Чутки про хворобу самопроголошеного президента Білорусі Лукашенка, про його отруєння навряд чи безпідставні. Чи вигідна РФ зміна влади у країні, та чи може це призвести до втягування білоруського війська у війну?
Таємнича хвороба "бацьки"
Підозри про те, що з Лукашенком щось не так, виникли ще 9 травня, коли він відвідав парад до Дня перемоги у Москві. Білоруський диктатор тоді з’явився на публіці із забинтованою правою рукою і загалом мав хворобливий, ослаблений вигляд. Більшість часу Лукашенко пересувався на електромобілі, а на обід з Путіним, в колі інших гостей, не залишився.
Вже у Мінську Лукашенко не виступив із традиційною промовою до Дня перемоги. Як писали ЗМІ, з початку травня він став значно менше з’являтися на публіці.
13 травня Лукашенко відвідав президентську клініку в Дроздах. А 14 травня він навіть не показався на святкуванні Дня державного прапора, державного герба і державного гімну Білорусі.
За відсутності конкретної інформації, почали ширитись різні чутки щодо його стану здоров’я. Як повідомило видання Наша Нива, Лукашенко підхопив вірус, котрий вже встигли діагностувати у кількох його близьких.
"Ще кілька людей з оточення захворіли і впали з ніг. Наскільки я розумію, це щось вірусне", - сказав співрозмовник видання, близький до служби протоколу Лукашенка.
Ще одним аргументом на користь цієї версії автори статті вважають те, що 5 травня за вручення нагород представникам репресивного апарату Лукашенка вже охрипнув.
"Якщо це грип, можуть бути ускладнення, якщо не лікувати належним чином. Ми так думаємо", - пояснив співрозмовник видання.
А два дні тому інформацію про стан самопроголошеного білоруського очільника оприлюднила чомусь не його прес-служба, а перший заступник голови комітету Держдуми країни-агресора РФ у справах СНД Костянтин Затулін. Він заявив у коментарі виданню Подъем, що Лукашенко захворів, але у нього не ковід.
"Там нічого такого надприродного немає, це не ковід. Просто людина захворіла. Незважаючи на те, що людина захворіла, він вважав своїм обов'язком приїхати до Москви, а потім увечері того ж дня проводив заходи у Мінську. Напевно, потребує певного відпочинку - ось і все ", - сказав Затулін.
Проте, за даними ЗМІ, в організмі Лукашенка стався серйозний збій, який спровокував хвороби ендокринної системи та серця. До Мінська для лікування Лукашенка неодноразово вилітали медики з Москви, зокрема з центру ім. Бакульова.
При цьому відомий опозиційний журналіст Олександр Невзоров, спираючись на дані власних поважних джерел, а саме закордонних медиків, теж стверджує, що у Лукашенка інфекційно-алергічний міокардит - й, погодьтеся, це зовсім не схоже на банальний нежить.
"Зрозуміло, що він ще якось пересувається. Однак у мене є інсайд з приводу його стану. І цей інсайд говорить, що разом із зрозумілими симптомами місцеві та запрошені медики фіксують у Лукашенка й наявність незрозумілих клінічних проявів, котрих не повинно бути у випадку того інфекційно-алергічного міокардиту, що йому приписують, - сказав він у ефірі власного YouTube-каналу. - Взагалі, цей міокардит виглядає зовсім по-іншому. І те, що він спостерігається у Лукашенка, не вписується в жодну з проблем зі здоров’ям у літніх людей. Нажаль, увесь мій інсайд цим і обмежується, хоча він дуже надійний, перевірений, й поступив від тих медиків, котрі безпосередньо займалися "Ригоричем", та розголошувати подробиці вони відмовились: європейці дотримуються лікарської таємниці".
Для кого це - шанс
Військовий експерт Олександр Мусієнко каже, що у Лукашенка дійсно можуть бути проблеми зі здоров’ям. Однак, за його словами, ослаблений диктатор - це шанс для білоруської опозиції консолідувати зусилля і взяти владу у свої руки заради збереження суверенності Білорусі.
Звичайно, білоруського диктатора могли й отруїти російські спецслужби, вважає Мусієнко. Він зазначив, що Кремль вже неодноразово вдавався до такого способу усунення неугодних осіб, а регулярні зустрічі Лукашенка та Путіна давали можливості для його отруєння.
"Мотив перший - небажання Лукашенка віддавати наказ білоруським військам про вторгнення в Україну з метою відтягування українських сил та резервів на північ до білоруського кордону та унеможливлення і протидії контрнаступу", - підкреслив експерт у коментарі Фактам.
Другий мотив, за його словами, полягає у тому, що Лукашенко намагався вести самостійну гру з Китаєм: під час візиту до Пекіну він міг вести перемовини з китайським лідером Сі Цзіньпіном "через голову" Росії.
"Мета - отримання певних гарантій від Китаю задля противаги Росії, банально задля збереження влади і відтермінування поглинання Білорусі Росією", - пояснив резони "бацьки" Мусієнко.
Як зауважив Невзоров, "божевільний агроном зараз заважає лише одній людині - своєму власному хазяїну".
"Він хитрує та відчайдушно звивається, ніяк не погоджуючись виконати пряму команду свого володаря. Ось він такий старий пес, котрому виразно та однозначно сказали "фас". Але старий пес нікуди не біжить і нікого не кусає. Він валиться у ноги хазяїну, та кидатись і гризти відмовляється, причому навідріз, мобілізуючи всі свої пекельні хитрощі… Фінал передбачуваний: таких песиків, скоріше за все, присипляють, коли хазяїн злий та істеричний - а в Лукашенка саме такий господар. Й заводять іншого, такого, хто вирішить нарешті посунути білоруські полки через прикордонні пункти між Білоруссю та Україною. Дійсно, Путіну вкрай потрібний вступ Білорусі у війну. Виснажений, знекровлений та деморалізований Путін розуміє, що сяк-так, але це - хоч якісь тисячі відносно організованих солдатів".
Та інша справа, продовжив Невзоров, що ці солдати можуть збунтуватися ще до перетину кордону, про що прекрасно знає Лукашенко.
"Тим не менше, Лукашенко робить усе, аби не вступити у війну, вважаючи, що цим триваючим спротивом Путіну він зможе викупити ту провину, котра на ньому, безумовно, ще лежить з відомого мінського бунту, котрий йому вдалося задавити виключно з причини м'якотілості революціонерів", - резюмував він.
Що ж, попри потуги Путіна, у білоруської опозиції з’являється шанс відігратися. Дотична до цього може бути й Україна, що має свої інтереси щодо Білорусі. Згадаємо, днями президент України Володимир Зеленський й обраний президент Білорусі Світлана Тихановська коротко перетнулися у Німеччині під час церемонії вручення Міжнародної премії Карла Великого 2023 року, обмінявшись рукостисканнями.
На думку юриста та адвоката Марка Фейгіна, у Тихановської в разі "звільнення білоруського трону" буде всього кілька годин для того, аби дістатися літаком до Мінська. Стосується це й полку ім. Костуся Калиновського, що воює зараз проти росіян на боці України.
Ірина Носальська