RU
 

За чужий рахунок: кому можуть списати комунальні борги

Корреспондент.net,  11 квітня 2023, 18:10
0
9768
За чужий рахунок: кому можуть списати комунальні борги
Фото: Корреспондент.net
Відкрито майже 52 тис. судових справ щодо боржників з комуналки

Заборгованість за комунальні послуги сягнула десятків мільярдів гривень. Під час війни ці борги зростають ще активніше. Тому на різних рівнях обговорюється можливість списання цих боргів. Кого воно може стосуватися?

Невдалий експеримент

Приклад скасування оплати за комунальні послуги в Україні вже був. Нагадаємо, що 1 квітня 2022 року мер Харкова Ігор Терехов пообіцяв мешканцям міста списати всі борги за комуналку, починаючи з 24 лютого і до закінчення війни. Але невдовзі мерія забрада свої слова назад і повідомила, що підприємства житлово-комунального господарства міста з 1 червня відновлюють  нарахування плати за свої послуги. Міськрада пояснила, що харків'яни були звільнені від сплати комунальних послуг у той час, коли комунальники виконували свою роботу. Але підприємства не мають фінансової можливості продовжувати працювати в такому режимі.

"Так, внаслідок масованих обстрілів багато об'єктів критичної інфраструктури було знищено або зазнали серйозних пошкоджень. Щоб підприємства могли швидко відновити їх та якісно підготувати Харків до нового опалювального сезону, було прийнято рішення відновити оплату послуг ЖКГ", - сказано у заяві. І уточнено, що всі нарахування за спожиті послуги з 24 лютого по 1 червня 2022 року все одно будуть списані, комунальні підприємства зроблять перерахунок, але вже у липні харків'яни отримають квитанцію з нарахуваннями за минулий місяць, тобто, за червень. У той же час заборгованість, яка була до 24 лютого, списувати не будуть. Отже, експеримент не вдався.

В цілому ж у країні суми заборгованості за житлово-комунальні послуги зашкалюють, і продовжують зростати. За даними Держстату на 31 грудня 2021 року, борг населення за постачання та розподіл природнього газу становив 33,8 млрд грн, за теплову енергію та гарячу воду - 26,6 млрд грн, за централізоване водопостачання та водовідведення - 6,4 млрд грн, за управління багатоквартирним будинком - 5,6 млрд грн, за вивезення побутових відходів - 1,3 млрд грн, за постачання та розподіл електроенергії - 7,7 млрд грн. Усього - 81,4 млрд грн. Протягом воєнного 2022 року зі збором цієї статистики були проблеми: адже частина територій була або й досі залишається у тимчасовій окупації, зокрема, це стосується Криму, Донецької, Луганської, Харківської та Херсонської областей. Тому головне статистичне відомство її не оприлюднює. А в Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури хоч і мають певну інформацію, зібрану "вручну", але вважають, що порівнювати за таких умов дані за 2021-й і 2022-й роки - некоректно. Експерти ж неодноразово припускали, що заборгованість зростає досить жваво і вже досягла близько 100 млрд грн.

Обіцянки депутатів і чиновників

Щоб виправити ситуацію з боргами за комуналку, в парламенті у січні 2023 року зареєстрували законопроєкт №8367 "Про внесення змін в закон про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію".

Згідно з цим документом, українцям, чиє житло розташоване на територіях ведення бойових дій, заборгованості мають списати, але саме за той час, коли відбувалися там воєнні дії. Усім іншим боржникам залишається той же варіант, що діє і тепер: реструктуризація боргу протягом 60 місяців (5 років).

Поки що цей закон доопрацьовують у Верховній Раді, готуючи лише до першого читання. Тим часом Кабмін планує врегулювати можливість списання заборгованості за комунальні послуги в Мелітополі та на інших тимчасово окупованих територіях України.

"Про це домовилися з віцепрем’єр-міністром - міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Іриною Верещук під час її візиту до Запоріжжя. Протягом року окупації енергопостачальні компанії України продовжували нараховувати мешканцям, підприємствам і організаціям на ТОТ гроші за постачання електроенергії та її розподіл. Але ці послуги окупованим територіям фактично не надавались, а борги накопичились вагомі", - повідомив мер Мелітополя Іван Федоров.

За його словами, заборгованість лише в бюджетних підприємствах Мелітополя складає 38 млн грн. А мешканцям, більшість з яких евакуювалась з окупації, приходять багатотисячні платіжки. То ж віцепрем’єр пообіцяла, що уряд розгляне питання прийняття постанови, яка дозволить надавачам комунальних послуг списати нараховану заборгованість та не здійснювати нарахування до фактичної деокупації Мелітополя та інших тимчасово окупованих територій.

Після війни - під суд

Нагадаємо, що після введення воєнного стану в Україні було ухвалено закон №7531, що забороняє стягнення боргів за комуналку з населення, в тому числі й через суд. Вимагати сплати заборгованості комунальники зможуть лише через 6 місяців після припинення воєнного стану. Тому боржникам не варто розслаблятися, краще вже зараз підписати угоду про реструктуризацію і поступово, по можливості, виплачувати борг. Інакше, через пів року після перемоги постачальники послуг можуть звернутися до суду і рішення буде ухвалено на їхню користь. Крім того, якщо сума заборгованості перевищить 20 мінімальних зарплат (нині це 134 тис. грн), а заощаджень або рухомого майна у відповідача не буде, то комунальники можуть навіть забрати у нього квартиру.

"Навіть якби й хотіли чиновники і депутати списати борги усім боржникам, це зробити майже неможливо, адже не існує такої моделі, за якої держава компенсуватиме ці кошти. Бюджетним кодексом заборонено сплачувати кошти за приватних осіб. Але, звичайно, потрібно щось з боргами робити. Окуповані території - то окрема історія, там, напевно, потрібно буде зробити перерахунок. А у боржників з інших територійєдиний вихід - реструктуризація, інакше після війни доведеться відповідати в суді. І рішення точно буде не на боці боржника, який багато чого може втратити, зокрема, грошові заощадження, рухоме майно, автотранспорт чи навіть нерухомість", - каже голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

До слова, навіть протягом 2022 року в Україні, коли на законодавчому рівні заборонили  стягувати заборгованість за комунальні послуги, було відкрито майже 52 тис. судових справ щодо боржників з комуналки. А це - 26% від усіх цивільних справ у країні. За цими провадженнями комунальники вимагали сплати тієї заборгованості, яка була ще до початку повномасштабного вторгнення.

Галина Гірак

ТЕГИ: долгисубсидиикомпенсациякоммуналказадолженностькоммунальные услуги
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі