Черговий саміт НАТО відбудеться 11-12 липня у Вільнюсі. Українська влада каже, що чекає від зустрічі більшого, ніж просто заяв: наприклад, запрошення до Альянсу в якості повноправного члена.
Вимоги до НАТО
4 квітня у Брюсселі вперше з 2017 року відбулося засідання Комісії Україна — НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг підтвердив, що політика "відкритих дверей" НАТО залишається незмінною, і майбутнє України — в євроатлантичній родині. Як повідомлялося, наступний саміт Альянсу має відбутися 11-12 липня 2023 року у Вільнюсі, столиці Литви.
Після цієї зустрічі пролунали декілька заяв з боку української влади. Наприклад, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук розраховує, що на цьогорічному саміті НАТО ухвалять доленосне рішення щодо майбутнього членства України в Альянсі.
Він нагадав, що 30 вересня 2022 року Україна подала заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
"І я дуже розраховую, що на цьогорічному саміті НАТО у Вільнюсі буде ухвалене доленосне рішення щодо майбутнього членства України в НАТО", - додав він.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в свою чергу повідомив, що головним питанням на саміті у Литві буде рух до членства в альянсі.
"Перлина в цій короні - саме питання щодо членства, тобто як ми рухаємося до членства", - сказав Кулеба в ефірі національного телемарафону.
Крім цього очільник МЗС повідомив, на саміті буде "багато інших рішень" і що готуються певні гарантії безпеки для України".
"Будь-яке рішення, яке означає, що від фрази "двері відчинені" ми переходимо до фрази "Україна на порозі членства в НАТО", вважатимуться успішним результатом", - зазначив Кулеба.
Від слів українська влада переходить і до справ. 11 квітня Верховна Рада звернулася до держав-членів Організації Північноатлантичного договору та ПА НАТО щодо прискорення вступу України в Альянсі. Про це йдеться у постанові №9192.
"Україна прагне бути членом НАТО. Від імені українського Парламенту ми закликаємо парламенти країн НАТО ухвалити рішення або резолюції, які б підтвердили підтримку приєднання України до НАТО. До цього ж ми закликаємо і уряди країн-членів Альянсу", — повідомив Руслан Стефанчук.
Також у Верховній Раді закликали продемонструвати лідерство у виконанні рішень Бухарестського саміту НАТО 2008 року щодо нашого членства.
"І також вкрай важливо, аби напередодні доленосного саміту НАТО у Вільнюсі, всі держави-члени НАТО мали спільне бачення модальностей та часових рамок вступу України до Альянсу", — зазначив Руслан Стефанчук.
Допомагають і міжнародні союзники України. Сейм Литви 6 квітня вже ухвалив резолюцію до літнього саміту НАТО, який відбудеться у Вільнюсі. Зокрема, там мовиться про офіційне запрошення Україні приєднатися до Альянсу. А Анджей Дуда, президент Польщі, заявив, що офіційна Варшава намагається отримати додаткові гарантії безпеки від Альянсу для України.
Нагадаємо, що у НАТО завжди наголошують на тому, що, мовляв, для України двері в Альянс завжди відкриті. Проте, після цих запевнень завжди йде "але". Як казав генсек НАТО Єнс Столтенберг, хоч в Альянсі і зберігається політика відкритих дверей, але "в цей момент ми повинні бути інтенсивно зосереджені на майбутніх тижнях і місяцях, особливо коли Україна готується до контрнаступу".
"Україна стане членом Альянсу. Водночас ми всі маємо розуміти, що для значущого прогресу з цього питання перший крок — це гарантувати, що Україна існуватиме як суверенна незалежна держава. Тому ми надаємо безпрецедентний рівень підтримки. І будемо продовжувати це робити", — запевняє Столтенберг.
На слова генсека НАТО влучно відповів прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він висловив розчарування неодноразовим лозунгом про те, що двері НАТО залишаються відкритими.
"Тому ми, як українське суспільство в цілому, і ми самі, як українське керівництво, ми очікуємо під час саміту НАТО у Вільнюсі цього літа, ми почуємо щось більш конкретне, а не "двері НАТО залишаються відкритими для України", – сказав він.
