Батьківщина-мати - найвищий в Україні та Європі монумент. Але на щиті пам’ятника і досі зберігається радянський герб, який мають прибрати в рамках декомунізації. Зробити це важко.
Доля щита - вирішена
21 липня минулого року завершилося опитування про майбутнє символіки на щиті монумента Батьківщина-мати у Києві, ініційоване Міністерством культури та інформаційної політики разом з Мінцифрою.
Як повідомляється у Телеграм-каналі Мінкульту, опитування стало другим за залученням у додатку Дія, зібравши 778 218 голосів.
Найбільшу кількість голосів (85%) набрав варіант "замінити на Тризуб — Державний Герб України".
За варіант "зняти радянський герб і залишити щит чистим" віддали свій голос 9% опитуваних, а варіант "залишити все як є" набрав найменше голосів — 6%.
В травні історія з гербом отримала законне продовження. Міністр культури Олександр Ткаченко в етері телемарафону Єдині новини розповів, що зараз робота з декомунізації столичного монумента на стадії підготовки необхідної документації, щоб зрозуміти, які роботи потрібно провести і як краще це втілити.
"Зараз готується проєктна документація, щоб зрозуміти, у який спосіб і як краще його (герб СРСР – ред.) знімати, які роботи треба провести. Власне, початкова стадія процесу зміни радянського герба на тризуб вже розпочалась", – заявив Ткаченко.
В коментарі Суспільному Ткаченко розповів про декомунізацію Батьківщини-мати більш детально. Він зазначив, що відповідні роботи розпочнуться не раніше за наступний рік.
"Але тут питання полягає в наступних кроках: маємо зробити для початку технічне обстеження, у якому стані зараз перебуває об'єкт, потім віддати це на експертизу кільком київським інститутам, які знаються на металевих конструкціях, які розуміють, що треба робити", — пояснив він.
Після цього необхідно буде напрацювати проєктну документацію, яким має виглядати цей герб та провести відповідний конкурс.
"І лише після цього розпочати роботи з демонтажу і встановлення. Паралельно мають бути вирішені питання, пов'язані із законодавчою сферою, тому що є певні протиріччя у законі боротьби з радянськими наслідками, який говорить про збереження пам'яток Другої Світової війни, так само потрібно вирішити питання авторського надзору", — зазначив Ткаченко.
Олександр Ткаченко додав, що заміна гербу навряд буде дешевою.
"Напевно, це не буде дешевий процес, але не непідйомний. Я думаю, що якщо стільки людей вклалися в голосування, якась кількість може трошки допомогти для того, щоб зробити цей, досить символічний і потрібний крок. "Батьківщина" ж дивиться очима на схід", — зауважив посадовець.
Є багато нюансів
Як свідчать експерти, перебудова монументу може виявитись надважкою. Справа в тому, що декомунізацію Батьківщини-матері планували зробити давно, після прийняття відповідного закону. Але проти були експерти, які розповідали, що втручання в архітектуру монументу може скінчитись катастрофою.
Ще у 2021 році нащадки співавтора монумента Батьківщини-матері скульптора Василя Бородая висловлювали застереження, що демонтувати герб, не завдавши шкоди самій статуї, не є можливим, оскільки "руки статуї тримаються на спеціальній противазі", і якщо її порушити, знімаючи щит, наприклад, то це може призвести до обвалення усієї конструкції.
В свою чергу будівельник з Інституту Шимановського Олександр Голоднов, коментуючи можливу заміну герба на пам'ятнику, заявив, що Батьківщину-мати краще взагалі не чіпати.
"Будь-яка створена річ має існувати в оригінальному вигляді. Я як будівельник вам говорю — краще це все не чіпати. Меч на монументі хитається з амплітудою у кілька метрів. Якщо ми щось порушимо, може статися що завгодно", — сказав Олександр Голоднов у коментарі Новини.Live.
Мистецтвознавиця і старша наукова співробітницю музею історії міста Києва Катерина Липа розповіла, що за підрахунками інженерів, будь-які дії з монументом і його гербом технічно неможливі. В коментарі NV експертка пригадала, що розмови про те, що робити з пам’яткою, в архітектурному колі почались одразу після здобуття Незалежності України.
