Для того, аби вступити до НАТО швидко, Україні дуже потрібна міжнародна підтримка. Тож зараз активно йде формування коаліції за участі наших дружніх країн-партнерів, аби полегшити цей непростий процес.
Неочікуване турне
Президент України з початку повномасштабного вторгнення нечасто виїздить за кордон з міжнародними візитами, за дуже серозних потреб і з дуже поважними підставами. Але 3 травня Володимир Зеленський перебував з офіційним візитом у Фінляндії. Там глава держави зустрівся з колегою Саулі Нііністьо та взяв участь у саміті країн Північної Європи.
Офіційні переговори стосувалися оборонної боротьби та підтримки України з боку Фінляндії, двосторонніх відносин, а ще - глобальної геополітичної ситуації. Також Зеленський зустрічався зі спікером фінського парламенту Петтері Орпо.
Також під час саміту держав Північної Європи Зеленський зміг поспілкуватися і з прем'єрами Швеції, Норвегії, Данії та Ісландії.
"Зустріч лідерів України та п'яти країн Північної Європи організована для подальшої координації військової допомоги нашій державі, європейської та євроатлантичної інтеграції України", - зазначив прес-секретар президента Сергій Никифоров.
Але була ще одна, головна мета поїздки президента. Цей візит є спробою сформувати коаліцію держав, котрі підтримують вступ України до НАТО, зазначив політолог Володимир Фесенко. За його словами, зараз важливо розширювати коло країн, котрі вітають євроатлантичний вибір України. І те, що Зеленський вирішив поспілкуватись та заручитись підтримкою держав Північної Європи - дуже хороший знак, бо саме ці країни активно допомагають нам з початку повномасштабного вторгнення.
"Я думаю, що зараз формується коаліція для вступу України в НАТО. Напрацьовується конкретика щодо реальних перспектив вступу і погодження усіх країн-членів вже на найближчому саміті, який відбудеться у Вільнюсі", - сказав Фесенко у коментарі 24 каналу.
Він також прокоментував слова Зеленського про те, що Україна прагне стати 33-м членом НАТО. А Фінляндія нещодавно приєдналась до Північноатлантичного альянсу та є 31-ю країною-членом. Швеція також, найімовірніше, стане 32-ю країною-членом НАТО після того, як завершаться вибори у Туреччині. Україна ж має всі шанси виявитися наступною.
"Ми на це дуже сподіваємось і багато робимо для цього. Не секрет, що є кілька країн у НАТО, які є противниками нашого членства. Це - Угорщина, що буде вставляти нам палиці в колеса. Потрібно вибудовувати певну тактику, як протистояти цим спробам Угорщини. І для цього можна використати досвід Фінляндії та Швеції. Вони також стикнулись з опором збоку Угорщини та Туреччини", - додав Фесенко.
Фінський досвід
Дійсно, саме приклад Фінляндії зараз - вкрай корисний для України. Адже фінам вдалося перестрибнути одразу кілька сходинок на шляху до Альянсу - це певний випробувальний термін у вигляді ПДЧ та інше.
У чому ж полягає унікальність фінського досвіду? І чим ситуація, в які знаходиться Україна, відрізняється? Що ми можемо наслідувати, а що ні? Запитань багато.
"Візит президента країни до Фінляндії має не тільки важливе практичне, але й символічне значення. Адже Фінляндія на початку й всередині ХХ ст. пройшла весь той історичний шлях, який сьогодні проходить Україна", - зауважив у ефірі Радіо Свобода журналіст Віталій Портников.
Це, насамперед, несприйняття у Кремлі фінської державності, враження, що Фінляндія є "тимчасовою" державою, суверенітет якої рано чи пізно буде зліквідований воєнними зусиллями. А ще - абсолютно штучний привід для нападу СРСР на Фінляндію, коли йшлося про те, що Союз хоче відсунути кордони Фінляндії від своєї "другої столиці", тодішнього Ленінграду, для чого було потрібно окупувати частину сусідньої держави.
"А також намагання, аби після війни Фінляндія не могла відчувати себе повноцінною державою. Ось тут і пригадуються слова посла Китаю у Франції про те, що суверенітет колишніх радянських республік не такий, як у всіх інших держав, - додав він. - Так і виникла ідея так званої "фінляндизації", коли ви можете робити у своїй країні немов би все, що вам заманеться, однак узгоджуєте свою зовнішню політику з Радянським Союзом, та й внутрішню, коли мова йде про кадри, варто було би узгоджувати… Ти нібито живеш у демократичній суверенній державі, але десь існує ця "стіна" інтересів Москви".
Утім, продовжив він, віра великої частини українців, що свободу можна захистити лише шляхом нейтралітету, була зруйнована саме російським нападом на Україну 24 лютого 2022 року.
"Однак скільки ж пройшло часу від того, як Фінляндія від концепції індивідуальної оборони перейшла до концепції спільної оборони цивілізованого світу - майже сторіччя минуло! А Україні весь цей шлях доводиться проходити буквально за десять років: і усвідомлення, що нейтралітет не допоможе, й усвідомлення, що Росія не сприймає Україну, як повноцінну державу, що ми, якщо хочемо існувати, маємо узгоджувати свою політику з Москвою, маємо обіцяти, що не вступимо до НАТО, гарантувати, що погодимося на вічне включення до РФ окупованих Росією територій. Тут одразу згадуєш про фінське місто Viipuri, котре стало райцентром Виборг у Ленінградській області. Тому для нас таким важливим є досвід Фінляндії - країни, яка зберегла свою незалежність та ідентичність, але такою дорогою ціною. І разом із цим продемонструвала нам урок того, як потрібно захищатися", - підкреслив Портников.
Складне німецьке питання
Ще один крок на шляху України до НАТО - налагодження стосунків у цій царині з Німеччиною. Тож невдовзі планується й візит Зеленського до Німеччини, адже ФРН відіграє важливу роль у Європейському союзі та не останню роль у НАТО. І саме ця країна у 2008 році заблокувала Україні членство в НАТО.
За даними Bild, Зеленський має прибути до Німеччини 13 травня.
"Президент приїде до Німеччини на запрошення федерального президента", - повідомили джерела в силових структурах.
Правда, за даними ЗМІ, цей важливий візит зараз під питанням, бо стався витік його програми. Й у Києві "дуже розчаровані" тим, що "вочевидь дуже конфіденційна інформація про політику безпеки була навмисно опублікована у німецьких медіа".
Але іншого, окрім участі у Північноатлантичному альянсі, шляху для України просто не існує. На думку військового експерта, льотчика, полковника ЗСУ у запасі Романа Світана, жодні безпекові гарантії не у змозі захистити нас від російської агресії у майбутньому.
"У нас забрали ядерну зброю і замість цього дали папірець, котрий називається "гарантії безпеки". Вже помер той президент котрий ці гарантії на приніс (Леонід Кравчук - ред.). Мені тоді було тридцять років, зараз шістдесят - не хочу я більше ніяких гарантій, прописаних у папірцях, це не гарантії. З цими гарантіями зараз знову носяться люди, котрі рік тому поливали брудом НАТО, - підкреслив експерт у телеефірі. - Реальні гарантії - це відновлення ядерного статусу: видобувати уран, запустити реактори, довести кількість боєкомплектів хоч би до сотні. Або другий варіант - вступивши до НАТО, вимагати розміщення на нашій території приблизно такого ж рівню ядерних боєзапасів. Тобто, відновити свій ядерний статус, але вже через "парасольку" НАТО. Третього варіанту немає".
Ірина Носальська