Яким стане саміт для України
Думки експертів щодо вірогідного членства України в НАТО схожі. Багато з них намагаються дивитись на ситуацію реалістично. Наприклад, народний депутат України, голова Постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв вважає, що на літньому саміті у Вільнюсі мають озвучити остаточний сценарій по інтеграції України — вимоги та часові рамки.
"Ми реалісти і розуміємо, що до закінчення війни і до нашої перемоги, рішення щодо членства в НАТО ухвалено не буде. Однак ми розраховуємо, що на Вільнюському саміті нам окреслять межі можливого сценарію щодо ухвалення рішень. Не просто "двері відчинені", а "ми готові бачити Україну після війни", — сказав він в ефірі FREEДОМ.
У такому сценарії будуть вказані певні вимоги, які Україна має виконати до вступу в Альянс. За словами Чернєва, це може бути реформа системи охорони державної таємниці та спецслужб.
"Бути на єдиних стандартах із ними, щоб механізми взаємодії, обміну інформацією та захисту цієї інформації були однаковими. Так, ми швидко просуваємося на полі бою, освоюючи західну техніку, тренуючи наших солдатів і офіцерів за західним зразком, але нюансів, за якими ми не відповідаємо стандартам НАТО, ще досить багато", — пояснив він.
Подібну думку в ефірі телемарафону виказав військовий експерт групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко. Він вважає, що до закінчення бойових дій Україну в НАТО не візьмуть.
"Кінець нашої війни - це повернення до кордонів 1991 року. Тобто - якщо ми кажемо про перспективу, вона не короткострокова. Це більше середньострокова перспектива. Але після завершення війни Північноатлантичному альянсу дійсно потрібно така армія, як українська, саме в складі НАТО. Отже, вони зацікавлені навіть в якомусь сенсі більше, ніж Україна", - наголосив Коваленко.
Щодо вікна можливостей по вступу до НАТО, то воно може відкритися протягом кількох наступних років, вважає завідувач сектору Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак в ефірі FREEДОМ.
"До цього моменту Україна має бути готова за всіма технічними параметрами. Але жодна технічна готовність не може переважити політичне міркування про те, що членство в НАТО має, на думку всіх країн-членів НАТО, нести, зміцнювати спільну безпеку. Як колись сказав генеральний секретар Вернер, він сказав, що може так статися, що держава, яка не володіє, не відповідає всім критеріям, стане членом НАТО. І може так статися, що держава, яка відповідає всім критеріям, не стане членом НАТО, тому що рішення політичне", — звернув увагу Їжак.
На думку ж кандидата політичних наук, експерта-міжнародника Станіслава Желіховського, на саміті НАТО у Вільнюсі союзники України наполягатимуть на її вступі до Північноатлантичного альянсу. На його думку, на полях саміту можливі два варіанти.
"По-перше, представники Республіки Польща продовжуватимуть наполягати на приєднанні до НАТО України. І тут варто зазначити, що Анджей Дуда під час візиту Володимира Зеленського заявив, що Україна має якнайшвидше стати повноправним членом Альянсу. Також у цьому питанні, ймовірно, будуть союзники. Приміром, господиня саміту Литва, Сейм, який ухвалив резолюцію, в якій ідеться про те, що необхідно запросити Україну вступити до НАТО як державу-члена саме на саміті НАТО у Вільнюсі. По-друге, можливе формування так званих малих альянсів, де Україна, Польща, Литва та інші потенційні країни-партнери займатимуть ключові ролі в безпеці кожної країни, зокрема, окремо, так і в цілому регіону — від Балтики до Чорного моря", — каже Желіховський в ефірі FREEДОМ.
В цілому, у заходу є три причини прийняти Україну до НАТО, каже експерт Ради зовнішньої політики Українська призма Олександр Краєв. Перша - досвід війни з ядерною державою. Він необхідний НАТО не тільки в плані стримування Росії, але й Китаю.
Також Україна стане не просто сильним союзником НАТО, а незамінним укріпленням її східного флангу, каже Краєв в ефірі 24 каналу.
Третя причина - демонстрація сили Заходу, якою вже є Україна, вважає аналітик. Повномасштабна війна продемонструвала усьому світу, що навіть у таких умовах можна пропагувати свої цінності та перемагати диктаторів.
"Україна – показник того, що Захід може бути сильним. Тому ми маємо стати членом НАТО. Україна буде символом", - резюмував Олександр Краєв.
Валерія Шипуля