У найстаршої мами нашої країни Валентини Підвербної соціальні служби забрали доньку. Приголомшені цією новиною українці тепер розмірковують, чому цю родину супроводжують негаразди, і хто в цьому винен.
Рішення - за судом
Все почалося з того, що 24 квітня у соцмережі з’явився пост 12-річної Ганни-Марії, доньки мами-рекордсменки, у якому вона повідомила, що мати постійно з неї знущається, фізично і психологічно: б’є, дряпає, кричить, вживаючи нецензурну лексику, забороняє робити необхідну операцію, рве її одяг, не дозволяє митися і прати. Дівчинка припускає, що мати може довести її до самогубства.
Як повідомила пресслужба Чернігівської міської ради, дізнавшись про те, що написала дитина, працівники міського управління у справах дітей, ювенальної превенції Нацполіції, центру соціальних служб та спеціаліст "Сімейної поліклініки" виїхали за місцем проживання матері та дитини. Неповнолітня під час спілкування попросила, щоб її забрали від матері. Згідно складеного на місці акту, рівень безпеки дитини визначено як небезпечний. А 25 квітня на позачерговому засіданні виконкому міськради вирішили негайно вилучити дівчинку з родини.
"Дитина зараз перебуває в одній із лікарень міста. Її оглянули, травм не виявлено. Очевидно, там ще будуть працювати психологи. Але життю дитини нічого не загрожує. Коли її вилучали, то вона підтвердила інформацію, яку виклала в соцмережах", - повідомив під час розгляду цього питання в.о. міського голови Олександр Ломако.
Тим часом управління у справах дітей готуватиме позов до суду, який має вирішити: відібрати дитину у матері чи повернути їй. До слова, з листопада 2022-го ця родина перебуває на обліку служби, оскільки ювенальна поліція склала на Валентину Підвербну два адмінпротоколи: за невиконання батьківських обов'язків та за психологічне насильство. У січні цього року справу розглядали в суді, який у діях жінки не побачив складу правопорушення.
Як провалили закон
У коментарях до новин про цю родину багато людей в усьому звинувачують лікаря-репродуктолога, який зробив свого часу Підвербній ЕКЗ (екстракорпоральне запліднення), що дало їй можливість у 66 років стати мамою.
"Юридично лікар не винен. Бо не було і немає у нас по закону обмежень віку жінок для того, щоб зробити їм штучне запліднення, - пояснює екс керівник офісу Уповноваженого з прав дитини (з 2011 по 2014 роки) Людмила Волинець. - Інше питання, що нам треба хоча б зараз зробити висновки. Бо коли народилася дівчинка, 2011 року, була досить висока активність ЗМІ щодо цієї ситуації. Утім, усі дебатували про право жінки стати матір’ю, але мало хто звертав увагу на те, що очікує дитину за такої ситуації, коли мати годиться їй, умовно кажучи, в бабусі. З точки зору комерційної репродуктивної медицини це було певне досягнення. На його олтар поклали народження цієї дитини. І всі учасники цього процесу мали свій інтерес. І лікарі, і комерційні підприємства, які завдяки медикам надають свої послуги, і жінка, яка дуже хотіла народити. Але ніхто не згадав про інтерес дитини".
Невдовзі після того, як чернігівська пенсіонерка народила немовля, в парламенті був зареєстрований законопроєкт народного депутата Катерини Лук’янової, який обмежував вік жінок, до яких можуть бути застосовані репродуктивні технології. Але лобісти штучного запліднення та сурогатного материнства підняли такий галас, нібито обстоюючи права жінок на материнство, що законопроєкт відклали на невизначений час, і донині про нього не згадали.
"Я працювала тоді в команді Уповноваженого з прав дитини, тому брала участь як консультант у розробці цього законопроєкту, - продовжує Людмила Волинець. – Мова йшла про те, що потрібно йти за аналогією можливостей звичайної жінки, фертильний період якої триває від 16 до 45 років. Тобто, йшли, як кажуть, по голосу божому. Тому й пропонували обмежити вік жінок для проведення штучного запліднення 45 роками. Тоді вийшло б, що у віці мами 60+ дитина вже досягає повноліття. Це вже інша справа ніж те, що ми бачимо, коли мамі 78 років, а доньці - 12. Ці роки надважкого дитинства мають стати для депутатів приводом для того, щоб ухвалити закон, який заборонив би такі експерименти зі штучним заплідненням".
ЄС не схвалить наш медтуризм
Україна - одна з небагатьох країн, де досить широко використовуються технології ЕКЗ і сурогатне материнство.
"Не секрет, що у нас процвітає так званий медичний туризм, коли європейці їдуть в нашу країну, щоб запліднити своєю яйцеклітиною сурогатну матір і скористатися її послугами. Ми в цьому плані не відносимося до прогресивних країн. На мою думку, наше входження до ЄС призведе до того, що змушені будемо мати серйозні реформи у цій сфері. Нам не дозволять так і надалі себе поводити. Ми ж нині про штучне запліднення і сурогатне материнство маємо усього три листочки наказу МОЗ і дві статті у Сімейному кодексі. Це надто просте, навіть примітивне правове регулювання. Лобісти цієї теми з комерційних структур відповідного профілю не дають можливості розширити його. Але нікуди від цього не дінемося, доведеться, попри все, навести у законодавстві з цих питань лад", - каже наша співрозмовниця.
На її думку, службам у справах дітей і соціальним службам доведеться серйозно докластися до того, щоб допомогти дитині реабілітуватися після деструктивної материнської любові і такого права власності на неї, яке вона пережила. На жаль, в Україні не так багато фахівців, які здатні надавати тривалий час цій дівчинці постійну психологічну допомогу для того, щоб навчити її жити в нових умовах: спочатку - пережити розлуку з матір’ю і жити без мами, хоч там їй було несолодко, а потім - вчитися будувати стосунки з тими людьми, які з’являться у її житті. Крім усього іншого, питання упирається й у фінанси. Але є велика надія на допомогу міжнародних організацій, які допомагають нашим дітям.
На одному з популярних сайтів, присвячених сурогатному материнству, можна знайти інформацію й про Валентину Підвербну.
"Це дивовижний випадок не лише для України, а й для всього світу - на даний момент лише 4 жінкам старше 60 років вдавалося зачати та виносити дитину, - сказано у повідомленні. - Через рік Валентина давала інтерв'ю місцевій газеті, де розповіла, що дочка росте і розвивається нормально, вимовляє перші слова, а самостійно ходити почала з семи місяців. Періодично їх відвідують медики та соціальні працівники, адже у багатьох виникало питання, чи зможе нормально виховати дитину жінка, яка так пізно народила. Ще у пологовому будинку Валентині пояснювали, як купати і сповивати малу, а також займатися її розвитком. За словами жінки, вона щаслива, адже на дитину чекала довгі роки і, хоча тепер немовля забирає майже всі сили, почувається помолодівшою і планує прожити ще дуже довго. Якби дозволяло фінансове становище, вона не відмовилася б народити ще одну дитину".
Отже, при кращих матеріальних статках найстаршої мами України діток у неї могло б бути двоє.
Галина Гірак