Придушена західними санкціями, економіка РФ потребує вливань, зокрема, й "дзвінкого металу". Звикла до швидкого збагачення і російська влада з її прихвостнями, тож докладає руку до заворушень у Судані.
Хроніка буремних подій
15 квітня в Судані почалися зіткнення між Силами швидкого реагування (RSF) та регулярною армією країни. Це сталося через розбіжності між командувачем суданської армії Абдель Фаттахом аль-Бурханом, який фактично є президентом країни, і главою Сил швидкого реагування Мухаммедом Хамданом Дагало (Хамідті). Після перевороту в жовтні 2021 року Суданом управляє рада, що складається з генералів, конфлікт спалахнув між двома найголовнішими з них. Регулярна армія атакувала бази RSF, цим силам пропонували увійти до складу регулярної армії, та вони відмовилися.
Зіткнення почалися у столиці Судану Хартуме. Стрілянину було чути в районі штаб-квартири суданської армії та міністерства оборони в центрі Хартума, а також у північній частині столиці, де знаходиться президентський палац. Місцеві жителі повідомляли, що бачили на вулицях міста артустановки та бронетехніку. Під час заворушень у Хартумі згорів літак української авіакомпанії SkyUp. Зараз вже йдеться про 420 загиблих, окрім того поранені чотири тисячі осіб.
При цьому Дагало звинуватив суданську армію у спробі держперевороту, а також заявив, що у місті Мерові до угруповання приєдналися підрозділи збройних сил, а багато інших здалися. У свою чергу, армія Судану назвала RSF бунтівною силою та звинуватила в атаці на державні та стратегічні об'єкти.
Терміново припинити вогонь закликав сторони конфлікту представник ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Він повідомив про свою розмову із Абдель Фаттах аль-Бурханом та генералом Мухаммадом Хаман Дагло, в якій закликав до захисту цивільного населення та гарантування безпечної евакуації громадян ЄС з країни.
23 квітня у Судані приземлився перший французький евакуаційний літак.Наступного дня стало відомо, що МЗС України теж вживає активні заходи для евакуації громадян з Судану. Зокрема, було сформовано список осіб, які виявили бажання залишити країну, відпрацьовувалися логістичні маршрути та безпекові аспекти. Згодом стало відомо, що з Судану було евакуйовано 87 українців (це переважно працівники авіакомпанії SkyUp) та громадян Грузії та Перу, загалом - 138 людей. Для отримання консульської допомоги українці у Судані могли звертатися до посольства України в Єгипті та почесного консульства нашої країни у Хартумі.
Для координації гуманітарної допомоги, за повідомленням Reuters, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) надіслало до Судану спеціальну групу експертів з реагування на стихійні лиха. Серед її головних завдань - координація допомоги з міжнародною спільнотою та партнерами, а також робота над визначенням пріоритетних потреб та безпечна доставка гуманітарної допомоги до країни.
"Бойові дії між Суданськими збройними силами та Силами оперативної підтримки у Судані забрали сотні життів, тисячі отримали поранення і вкотре підірвали демократичні устремління суданського народу, відчувається нестача електроенергії, води та продовольства", - йдеться у заяві USAID.
При цьому, за даними організації, третина населення Судану (а це майже 16 мільйонів осіб) ще до початку бойових дій потребувала гуманітарної допомоги для задоволення основних людських потреб.
"Аватари" Кремля
Звичайно, суданські події не є випадковими. Спеціальний представник України у країнах Близького Сходу та Африки Максим Субх каже, що таким чином російське керівництво намагається розширити свій вплив на територію африканського континенту. Причина лежить буквально на поверхні: Судан займає третє місце в Африці з видобутку золота, котрого так потребує пожадлива й водночас придушена західними санкціями російська влада.
До речі, зв’язки між росіянами й суданцями налагоджені вже давно. Як повідомляє ВВС, у 2017 році тодішній президент Судану Омар Башир, звинувачений Міжнародним кримінальним судом у геноциді населення Дарфура, прилітав до Москви і підписав там кілька угод. Серед них була угода про створення російської військово-морської бази у Порт-Судані на Червоному морі, а також угоди про концесії на видобуток золота між російською фірмою М Інвест та суданським Міністерством мінералів.
У березні 2022 року суданські чиновники заявили, що планують відновити зупинену в 2020 році угоду по базі у Порт-Судані. Тоді ж до Москви приїздив Дагало, де він зустрічався з російськими чиновниками, включаючи міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова та Миколу Патрушева, секретаря Радбезу Росії. А після візиту Лаврова до Судану військовий режим країни схвалив будівництво російської бази ВМФ - на ній розмістяться близько 300 військових та чотири кораблі. У обмін Москва постачатиме Хартум зброєю та військовою технікою.
При цьому очільник Вагнера Євген Пригожин є "аватаром" російського диктатора Володимира Путіна не лише в українській війні, а й у боротьбі за суданське золото: Мінфін США вважає очолювану ним фірму М Інвест та її дочірню фірму Meroe Gold ширмами, що прикривають діяльність у Судані ПВК Вагнер. Ще у 2020 році тодішній міністр фінансів США Стівен Мнучин сказав, що "Пригожин та його мережа експлуатують природні ресурси Судану в особистих цілях і поширюють свій шкідливий вплив планетою". Окрім цього, Вагнер займається там навчанням суданських військових та допомагає придушити масові протести.
За даними доктора Жоана де Деуш Перейра із британського Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), у 2018-му у Вагнера в Судані було близько 100 осіб, "і з цього пішов розвиток відносин". Пізніше кількість вагнерівців у країні зросла до 500, більшість з них базувалася на південному заході, в селі Ум Дафук біля кордону з Центрально-Африканською Республікою (ЦАР).
Водночас, деякі золоті копальні Судану контролює саме генерал Дагало, він же створив потужне військове угруповання, котре брало участь у конфліктах у Ємені та Лівії.
За словами Максима Субха, зараз конфлікт між Дагало та Фаттахом аль-Бурханом увійшов до гарячої фази. Якщо бойові дії продовжаться, це може ще більше роздробити країну та посилити політичну нестабільність.
"На великий жаль, Захід залишив Африку на роздертя. За останні 30 років Росія дуже міцно увійшла більш ніж у дев’ять африканських країн. Вона там краде золото, добуває діаманти, вербує найманців, - зазначив головний редактор порталу Україна по-арабськи Мохаммад Фараджаллах у коментарі Еспресо. - Якщо Росія має товар, золото та діаманти, тоді західні санкції безглузді. Росія скористалася моментом, що Європа та цивілізований Захід залишили Африку без уваги. Відповідно, Росія зайшла дуже міцно".
Ірина Носальська