"На той момент статуї було ще років десять. Тоді на поверхні були ще всі документи, і інженери розпочали розрахунки. З’ясувалося, що нічого не можна зробити. Тобто це будівництво наробило такого кошмару із ділянкою забудови, що будь-які маніпуляції з бабою загрожують Лаврі. Також завдяки розрахункам з’ясували, що герб теж неможливо демонтувати, хоча дуже хотілось", - каже Липа.
До того ж, заміна герба коштуватиме немалу суму. Головний інженер меморіалу Максим Шевчук у коментарі Новини.LIVE розповів, що у Національному музеї історії України у Другій світовій війні вже готуються обстежити монумент Батьківщина-мати. Головна мета — з’ясувати, яким чином можна прибрати зі щита статуї радянський герб. Шевчук пояснив, що герб приварено зовні, і теоретично його можна зняти, але треба з’ясувати, як.
"Звісно, на це будуть потрібні кошти — і це, як ви розумієте, буде далеко не тисяча гривень. Суму, навіть приблизну, можна буде назвати лише тоді, коли ми побачимо проєктну документацію. Але, припускаю, вона становитиме як мінімум понад десять мільйонів гривень. Навіть саме тільки обстеження, яке ми зараз збираємося провести, буде коштувати орієнтовно триста тисяч гривень", — пояснив він.
За словами головного інженера, обстеженням займатиметься київський Інститут сталевих конструкцій імені Віталія Шимановського.
"Ми вже підготували листа до Інституту, бо якщо знову порушується питання щита, потрібно зробити обстеження вузлів та зварних швів. Без попереднього обстеження жодних рішень щодо заміни герба бути не може", — підкреслив Шевчук.
Знос або нові сенси
Проте проблема з Батьківщиною-мати криється не лише в радянському гербі на щиті. Монумент несе певні змісти, які набагато глибші за зовнішню декомунізацію. Катерина Липа на ідею замінити радянський герб на український тризуб відповіла: "Це найгірше, що можна вигадати".
"Не можна змішувати із тоталітарним символом символіку модерної України. Ми таким чином підключаємо до сьогоднішньої антикомуністичної ідеології комуністичний символ. Хоча герб дуже муляє очі, і якщо б можна було його прибрати, було б дуже непогано", - вважає експертка.
Більш радикальну думку висловив Володимир В’ятрович, народний депутат України та ексголова Українського інституту національної пам’яті, - ще під час голосування в Дії про подальшу долю монументу. Він зазначив, що то одним із варіантів в переліку мав би бути демонтаж цього монумента.
"Моя особиста думка, що як мінімум має бути усунуто радянський герб з цього монумента. Яким чином, очевидно це питання до техніків і треба розглядати технічний бік цього питання. Я не підтримую ідею, щоб замінити його тризубом, тому що для мене цей пам’ятник у будь-якому вигляді буде радянської монументальної пропаганди. І будь-які спроби його українізації будуть просто зайвими. І абсолютно непотрібними. Він від цього не стане більш українським", - казав В’ятрович в коментарі NV.
Про пошуки нових змістів для декомунізованого музею розмірковує і Юрій Савчук, історик, гендиректор Національного музею історії України у Другій світовій війні. Він вважає, що Батьківщина-мати трансформується з радянського символу у нові сенси, які говорять про нього як про символ стійкості і незламності супроти російської агресії.
"Заміна герба на щиті – це важливе завдання, актуальність і нагальність якого ніхто не заперечує. Утім воно відсунулося вниз, не знаю на скільки позицій, тому що у нинішніх умовах вже не може йти мова тільки про герб. Йдеться про переосмислення діяльності музею, його постійної експозиції, всього меморіального комплексу, архітектурних рішень", – говорить він в інтерв’ю Укрінформу.
Савчук переконаний, що після війни буде пошук центру пам’яті про велику Перемогу всього демократичного світу, про найбільший військовий конфлікт з часу Другої світової війни. Зрозуміло, що це має бути в Києві – столиці України, яка витримала перші удари ворога.
"Наш меморіальний комплекс, монумент Батьківщини-матері набули зовсім іншого сенсу в цій війні. Тож ми на шляху переформатування закладу, який матиме розширені хронологічні рамки. Адже ще у Першу світову війну постало українське питання. Ми знаємо, що Друга світова є наслідком Першої, бо не було вирішено цілий ряд питань, у тому числі й українське", – додає історик.
Валерія Шипуля