питань ЖКХ Олег Попенко, платіжки надходять, тому що вони оформлюються автоматично через спеціальну програму. Якщо компанія надавача послуг не має інформації про руйнування житла, і покази лічильника не будуть передаватися, то за основу будуть взяти середні показники споживання.
Проте єдина причина не платити за комунальні послуги під час війни - це повністю зруйноване житло.
"Лише у випадку, якщо житло і майно повністю знищено, тоді платити за комунальні послуги не потрібно, у тому числі й за газ", – підкреслює громадська активістка та експертка з ЖКГ Кристина Ненно.
У інших випадках людина маєте сплачувати рахунки за комуналку.
Більш того, юрист Ростислав Кравець зазначає, що борги, які були у споживача до війни, доведеться сплатити.
"Якщо людина жила в квартирі, наприклад, три роки й не сплачувала комунальні платежі, але під час війни її квартиру зруйнували, то ніхто не звільнить її від сплати цього боргу", – каже він.
В свою чергу, юрист Правозахисної групи Січ Ілля Шиян зазначає: комунальники не повинні вимагати квартплату за зруйноване житло, коли є докази руйнування, а власники – не повинні вносити квартплату.
Що робити, якщо це все ж відбувається? Юрист радить спершу звернутися із заявою до самих комунальників, а потім – до суду.
"У кожного споживача є базовий договір про надання послуг з компанією-постачальником послуги. Він підписується особисто або укладається автоматично. У договорі має бути прописано, що можуть бути форс-мажорні обставини. Війна – це форс-мажорна обставина, коли незалежно від бажання споживач не можете виконати зобов’язання щодо оплати послуг", - каже Шиян в коментарі Радіо. Свобода.
Тому споживач має спочатку повідомити компанію (письмово), що у нього зруйноване або пошкоджене житло і це є форс-мажорною обставиною. Вже на підставі цього мають перестати нараховувати платежі за послугу.
Також варто додавати до звернення докази – акт про пожежу або акт про пошкодження майна, довідку від місцевої влади та бажано декілька фотографій.
"Звернення я раджу відсилати поштою і зберігати накладну про відправлення, далі це буде доказом факту відправки звернення. У надавача послуг можна запросити договір про надання послуг. Якщо у ньому немає рядка про форс-мажорні обставини – то можна послатися на рішення Торгово-промислової палати України. За ним, військову агресію РФ визнано надзвичайною та невідворотною подією, а отже – форс-мажорною обставиною", – каже юрист.
Якщо упродовж 30 днів реакції немає, Ілля Шиян рекомендує звертатися до суду з цивільним позовом.
Споживачі не мають боятися відстоювати власні права, каже адвокат з Правозахисної групи Січ Віталія Серебрянська.
"За законодавством, якщо людина не споживає послугу фактично, то вона і не має за неї сплачувати. Це за Цивільним кодексом й профільними законами про комунальні послуги. Крім того, війна є форс-мажорною обставиною. Призупинення платежів за зруйновану оселю мало б відбуватися автоматично, але не завжди так є. По-перше, комунальні служби не завжди мають доступ до інформації про те, що відбувається, по-друге – часто незацікавлені перевіряти. Тобто це лягає на споживача – поінформувати самому", – пояснила Віталія Серебрянська в коментарі Радіо Свобода.
Однак до суду може піти не тільки власник зруйнованого житла, якому несправедливо нарахували борги. Як пише сайт Вести, облгази вже подають до суду на боржників, навіть якщо ті не мають житла. Журналісти пишуть, що такі справи розглядають у першу чергу і без виклику боржників, вони можуть і не знати про це. Суд не запитує жодних доказів, він вірить позивачеві безапеляційно та завжди виносить рішення на його користь, зазначає адвокат Роман Сімутін.
"Як можна виставити рахунок, на основі яких показників, коли немає лічильника, знищено житло чи коли люди відсутні – це окреме питання. Але ж вони йдуть до суду з цим приписаним боргом. І суддя розглядає це наказне провадження, не перевіряючи правдивість, довіряючи даним постачальника. І, безперечно, суддя виносить рішення на користь постачальника. Це дуже поширене явище", – розповідає адвокат.
Валерія Шипуля