Для того, аби російські військові злочинці не залишилися непокараними, Україна створює власний аналог ізраїльського Моссаду. Тож справедлива відплата нажене кожного з них.
Книга катів
Офіс генерального прокурора України веде розслідування злочинів окупантів за трьома головними напрямками це - злочин агресії, злочин геноциду та воєнні злочини.
Як зауважив генпрокурор Андрій Костін, головним доказом злочину агресії є дії Володимира Путіна, як президента РФ та головнокомандувача її збройних сил, який 24 лютого 2022 року віддав наказ на воєнне вторгнення в Україну, і продовжує свої злочинні вчинки.
"Це злочин лідерства, який тягне за собою інші міжнародні злочини. Тож головні підозрювані у цьому злочині - політичні та військові керівники кремлівського режиму, які планували, готували, організовували та виконували цей акт агресії", - пояснив Костін.
Окрім цього, у лютому 2023 року в ОГП було зареєстровано більше 66 тисяч випадків російських воєнних злочинів: від невибіркових обстрілів мирного населення до застосування тортур та сексуального насильства проти громадян України.
У березні 2023-г в Україні було відкрито офіс Міжнародного кримінального суду (МКС), котрий видав ордер на затримання Путіна, звинувачуваного у примусовій депортації тисяч українських дітей до РФ.
"Ми сподіваємося на подальшу співпрацю у розслідуванні та переслідуванні злочинів РФ проти України. Твердо вірю, що наші спільні зусилля допоможуть у розвитку більш справедливого світу", - підкрелив Костін.
Розслідуванням військових злочинів окупантів займаються групи фахівців-криміналістів зі всього світу. Проте далеко не всіх їх вдасться офіційно притягнути до кримінальної відповідальності. Але російські окупанти мають усвідомлювати, що їм не уникнути розплати за скоєні в Україні воєнні злочини. У держави вистачить власних ресурсів, аби знайти їх і поставити логічну крапку у цьому питанні - про це нещодавно заявив керівник Головного правління розвідки МОУ Кирило Буданов в інтерв’ю американському телеканалу PBS.
"Кожен, хто здійснив воєнні злочини чи злочини проти людяності в Україні, в тому числі дуже кричущі, наприклад, групове згвалтування чи вбивство цивільних і дітей, буде знайдений та знищений у будь-якій частині світу", - пообіцяв Буданов.
Розмови про те, що в Україні розбудовується спеціальна служба, котра буде займатися реалізацією помсти російським злочинцям, точаться вже давно. 20 червня 2022 року запрацював сайт з даними таких покидьків. Проєкт Книга катів українського народу збирає докази злочинів та інформацію про тих, хто їх скоїв. Сайт містить детальну та верифіковану інформацію.
"Тут буде кожен причетний до злочинів проти українського народу. Упорядники книги запрошують громадян, які постраждали від російських окупантів, надавати свідчення вчинення загарбниками воєнних злочинів проти мирних мешканців України", - повідомляє сайт ГУР.
Приклад ізраїльської спецслужби
Звичайно, деталей опису структури, організації й результатів роботи спецпідрозділів ГУР, що займаються такими справами небагато, а вірніше - катма. Та нескладно припустити, що українські розвідники не "вигадують велосипед", а успішно переймають міжнародний досвід, у першу чергу - легендарного ізраїльського Моссаду, бо у наших країн дуже подібні обставини та можливості боротьби за незалежність.
Робота Моссаду завжди була вкрита пеленою таємничості. Офіцер Армії оборони Ізраїлю та військовий історик Григорій Тамар розповів, що сама назва секретної спецслужби (котра, насправді, у перекладі з івриту звучить, як "контора" - ред.) спочатку взагалі була заборонена для використання, в Ізраїлі не можна було вимовляти це слово.
"Тобто Моссад - це контора, організація. А яка саме - той, кому потрібно, знає. Однак у 1960 році відбулася настільки гучна подія, котра вийшла за рамки Ізраїлю, що приховувати щось вже було неможливо, - сказав він на YouTube-каналі Дмитра Гордона. - В Ізраїля завжди був особливий рахунок до нацистських злочинців. Безкінечне попрання людських прав та приниження, що пережив мій народ у Голокості, потребувало помсти. Тим більше, що значна частина людей, інтегрованих до апарату Третього рейху, продовжували процвітати і після закінчення Другої світової війни. На Заході їх намагалися судити, але вироки, до речі, були доволі м’які".
Тож, за словами Тамара, екс-нацистам вдалося інтегруватись, наприклад, у ВПК Єгипту, вони долучалися до створення ракет, хімічної зброї та іншого.
"Звичайно, Ізраїль прагнув помсти. Та вона теж має бути обмежена цивілізованими рамками. Тому було чітке розуміння, що євреї не будуть діяти засобами, котрими діяли фашисти, - підкреслив він, додавши, що було вирішено шукати по світу нацистських злочинців точково, аби вони не уникнули кари. - У кожної страшної справи є "злий геній", і такою людиною у кінцевому вирішенні "єврейського питання" був Ейхман (офіцер СС, який відіграв центральну роль у знищенні європейського єврейства - ред.), класичний кат. Він втік з американського полону та знайшов прихисток в Аргентині. У кінці 50-х років у результаті переданої ФРН певної інформації його почали шукати".
Все, що відбувалося далі - це результат неможливості добитись суду у рамках цивілізованих правових норм, підкреслив Тамар.
У результаті звернення до Аргентини з вимогою його видати Ейхман міг знову утекти. Можна було його просто ліквідувати, як це було зроблено стосовно нацистів-вчених, які розробляли зброю для Третього рейху у 50-ті роки, та євреї вимагали суду. Тому в Аргентину виїхала група співробітників Моссаду під прикриттям.
"Цікаво, що він "погорів" через дружину. Він з нею одружився в Аргентині вдруге, а їй поміняли у прізвищі лише одну літеру. Це вже було індикативно, а потім вони зіграли срібне весілля у справжню дату, цього було достатньо для його ідентифікації. Була розроблена спецоперація: його схопили, вивезли на орендовану віллу, а потім за документами постраждалого у аварії ізраїльського пілота Ейхмана у кріслі-каталці, вколовши седативним препаратом, доправили до Ізраїлю", - розповів Тамар.
Суд над Ейхманом тривав кілька років, вирок очікувано виявився суворим - смертна кара. А зараз, продовжив Тамар, в Ізраїлі терориста, захопленого з кров’ю невинних жертв на руках, не ліквідують, а засуджують до кількох пожиттєвих строків.
Тож, з моменту затримання Ейхмана всі заговорили про Моссад, але ім'я його керівника було засекречено до 90-х років. Подібних історій, широко відомих та більш таємних, у ізраїльської спецслужби ще багато.
Про створення аналогічних підрозділів в Україні заговорили майже з початку війни, дуже давно. Зокрема, генерал української армії Микола Маломуж повідомляв, що у нас йде співпраця не лише з ізраїльською, а й з американськими, європейськими, турецькими і навіть китайськими розвідками щодо пошуку російських військових злочинців.
"Як зараз іде пошук по ісламській державі (ІДІЛ) - це буде ще гірше, земля горітиме під ногами. Під якими вони б паспортами не виїжджали за кордон, у будь-яку країну, їх шукатимуть. А спецслужби шукатимуть їх на території Російської Федерації", - підкреслив він.
Ірина Носальська